Рішення № 97557608, 04.06.2021, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/243/21

Провадження № 2-о/506/13/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2021 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області

у складі головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Паламарчук М.О.

заявника ОСОБА_1

заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Окнянська селищна рада,

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт батьківства ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неї – ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Новосеменівка Красноокнянського району Одеської області.

14 квітня 2021 року заявником подана уточнена заява, яка обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_3 . Після його смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,65 га, кадастровий номер 5123182500:01:0010711, розташована на території Маяківського старостинського округу Окнянської селищної ради, яка йому належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №859232. Так як вони з батьком проживали в одному селі, то вона його постійно підтримувала, допомагала йому як фізично, так і морально та матеріально. Батько хворів, тому останні два місяці до смерті проживав у неї, а після його смерті вона проводила поховання та пов`язані з цим обряди. Заповіту батько не залишив, тому у лютому 2021 року вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом. Її брат ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини після смерті батька на її користь. Разом з тим, в ході підготовки документів в нотаріальній конторі виявилось, що так як на час реєстрації її народження шлюб між її батьками зареєстрований не був, то відомості про батька до актового запису про її народження відповідно до вимог ст.55 Кодексу про шлюб та сім`ю було внесено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записано за вказівкою матері. Таким чином, при реєстрації народжень ім`я та по батькові батька у свідоцтві про народження було зазначено як « ОСОБА_4 », тобто саме так, як дійсно його звали, але прізвище було записано материне « ОСОБА_5 ». Тому встановлення вказаного факту має для неї юридичне значення, оскільки дає можливість оформити нотаріально спадщину.

У період з 12 по 30 квітня 2021 року головуючий суддя Чеботаренко О.Л. перебувала на лікарняному.

Ухвалою від 05 травня 2021 року заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні заявник заяву підтримала та наполягала на її задоволенні з наведених вище підстав, доповнивши, що після смерті батька ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки. За життя батько хотів, щоб ця земельна ділянка залишилась їй, однак оформити заповіт не встиг. Коли вона почала збирати документи для звернення до нотаріальної контори, то було виявлено, що в її документах ОСОБА_3 не записаний батьком, а відомості про батька вказані зі слів матері. Раніше вона не звертала увагу на те, як саме внесено відомості про батька до її особистих документів, оскільки такої необхідності не було. У ОСОБА_3 іншої сім`ї не було, було троє дітей: вона, її брат ОСОБА_2 та ще один брат – ОСОБА_6 , який помер. У ОСОБА_2 прізвище батька, а чому вона записана зі слів матері їй невідомо. Її мати з ОСОБА_3 завжди жили разом, вона теж жила разом з батьками, допоки не вийшла заміж. Коли мати померла, то вона забрала батька до себе, лікувала його та доглядала, а після його смерті проводила його поховання.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечував та пояснив, що він не має наміру приймати спадщину після смерті батька, погоджується з тим, щоб спадщину прийняла його сестра – заявник ОСОБА_1 . В дитинстві він з сестрою та братом, який помер, жили всі разом з батьками – ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . При цьому у них не виникало питання, чому у нього прізвище « ОСОБА_8 », а в сестри « ОСОБА_5 ». Батько вважав заявника своєю донькою, сумнівів у цьому у нього не виникало.

Представник заінтересованої особи – Окнянської селищної ради до суду не з`явився, однак від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення заяви не заперечує /а.с.44-45/. Тому справа розглянута у відсутність представника заінтересованої особи – Окнянської селищної ради, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.19/.

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,65 га, кадастровий номер 5123182500:01:0010711, розташована на території Маяківського старостинського округу Окнянської селищної ради (раніше – Маяківської сільської ради Красноокнянського району Одеської області), яка йому належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №859232, виданого 08 грудня 2005 року /а.с.22/.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Разом з тим, заявник не може оформити своїх спадкових прав, оскільки вона не вважається рідною донькою ОСОБА_3 , так як у її свідоцтві про народження у графі «Батько» вказано « ОСОБА_9 », а також, як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, у її актовому записі про народження №37 від 16.11.1978 року в графі «Відомості про батька» її батьком також зазначений « ОСОБА_9 » з поміткою про внесення вказаної інформації «за вказівкою матері» /а.с.16, 17-18/.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.п.1 п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст.53 Кодексу про шлюб та сім`ю України.

Відповідно до п.п.3 п.15 вказаної Постанови заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч.2 ст.55 Кодексу про шлюб та сім`ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства, про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Тобто в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, належним способом захисту може бути лише встановлення факту батьківства (така правова позиція викладена в ухвалі ВССУ від 16 грудня 2015 року в справі № 6-24384св15).

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Згідно п.9 ППВСУ №3 від 15.06.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Заявник народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.16/.

У зв`язку з реєстрацією шлюбу, у 1999 році заявник змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_10 », а в подальшому у 2015 році - з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » /а.с.13, 14, 15/.

На час народження заявника діяв Кодекс про шлюб та сім`ю Української РСР.

Ч.1 ст.55 Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР, було встановлено, що якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини - за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується згідно з рішенням суду. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис про батька дитини провадиться за заявою батька.

Згідно з ч.2 вказаної статті, при народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім`я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою.

Як вбачається з витягу з погосподарських книг села Новосеменівка Маяківського старостинського округу Окнянської селищної ради (раніше Маяківської сільської ради Красноокнянського району Одеської області), за періоди 1977-1979 р.р., 1991-1995 р.р., 1996-2000 р.р., мати заявника ОСОБА_7 проживала разом з ОСОБА_3 . Також є відомості про проживання разом з ними заявника ОСОБА_12 /а.с.24/.

У копії погосподарської книги господарства з особовим рахунком № НОМЕР_1 за період 1977-1979 р.р., головою господарства зазначена ОСОБА_13 . До складу її сім`ї входив ОСОБА_3 , який вказаний як «онук» та ОСОБА_7 – «невістка». Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася заявник ОСОБА_12 та також проживала у вказаній сім`ї /а.с.26/.

Згідно з копією погосподарської книги за період 1991-1995 р.р.., головою господарства вказаний ОСОБА_3 . До складу його сім`ї входила ОСОБА_7 (мати заявника), яка вказана як «дружина», заявник ОСОБА_12 – «донька», ОСОБА_2 – «син» та ОСОБА_6 – «син» /а.с.28/.

Такі ж відомості щодо складу сім`ї ОСОБА_3 містяться і в копії погосподарської книги за період 1996-2000 р.р. /а.с.27/.

Судом встановлено, що у період з 1977 р. по 1979 р., з 1991 р. по 1995 р., з 1996 р. по 2000 р. ОСОБА_3 та мати заявника ОСОБА_7 мали сімейні стосунки та проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що підтверджується копією погосподарських книг, в яких мати заявника відносно ОСОБА_3 зазначена як «дружина», а заявник ОСОБА_14 , як «донька» /а.с.12-17, 50-51/.

За період їх спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася заявник – ОСОБА_12 /а.с.16/.

Оскільки на момент народження заявника її мати ОСОБА_7 та ОСОБА_3 проживали без державної реєстрації шлюбу, то запис про батька у Книзі реєстрації актів про народження відповідно до вимог ч.2 ст.55 Кодексу про шлюб та сім`ю, який діяв на момент народження заявника, було здійснено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записано за вказівкою матері /а.с.17-18/.

Таким чином, при реєстрації народження заявника, ім`я та по батькові батька у актовому записі про народження було зазначено як « ОСОБА_4 », саме так як дійсно його звали, але прізвище було записано материне « ОСОБА_5 » /а.с.16, 17-18/.

При цьому, на підтвердження факту підтримання родинних відносин з батьком заявником надані копії їх спільних сімейних фотознімків, на яких заявник зображена разом з ОСОБА_3 , які були оглянуті в судовому засіданні /а.с.30-33/.

Крім того, факт, про встановлення якого просить заявник, підтверджується поясненнями свідків.

Так, свідок ОСОБА_15 пояснив, що він працював з ОСОБА_3 трактористом та йому відомо, що ОСОБА_3 є батьком заявника. Вони весь час проживали в одному селі. У нього було троє дітей – заявник, ОСОБА_16 і ще один син, який помер. Йому не було відомо, що у ОСОБА_3 та заявника різні прізвища, він знав, що заявник є його донькою, так як ОСОБА_3 визнавав її донькою. Коли ОСОБА_3 хворів, то заявник забрала його проживати до себе, а після його смерті – здійснювала його поховання.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні також підтвердила факт, який просила встановити заявник, пояснивши, що сім`ю заявника вона пам`ятає. Вони всі жили разом: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_7 , донька – заявник, син ОСОБА_16 та ще один син – ОСОБА_18 , який помер. Вона знала, що у них різні прізвища, але чому саме не реєстрували шлюб та не записали ОСОБА_3 батьком заявниці їй невідомо, хоча вона може підтвердити, що дійсно ОСОБА_3 визнавав заявника донькою. Коли ОСОБА_3 захворів, то жив у заявника, яка в подальшому проводила його поховання.

Згідно наданої Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою спадкової справи №44/2021, відкритої до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , з заявою про прийняття спадщини після смерті останнього зверталася лише заявник ОСОБА_1 . Заява надійшла до нотаріальної контори 22.02.2021 року, тобто в межах встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Згідно з наявними в спадковій справі довідками Маяківського старостинського округу, в будинку, в якому був зареєстрований ОСОБА_3 , більше ніхто не проживав та не був зареєстрований. Також в спадковій справі наявна заява ОСОБА_2 , в якій він відмовився від прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 . Відомості про наявність інших спадкоємців в спадковій справі відсутні /а.с.48-63/.

Державним нотаріусом Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори заявнику роз`яснено про неможливість видачі їй як доньці ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом після його смерті, оскільки у свідоцтві про народження заявника батьком зазначений « ОСОБА_9 » /а.с.34/.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» N5 від 31.03.95, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, заява розглядається в порядку окремого провадження.

За таких обставин, суд вважає, що факт батьківства ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно заявника ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтверджений і має для заявника юридичне значення, так як надає заявнику можливість оформити спадщину. Тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 76-81, 259, 263-265, 294, 315, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 (мешканкки с.Новосеменівка Подільського /раніше Окнянського/ району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_2 ) про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 (проживає в с.Антонівка Подільського /раніше Окнянського/ району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_3 ), Окнянська селищна рада (адреса місцезнаходження: вул. Першотравнева, 6, с.м.т. Окни Одеської області, код ЄДРПОУ 04379924) - задовольнити повністю.

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Новосеменівка Красноокнянського району Одеської області, громадянина України), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_19 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Новосеменівка Красноокнянського району Одеської області.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.06.2021 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко