Рішення № 97557488, 07.06.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 645/407/21

Провадження № 2/635/2082/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання – Полоз М.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач 1-Державна казначейська служба України,

відповідач 2 – Харківська обласна прокуратура,

представник відповідача 2 – Цибульська Світлана Вячеславівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України та Харківської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної казначейської служби України та Харківської обласної прокуратури, в якій просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і прокуратури, у розмірі 450000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016220000000628 від 08 липня 2016 року позивачу було пред`явлено обвинувачення за ч.1 ст.366 КК України. Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачено в тому, що останній, маючи умисел на незаконне внесення недостовірних даних, 23.05.2016 у невстановлений в ході досудового розслідування час, у приміщенні Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, за адресою: провулок Академіка Підгорного 3 м.Харкова, особисто склав фіктивний протокол №11 від 23.05.2016, в який вніс недостовірні відомості та засвідчив його своїм підписом. Дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України – службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до них завідомо неправдивих відомостей. 18 червня 2019 року вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 було визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю, відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення. 10 березня 2020 ухвалою Харківського апеляційного суду вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19.06.2019 залишено без змін. Через протиправні дії працівників органу досудового слідства та прокуратури ОСОБА_1 незаконно перебував під слідством та судом з 08 липня 2016 року, з моменту внесення кримінального провадження до ЄРДР по 10 березня 2020 року, після набранням вироком районного суду законної сили, тобто 3 роки 8 місяців 2 дні. Розмір моральної шкоди за вказаний період становить 264387 грн., які обраховані позивачем наступним чином: 44 місяці*6000 грн.+6000/31день*2дні. З урахуванням завданих позивачу моральних страждань останній оцінює моральну шкоду в розмірі 450 000 грн. Посилається на п.п. 3, 9, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4, правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду №522/1021/16 ухвалі Верховного Суду №6-2203цс15, постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №464/3789/17.

Представником Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області надано відзив на позовну заяву, в якому останній не погоджується з позовними вимогами. Зазначає, що Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало в правовідносини з ним і жодної шкоди позивачу не завдало, тому Казначейство не може нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу. Вважає, що кошти мають стягуватись з Державного бюджету України. Посилається на правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц, постанові Верховного Суду від 19.06.2018 справі №910/23967/16.

Представником Харківської обласної прокуратури Харківської області надано відзив на позовну заяву, в якому останній вважає позов необґрунтованим та безпідставним. Зазначає, що час перебування позивача під слідством та судом слід рахувати з 19.06.2017 по 10.03.2020, тобто з часу повідомлення ОСОБА_1 про підозру по дату набрання ухвалою Харківського апеляційного суду законної сили. Вважає, що розмір моральної шкоди слід рахувати за час перебування під слідством чи судом та визначатись судом із врахуванням мінімального розміру заробітної плати. У разі доведеності позивачем заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, розмір відшкодування підлягає розрахунку враховуючи строк перебування позивача під слідством та судом, у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Посилається на правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.04.2019 у справі №236/896/17, Верховним Судом у постанові від 21 жовтня 2020 по справі №754/8730/19.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача - Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача - Харківської обласної прокуратури в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилалась на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

На підставі ухвали Фрунзенського районного суду м.Харкова від 28.01.2021 позовну заяву передано до Харківського районного суду Харківської області для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05.03.2021 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. У вказаний в ухвалі строк позивач усунув зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17.03.2021 провадження у справі відкрито. Суд вирішив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28.04.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії обвинувального акту у кримінальному провадженні №42016220000000628 від 08 липня 2016 року, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що згідно наказу в.о. начальника головного управління ДФС у Харківській області № 4-о від 17.02.2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного інспектора відділу моніторингу доходів та обліково – звітних систем Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області. Повідомлено про підозру ОСОБА_1 19.06.2017.

Відповідно до посадової інструкції, затвердженої 22.02.2016 року в.о. начальника Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, ОСОБА_1 зобов`язаний: проводити аналіз надходження податків та зборів до бюджетів усіх рівнів, підготовлювати аналітичні матеріали та інформацію керівництву Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області та згідно п. 3.134.12 посадової інструкції підготовлює інформаційно – аналітичні матеріали на наради керівниками ДПІ.

Головний державний інспектор відділу моніторингу доходів та обліково – звітних систем ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне внесення недостовірних даних, 23.05.2016 у невстановлений в ході досудового розслідування час, у приміщенні Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, за адресою: провулок Академіка Підгорного, 3, м. Харкова, особисто склав фіктивний протокол № 11 від 23.05.2017, в який вніс недостовірні відомості, та засвідчив його своїм підписом.

Так, згідно зазначеного фіктивного протоколу, на засіданні робочої групи Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, начебто здійснено виступ заступника начальника оперативного управління Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області Кобченка А.О., який повідомив, що 23.05.2016 працівниками оперативного управління за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено виїзд та підтверджено місцезнаходження підприємства СВК «Ерден Регіон» (код 37431356), однак, як встановлено досудовим розслідуванням, вказане підприємство за вищевказаною адресою фактично ніколи не перебувало.

Разом з тим, ОСОБА_2 взагалі участі у засіданні робочої групи не приймав та виступу не здійснював.

Після чого, ОСОБА_1 передав вказаний фіктивний протокол до відділу реєстрації та обліку платників, ведення ДРФО, електронних сервісів та звітності Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

На підставі внесених ОСОБА_1 завідомо неправдивих відомостей у вказаний протокол робочої групи, не усвідомлюючи незаконності дій останнього, керівництвом Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області ухвалено рішення про поновлення договору щодо визнання електронних документів СВК «Ерден Регіон» (код 37431356) у зв`язку з тим, що підприємство знаходиться за вказаною податковою адресою та поновлено дію договору про визнання електронних документів з СВК «Ерден Регіон» (код 37431356).

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування, кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, - службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до них завідомо неправдивих відомостей.

18 червня 2019 року вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 виправдано у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України у зв`язку з недоведеністю, що в діях ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення.

10 березня 2020 ухвалою Харківського апеляційного суду вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19.06.2019 залишено без змін.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Так, з письмових матеріалів справи та в судовому засіданні встановлено, що 08 липня 2016 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016220000000628 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

19.06.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

18 червня 2019 року вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, у зв`язку з недоведеністю, що в діях ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення.

10 березня 2020 ухвалою Харківського апеляційного суду вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18.06.2019 залишено без змін.

Вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18.06.2019 набрав законної сили 10.03.2020 р.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодуванню громадянинові підлягає моральна шкода у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Суд не погоджується з твердженнями позивача про перебування під слідством та судом 3 роки 8 місяців 2 дні, оскільки час перебування позивача під слідством та судом слід обчислювати місяцями, рахувати з 19.06.2017 по 10.03.2020, тобто з часу повідомлення ОСОБА_1 про підозру по дату набрання вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18.06.2019 законної сили, а не з часу внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що відповідає положенням статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 протягом 34 місяців (з 19.06.2017 по 10.03.2020), а саме 7 місяців 2017 року, 12 місяців 2018 року, 12 місяців 2019 року, 3 місяці 2020 року, перебував під слідством та судом, однак в подальшому його виправдано у вчиненні інкримінованого кримінального праовпорушення.

Відповідно до ч. 1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Чинним законодавством України визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.

Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає в тому числі і у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 3 цього Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, а також моральна шкода.

Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 частини першої статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади). Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного та психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (стаття 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).

Пункт 2 частини другої статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засуджені незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосувань запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративно; стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідувань, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Тобто вказаним Законом передбачено, що розрахунковою величиною для визначення розміру відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом є мінімальний розмір заробітної плати.

Викладене дає підстави для висновку про те, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що є чинним на час розгляду справи, при цьому визначений законом розмір відшкодування є тим мінімальним розміром, що гарантовано державою, а суд, враховуючи обставини конкретної справи, вправі застосувати й більший розмір відшкодування.

Згідно з частиною другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо не самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями чи дією органу державної влади відшкодовується державою незалежно від вини цього органу.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкістю вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престиж; ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вказані правові висновки наведені у Постанові Великої Палати Верховного Суду в 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15 (провадження № 14-342цс18).

Щодо списання з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Статтею 43 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) установлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 7 Бюджетного Кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Статтею 25 Бюджетного Кодексу України установлено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів, прийнятих судами, а також іншими державними органи (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 35, 38 цього Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконним рішеннями, діями чи бездіяльністю органу що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті зазначену мету.

Державна казначейська служба України не є відповідальною у справі, а представляє інтереси держави і шкода, завдана органом державної влади, його посадовою або службовою особою, відшкодовується державою стягненням коштів з Державно бюджету України, шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку, Державного бюджету України, через Державну казначейську службу України.

Покладаючи відшкодування завданої позивачу моральної шкоди на державу зобов`язує Державну казначейську службу України як центральний орган виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, списати ці кошти з відповідного казначейського рахунку, що відповідає визначеній законодавством процедурі.

Отже, в судовому засіданні та письмовими матеріалами справи було встановлено, що позивач відноситься до кола осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди у відповідності до положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

У даному випадку, позивач був незаконно притягнутий до кримінальної відповідальності та виправданий вироком суду.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Вирішуючи питання про можливість відшкодування моральної шкоди на користь позивача, суд враховує, що він довгий час перебував під слідством та судом, міг мати душевні переживання у зв`язку з цим, міг втратити нормальні життєві зв`язки у суспільстві, а отже ОСОБА_1 слід присудити відповідне відшкодування.

Визначаючи конкретний розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством та судом, суд виходить з того, що позивач перебував під слідством та судом з моменту пред`явлення підозри 34 місяці, та в результаті був виправданий, обвинувачувався у вчиненні злочину невеликої тяжкості (в редакції на час ухвалення вироку), запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирався.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається відповідно до частини першої статті 12 цього Закону. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Аналіз вищевказаної норми закону свідчить про те, що межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18). У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію про те, що при визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом, проте суд також має оцінити надані позивачем докази, визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Аналогічний висновок викладено також у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17 (провадження № 14-4цс19).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік», у 2021 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2021 року установлена у розмірі 6000 гривень.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд, виходячи з засад розумності і справедливості, приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 перебував під слідством та судом 34 місяці, з урахування мінімальної заробітної плати, що складає 6000 грн., вважає, що на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди слід стягнути 204 000 грн. (34*6000), оскільки доказів в обґрунтування заподіяння моральної шкоди у більшому розмірі позивачем не надано.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України та Харківської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду,– задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і прокуратури, у розмірі 204000 (двісті чотири тисячі) грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Державна казначейська служба України, місце реєстрації: м.Київ, вул.Бастіонна, б.6, код ЄДРПОУ 37567646.

Відповідач: Харківська обласна прокуратура, місце реєстрації: м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, б.4, код ЄДРПОУ 02910108.

Повний текст рішення складено 10.06.2021.

Суддя Д.М. Савченко