Ухвала суду № 97559953, 08.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 червня 2021 року Справа №160/10108/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ількова В.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Громадської організації “Європейська суспільна ініціатива” про встановлення судового контролю на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року у справі № 160/10108/20 за позовом Громадської організації “Європейська суспільна ініціатива” до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Комунальне підприємство “Дніпровський метрополітен” Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 160/10108/20 за позовом Громадської організації “Європейська суспільна ініціатива” до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Комунальне підприємство “Дніпровський метрополітен” Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року позовну заяву Громадської організації “Європейська суспільна ініціатива” до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Комунальне підприємство “Дніпровський метрополітен” Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність розпорядника інформації - Дніпровської міської ради, що полягає в ненаданні Громадській організації “Європейська суспільна ініціатива” публічної інформації на підставі Законів України “Про доступ до публічної інформації”, “Про інформацію” згідно запиту публічної інформації від 28.07.2020 року №1/ДОК-ЛМК/ДГ-МТР, а саме: - скановану копію договору між Дніпровською (Дніпропетровською) міською радою (або будь-якими структурними підрозділами ДМР) та АТ “ЛІМАК ІНШААТ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ” (LIМАК INSААТ SАNАYІ VЕ ТІСАRЕТ ANONIM SІRКЕТІ) стосовно проведення будівництва метрополітену (проведення будівельних робіт та/або прокладальних робіт щодо метрополітену). Зобов`язано Дніпровську міську раду у визначений Законом України “Про доступ до публічної інформації” строк з дня набрання рішенням суду чинності надати Громадській організації “Європейська суспільна ініціатива” відповідь на запит від 28.07.2020 року №1/ДОК-ЛМК/ДГ-МТР по суті шляхом надсилання на електронну адресу, визначену у даному запиті.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року в адміністративній справі №160/10108/20, залишено без змін.

На адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 07.06.2021 року надійшла заява від Громадської організації “Європейська суспільна ініціатива”, в якій заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Дніпровської міської ради подати до суду звіт про виконання рішення суду по справі № 160/10108/20 в двотижневий строк з моменту одержання ухвали суду про встановлення судового контролю.

Дослідивши матеріали справи та заяву про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначеній нормі кореспондують положення п. 1 ч. 6. ст. 246 КАС України, відповідно до якого у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Так, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії” (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини” (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення “Ліпісвіцька проти України” №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах “Бурдов проти Росії” від 07.05.2002, “Ромашов проти України” від 27.07.2004, “Шаренок проти України” від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України” (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі “Крищук проти України” (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно з ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”. Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Водночас, суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України Закону України “Про виконавче провадження”).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України “Про виконавче провадження” врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом встановлено, що на виконання рішення від 25.09.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 160/10108/20.

Слід вказати, що рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку. Боржник, за власним волевиявленням, може виконати рішення суду добровільно. У разі добровільного порядку виконання рішення суду, виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі. Разом з цим, стягувач має право пред`явити виконавчий документ для примусового виконання.

Проте, заявником не надано до суду доказів на підтвердження факту перебування виконавчого документа на примусовому виконанні.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів того, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року виконується у примусовому порядку.

Крім того слід зазначити, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі.

Таким чином, підстав для встановлення судового контролю за виконання судового рішення немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Громадської організації “Європейська суспільна ініціатива” про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 25.09.2020 року у справі №160/10108/20 - відмовити.

Позивач: Громадська організація “Європейська суспільна ініціатива” (49044, м.Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4/26, реєстраційний номер запису в Єдиному реєстрі громадських об`єднань 1498870).

Відповідач: Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514).

Третя особа: Комунальне підприємство “Дніпровський метрополітен” Дніпровської міської ради (49038, м.Дніпро, вул.Курчатова, 8, код ЄДРПОУ 21927215).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Ільков