Ухвала суду № 97558053, 10.06.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7385/21

Провадження 2-з/522/293/21

УХВАЛА

10 червня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Звонецької І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Шепітко Григорія Івановича про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси під головуванням судді Науменко А.В. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя.

08.06.2021 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову. Так позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на наступне майно:

1.Ѕ частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 402975348101;

2.Ѕ частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 249691541101.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, суд приходить до наступних висновків.

Суд встановлює, що позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя. Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст.149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст.151 ЦПК України заява відповідає зазначеним вимогам.

Судом встановлено, що розгляд цивільної справи знаходиться в підготовчому провадженні.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов може забезпечуватися, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Положеннями ч. 3 ст. 153 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.п.4,5 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При застосуванні відповідних заходів забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню господарську діяльність юридичних осіб.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Згідно з ч.1 ст.150 ЦПК позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Дослідивши матеріали заяви, а саме інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наданої заявником, суд вбачає, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 402975348101 знаходиться у власності ОСОБА_3 , яка не є відповідачем по даній цивільній справі. Що стосується квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 249691541101, то згідно з наданої заявником інформації неможливо встановити власника даної квартири.

Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наданої заявником вбачається, що на вказані об`єкти нерухомості вже накладені арешти. Виходячи з цього суд не вбачає обґрунтованості твердження заявника про існування ймовірності, що відповідач буде здійснювати відчуження спірного майна.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вказана заява не містить підстав та належних обґрунтувань для задоволення заяви про забезпечення позову.

Таким чином, суд дослідивши матеріали заяви вважає вимоги заяви позивача про забезпечення позову такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони стягнення.

Керуючись ст. ст.149-154, 157, 353, 432 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Шепітко Григорія Івановича про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області.

Суддя А.В. Науменко

10.06.21