Рішення № 97557335, 31.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2021Справа № 910/19623/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Волковій Д. Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 52 962,96 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Никипорець І. Ф.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (далі - ТОВ "Грейнсвард", позивач) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", відповідач) про стягнення коштів у сумі 52 962,96 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в порушення п. 4.2 розділу 4 договору про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів № 07153/ПЗ-2018-О від 30.09.2019 р. (далі - договір РРМП) (в новій редакції від 08.11.2019 р.) при розрахунку плати за надання таких послуг з перевезення вантажу на особливих умовах відповідачем безпідставно нараховано позивачу плату за зберігання вантажу під час накопичення маршрутного поїзда та в одностронному порядку стягнуто її в сумі 52 962,96 грн. по накопичувальній картці № 12111142 від 12.11.2019 р.

У позові ТОВ «Грейнсвард» просить суд стягнути з відповідача кошти у сумі 52 962,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників спору, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, вказав, що правомірно нарахував збір за зберігання вантажу під час накопичення маршрутного поїзда та стягнув його з позивача, оскільки залізницею були надані замовнику фактичні послуги щодо зберігання вантажу у вагонах на станційних коліях в очікуванні оформлення перевізного документа, зокрема, на колії загального користування на ст. Тернопіль, Львівської залізниці, про що цією станцією були складені акти загальної форми ГУ-23 № 8313, 8314 від 08.11.2019 р. Отже, у даному випадку, окрім договірних відносин, між сторонами виникли відносини, що регулюються положеннями п. 2.1 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України в межах України та пов`язані з ними послугами (далі - Збірник тарифів на перевезення), а також пункту 9 Правил зберігання вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями).

Зазначений відзив відповідач просив прийняти до розгляду та поновити йому пропущений процесуальний строк для подання цього відзиву.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку, суд дійшов висновку, що воно є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 16.12.2020 р. відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву - не менше 15-ти днів з дня вручення цієї ухвали. При цьому з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105477096685 вбачається, що вищевказана ухвала суду була отримана відповідачем - 24.12.2020 р., а відзив був поданий - 27.01.2021 р., тобто з пропуском визначеного законом строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Обгрунтовуючи причини пропуску строку для подачі відзиву, АТ "Українська залізниця" зазначило про продовження терміну дії в Україні карантину, спричиненого коронавірусом "COVID-19", а також вказало на встановлення неповного робочого тижня на філії «Центр транспортної логістики» - АТ "Українська залізниця", якій було доручено ведення даного спору, та перебування необхідних документів у вказаному структурному підрозділі.

Суд, розглянувши зазначені доводи відповідача, враховує, що, дійсно, постановами Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із внесеними до неї змінами) та № 392 від 20.05.2020 р. "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", з 12.03.2020 на всій території України був встановлений карантин. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів № 641 від 22.07.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-2019), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в країні продовжено карантин з 01.08.2020 р. по 19.12.2020 р., а постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09.12.2020 р. - карантин був продовжений з 19.12.2020 р. по 30.04.2021 р.

Також суд приймає до уваги, що представництво за позовом ТОВ «Грейнсвард» у даній справі було доручено структурному підрозділу відповідача - філії «Центр транспортної логістики», яка отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі від головного підприємства 05.01.2021 р., тобто за один день до настання строку подачі відзиву.

За таких обставин, враховуючи продовження строків введення карантину, особливості работи підприємства в період карантину (неповний робочий день), суд визнає поважними причини пропуску подачі відзиву у встановлений законом строк, а тому поновлює відповідачу такий процесуальний строк і приймає наданий відзив до розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 31.05.2021 р., представник позивача не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні під час розгляду справи по суті проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.02.2018 між ТОВ "Грейнсвард" (замовник) та АТ "Українська залізниця" (перевізник) був укладений договір № 07153/ПЗ-2018 про надання послуг (далі - основний договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародних сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2 основного договору перевезення - це послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язаний доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 із змінами та доповненнями (далі - Статут), Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).

Згідно з п. 1.3 основного договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Відповідно до п. 2.3.2 основного договору перевізник зобов`язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно з інформацією АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначено в додатках до цього договору.

Розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника складається з: - плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника; - компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до договору; - плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки (п. 3.2 основного договору).

Також 30.09.2019 р. між ТОВ "Грейнсвард" (замовник) та АТ "Українська залізниця" (перевізник) був укладений договір про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів (в редакції договору від 26.09.2019 р.) шляхом приєднання (акцепту) до умов договору, розміщеного на сайті відповідача. Відповідно до інформаційного повідомлення про укладення договору про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів, відповідному договору присвоєно № 07153/ПЗ-2018-О, та умови цього договору оприлюднено на веб-сторінці httр://uz-cargo.com/contractprojects.html (договір РРМП).

Судом встановлено, що на виконання договору перевезення 08.11.2019 р. згідно накладної № 36635381 АТ "Українська залізниця" прийняло до перевезення по станції Тернопіль Львівської залізниці маршрутний поїзд у кількості 45 вагонів-зерновозів на особливих умовах за РРМП зі скороченим терміном доставки (закінчується 09.11.2019 р. о 00:56 год.), про що свідчать відмітки у графах 7, 20, 38, 56 вказаної накладної.

У подальшому, при розрахунку плати за надання послуг з перевезення вантажу на особливих умовах за РРМП відповідач по накопичувальній картці № 12111142 від 12.11.2019 р. нарахував позивачу збір за зберігання вантажу під час накопичення маршрутного поїзда та в односторонньому порядку стягнув з особового рахунку ТОВ "Грейнсвард" кошти в розмірі 52 962,96 грн. з ПДВ.

14.02.2020 р. позивач, вважаючи таке нарахування безпідставним, направив на адресу відповідача вимогу за вих. № 1402-053 про повернення неправомірно стягнутих коштів у вказаній сумі. Однак, відповідач листом від 30.06.2020 р. відмовив у задоволенні вказаної вимоги, посилаючись на затримку вагонів з вини позивача, у зв`язку із чим працівниками станції Тернопіль була складена накопичувальна картка та стягнута плата за зберігання вантажу відповідно до Правил зберігання вантажів.

Разом з тим, судом встановлено, що в листопаді 2019 р. до укладеного сторонами договору РРМП були внесені зміни у редакції від 08.11.2019 р. (далі - договір РРМП у новій редакції). Відповідно до цього договору нова редакція набуває чинності: з 01.11.2019 - в частині п.п. 3.1 - 3.4, 3.6 договору щодо замовлення послуг на грудень 2019 року; з 08.11.2019 - в частині розділу 4 договору щодо плати за надання послуг відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України; в частині решти умов - з 29.11.2019 р. (п. 1.3 договору у новій редакції).

Отже, до спірних відносин сторін (станом на 08.11.2019 р.) підлягали застосуванню умови договору РРМП у попередній редакції від 26.09.2019 р., а в частині оплати послуг - договір у новій редакції (з 08.11.2019 р.).

Відповідно до п. 1.1 договору РРМП (в редакції від 26.09.2019) перевізник надає замовнику послуги з організації перевезень маршрутами за погодженими сторонами розкладами руху вантажних маршрутних поїздів.

У частині не врегульованій цим договором, сторони керуються укладеними між ними договорами про надання послуг з здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (основний договір про надання послуг) (п. 1.2. договору РРМП в редакції від 26.09.2019).

У розділі 2 договору РРМП (в редакції від 26.09.2019) сторони передбачили, що: розклад руху маршрутних поїздів (далі - РРМП) - це встановлені перевізником: напрямки перевезення маршрутних поїздів (станції відправлення та прибуття за РРМП); дати та/або періодичність руху поїздів по кожному з напрямків; час відправлення та прибуття маршрутних поїздів на станції, номера поїздів; маршрутний поїзд - це вантажний поїзд, сформований замовником з навантажених та/або порожніх вагонів, який відповідає ваговій нормі та/або кількості вагонів у поїзді, що встановлені перевізником і не може бути менше 44 вагонів, та прямує без переробки на одну станцію призначення або розформування. Маршрутний поїзд може бути оформлено до перевезення як маршрутна відправка одним перевізним документом або як повагонні, групові відправки декількома перевізними документами.

Відповідно до п. 3.1 договору РРМП (в редакції від 26.09.2019) за відсутності необхідного замовнику РРМП, замовник надає перевізнику (до Департаменту управління рухом) заявку на розробку такого РРМП. На основі наданої замовником заявки, перевізник затверджує РРМП не пізніше 8 робочих днів від дня отримання заявки замовника (п. 3.2 договору РРМП (в редакції від 26.09.2019)).

Згідно з п. 4.3 договору РРМП (в редакції від 26.09.2019) замовник забезпечує (здійснює) оформлення перевізних документів на перевезення завантажених та/або порожніх вагонів на станцію навантаження у кількості, необхідній для формування маршрутного поїзду, і відправлення маршрутного поїзду за РРМП у визначені таким РРМП терміни (строки). Замовник забезпечує (здійснює) проставляння в графі 7 перевізних документів відмітки "РРМП", а у графі "Найменування вантажу" ("Наименование груза") перевізних документів - відмітку "Перевезення на особливих умовах, договір №__ від _._.20_. З одержувачем погоджено".

Пунктом 4.5 договору РРМП (в редакції від 26.09.2019) передбачено, що замовник, здійснює навантаження та/ або вивантаження вагонів та передає завантажені та/або вивантажені вагони на колії загального користування у кількості, достатній для формування маршрутного поїзду, не раніше ніж за 4 години і не пізніше ніж за 3 години до часу відправлення маршрутного поїзду за РРМП.

Розділом 4 "Плата за надання послуг" договору РРМП в новій редакції (чинний з 08.11.2019) передбачено такі умови:

- плата при наданні послуг з організації перевезень маршрутними поїздами за РРМП розраховується і стягується відповідно до розд. 3 основного договору про надання послуг з підвищенням розміру інфраструктурної складової плати тарифу визначеного для власного вагону (Івл) на 20 % відповідно до п. 23 розд. ІІ збірка тарифів (далі - інфраструктурна складова тарифу) (п. 4.1);

- у випадку накопичення маршрутного поїзду на коліях станції, замовником до моменту оформлення перевізного документу (документів) на весь маршрутний поїзд сплачується плата за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу згідно з укладеними договорами" відповідно до додатку № 1 до основного договору про надання послуг, а також плата за користування вагоном, що перебуває у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Плата за маневрові роботи під час надання послуг з накопичення замовнику не нараховується (п. 4.3);

- у випадку визначення замовником розміру ставки плати за використання вагонів перевізника більше, ніж визначено в додатку 2 до основного договору про надання послуг, плата нараховується за ставкою, запропонованою замовником в замовленні на РРМП (п. 4.4)

Проте, як вже встановлено судом, відповідач нарахував ТОВ "Грейнсвард" плату за зберігання вантажу під час накопичення маршрутного поїзда відповідно до п. 9 розділу 7 Правил зберігання вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, без врахування положень договору в новій редакції, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначається Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут).

Пункт 2 Статуту визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (п. 3 Статуту).

Відповідно до п. 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно з п. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Виконання залізницею додаткових операцій, пов`язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів.

Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Пунктом 3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Матеріали справи свідчать, що на підставі поданої позивачем заявки та відповідно до розпорядження № ЦД-14/1055 від 01.11.2019 р. відповідачем було розроблено та затверджено розклад руху маршрутних поїздів, з датою відправлення 08.11.2019 зі станції Тернопіль на станцію призначення Одеса-Порт.

Для забезпечення навантаження маршруту на станцію Тернопіль Львівської залізниці для ТОВ "Грейнсвард" прибуло 45 вагонів перевізника зі встановленим графіком відправлення - 08.11.2019 р., тобто вагони під навантаження були подані у встановлений договором строк.

Проте, представниками станції Тернопіль Львівської залізниці були складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 8313, 8314 від 08.11.2019 р., в яких засвідчено, що вагони, що прибули на станцію, були відставлені на колію загального користування в очікуванні оформлення замовником перевізних документів на маршрутний поїзд згідно договору № 09310/ЦТЛ-2018-0 від 30.09.2019 р. з 06.11.2019 р. 17 год. 05 хв. до 08.11.2019 р. 04 год. 00 хв. Також у цих актах зазначено, що уповноважений представник ТОВ "Грейнсвард" для підписання цих актів не з`явився, у зв`язку із чим залізницею був складений акт ГУ-23 від 14.11.2019 р.

Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, після завантаження та зважування вагони забирались локомативом перевізника з під`їздної колії, що належить ТОВ «Тернопільбуд» (із яким у ДТГО «Львівська залізниця» укладено договір про експлуатацію під`їздної колії при станції Тернопіль № Л/ДН-2/15/1126/Мп від 10.10.2015 р.), про що свідчить пам`ятка № 260, та відставлялись на колії загального користування для формування маршрутного поїзда та оформлення перевізного документа. У подальшому вагони забирались з місця навантаження та відставлялись на колію загального користування партіями в очікуванні оформлення замовником перевізних документів на маршрутний поїзд, що позбавило перевізника прийняти маршрутний поїзд до відправлення.

Відповідач вказує, що затримка поїзда закінчилась 08.11.2019 р. о 04 год. 00 хв., коли позивач сформував маршрутний поїзд за перевізним документом № 36635381, а до цього часу зберігання вантажу відбувалось на коліях загального користування, у зв`язку із чим ТОВ "Грейнсвард" була нарахована плата за зберігання.

Перевіривши наявність підстав для нарахування відповідачем вказаної плати за зберігання вантажу під час накопичення маршрутного поїзда, суд не погоджується з такими діями відповідача з огляду на наступне.

Пунктом 63 Статуту передбачено, що перевезення вантажів на особливих умовах здійснюються за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачати у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов`язань щодо перевезень вантажів.

Судом вже встановлено, що між сторонами був укладений договір про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів (договір РРМП). Враховуючи характер укладеного між сторонами договору про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів, сторонами погоджено специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати.

При цьому з 08.11.2019 р. набула чинності нова редакція договору РРМП в частині розділу 4 "Плата за надання послуг", а, отже, у даному випадку до спірних відносин щодо оплати послуг з відправлення вагонів підлягають застосуванню умови п. 4.1 - 4.3 розділу 4 договору РРМП в новій редакції.

Так, пунктом 4.3 договору РРМП (в новій редакції) визначено, що у випадку накопичення маршрутного поїзду на коліях станції, до моменту оформлення перевізного документу (документів) на весь маршрутний поїзд, замовником сплачується плата за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу згідно з укладеними договорами", відповідно до додатку № 1 до основного договору про надання послуг, а також плата за користування вагоном, що перебуває у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Отже, наведеним пунктом договору чітко визначено, що у випадку накопичення маршрутного поїзду замовником до моменту оформлення перевізного документу (документів) на весь маршрутний поїзд сплачується:

- плата за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу згідно з укладеними договорами", відповідно до додатку № 1 до основного договору;

- плата за користування вагоном, що перебуває у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Інших додаткових платежів та/або зборів, в т.ч. і збору за зберігання вантажу, саме під час накопичення маршрутного поїзду до моменту оформлення перевізного документу (документів) на весь маршрутний поїзд - не передбачено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування відповідачем плати за заберігання вантажу у сумі 52 962,96 грн.

Доводи відповідача про те, що позивачем не враховано вимоги пункту 1.2 договору РРМП, в якому зазначено, що в частині, не врегульованій цим договором, сторони керуються укладеним між ними основним договором № 07153/ПЗ-2018-О від 30.09.2019 р., суд до уваги не приймає, оскільки спірні правовідносини регулюються договором РРМП в новій редакції, зокрема, п. 4.3 розділу 4 "Плата за надання послуг". Відтак, не підлягають застосуванню положення п. 9 Правил зберігання вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, та п. 2.1 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення, на які посилався відповідач в обгрунтування нарахування збору за зберігання вантажу під час накопичення маршрутного поїзда

Крім того, суд враховує роз`яснення АТ "Укрзалізниця" № Ц-2/58/405-19 від 20.11.2019 р. щодо надання послуг з організації перевезень вантажів та порожніх вагонів за узгодженим розкладом руху вантажного поїзда (РРМП), відповідно до яких збір за зберігання вантажів та маневрова робота під час накопичення маршрутного поїзда не нараховується (п. 3.5). Вказане роз`яснення було надане залізницею після прийняття станцією Тернопіль вантажу до перевезення за накладною № 36635381, однак, в будь-якому випадку воно не змінює порядок врегулювання спірних правовідносин, а лише пояснює та підтверджує висновок суду про те, що під час накопичення маршрутного поїзда збір за зберігання вантажів - не нараховується.

За таких обставин, враховуючи висновок суду про безпідставність нарахування АТ "Українська залізниця" плати за зберігання вантажу під час накопичення маршрутного поїзда у сумі 52 962,96 грн. та стягнення її з ТОВ "Грейнсвард", суд вважає, що позовні вимоги про стягнення вказаних коштів з відповідача є обгрунтованими.

Отже, позов ТОВ "Грейнсвард" підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, які складаються із судового збору, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення коштів у сумі 52 962,96 грн. задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літера А, 3-й поверх; ідентифікаційний код 41564379) кошти у сумі 52 962 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 96 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 31 травня 2021 року.

Повний текст рішення складений 8 червня 2021 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І