Ухвала суду № 97556523, 26.04.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26.04.2021 Справа №905/719/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

розглянувши матеріали б/н від 15.04.2021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрРосКаолін», с.Катеринівка Нікольського району Донецької області

про: стягнення 193433,30грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста», м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрРосКаолін, с.Катеринівка Нікольського району Донецької області про стягнення 193433,30грн заборгованості за кредитним договором.

Суд встановив, що позов поданий без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) України.

1. Відповідно до ч.1 ст.162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предметом спору є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Така вимога викладається в прохальній частині позовної заяви.

З тексту позову вбачається, що його ціна складається з кількох самостійних позовних вимог про стягнення сум, а саме:

- пені за несвоєчасну сплату кредиту за період 10.10.2020– 09.04.2021;

- пені за несвоєчасну сплату процентів за період 10.10.2020– 09.04.2021;

- 3% річних, нарахованих у зв`язку з порушенням зобов`язань щодо сплати кредиту за період 10.04.2018– 09.04.2021;

- 3% річних за прострочення плати за користування кредитом за період 10.04.2018– 09.04.2021;

- інфляційних у зв`язку з простроченням повернення кредиту за період 10.04.2018– 09.04.2021;

- інфляційних у зв`язку з простроченням повернення плати за користування кредитом за період 10.04.2018– 09.04.2021.

Вказані позовні вимоги хоча і пов`язані між собою підставами виникнення, але мають різну правову природу.

Проте згідно з прохальною частиною позовної заяви предметом спору є «стягнення 193433,30грн заборгованості за кредитним договором», що є процесуальною помилкою, оскільки ототожнення і узагальнення в прохальній частині позову вимог, що мають різну правову природу, неприпустиме. Окрім того, стягнення боргу за декількома позовними вимогами однією загальною сумою і видача відповідного наказу може суттєво ускладнити відображення такого наказу у бухгалтерському обліку сторін у справі.

Отже, самостійні позовні вимоги мають викладатися в прохальній частині позову окремо.

Зазначений недолік може бути виправлений шляхом надання пояснень до прохальної частини позову або клопотання про виправлення описки.

2. Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування сторін (для юридичних осіб).

У поданому позові (арк.1) позивач зазначив скорочені найменування сторін. Зазначений недолік має бути виправлений.

3. Згідно з п.3 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За приписами п.п.1 та 3 ч.1 ст.163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою всіх вимог.

У вступній частині позовної заяви б/н від 15.04.2021 позивач вказав: «Сума позову: 193338,69», водночас у прохальній частині позову просить стягнути з відповідача 193433,30грн. Так само на арк.4 позовної заяви зазначені різні суми загальної заборгованості.

Тож позивач має надати письмові пояснення, в яких визначити належну ціну позову або вірний розмір позовних вимог.

4. В п.3 ч.3 ст.162 ГПК України зазначено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

До позову додані:

- підписаний директором позивача «Розрахунок суми заборгованості за Договором кредитної лінії №067 від 10.06.2016 станом на 15.04.2021» (надалі – Розрахунок), який фактично є розрахунком ціни позову (див. п.п.1, 3 цієї ухвали);

- додатки №1–№6 до Розрахунку, які, виходячи з їх назви та змісту, є невід`ємними частинами Розрахунку.

4.1. Відповідно до правил діловодства реквізит «підпис» містить три складові: посаду особи, що підписалась, розшифрування підпису (прізвище, ім`я та по-батькові) та безпосередньо особистий підпис посадової особи. Отже, саме наявність трьох складових реквізиту «підпис» свідчить про те, що документ підписаний.

Розрахунок позовних вимог є невід`ємною частиною позову, а отже, має бути підписаний уповноваженою особою, що відповідає за його зміст, і подаватися до суду в оригіналі.

Додатки №1–№6 до Розрахунку не містять жодної зі складових реквізиту «підпис» (тобто не підписані уповноваженою особою позивача).

Отже, наданий до позову Розрахунок з додатками не є обґрунтованим розрахунком заявлених до стягнення сум в розумінні приписів процесуального законодавства.

4.2. У позові відсутнє обґрунтування, яким чином та на підставі яких саме із доданих до позову документів позивач визначив 10.04.2018 і 10.10.2020 як дати, з яких проведені відповідні нарахування. Вказане потребує надання письмових пояснень.

4.3. В позові (арк.4) і в Розрахунку з додатками зазначені різні періоди нарахування заявлених до стягнення сум, що є неприпустимим з огляду на те, що розрахунок позовних вимог є невід`ємною частиною позову.

5. Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Пунктом 2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору для звернення до господарського суду з позовом майнового характеру – 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX від 15.12.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлений на рівні 2270,00грн.

В прохальній частині позову позивач заявив до стягнення 193433,30грн (майнова вимога), тож за подання цього позову підлягає сплаті 2901,50грн судового збору.

До позову доданий доказ сплати судового збору в сумі 2900,10грн (платіжне доручення №3126 від 14.04.2021), тому підлягає доплаті судовий збір в розмірі 1,40грн.

6. Відповідно до п.5 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. За умовою ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

6.1. На арк.2 позову позивач навів посилання та у переліку додатків до позовної заяви зазначив «протокол електронного аукціону №ЕА-2021-01-12-000001-b», проте надав суду копію протоколу електронного аукціону №ЕА-2021-01-13-000001-b.

Про вказаний недолік канцелярією суду складений акт від 20.04.2021 (додається).

6.2. До позову не доданий укладений між Публічним акціонерним товариством «Діамантбанк» та ОСОБА_1 договір застави майнових прав №067/1 від 10.06.2016, на який містяться посилання на арк.3 позову.

6.3. Позов не містить викладу та документального підтвердження обставин щодо сплати (примусового стягнення) придбаної позивачем заборгованості відповідача (300000,00грн заборгованості за кредитом і 275572,56грн простроченої заборгованості по сплаті процентів).

6.4. Аркуш 5 позову містить посилання на листування первісного кредитора («Банка») з відповідачем із зазначенням: «копія додається». Натомість зазначене листування серед додатків до позову не вказане і до позовної заяви не додане.

6.5. В матеріалах позову відсутній витяг зі Статуту позивача щодо повноважень виконавчого органу Товариства (директора) та інших органів управління Товариства.

7. Відповідно до ч.2 ст.162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи. Згідно з ч.5 ст.164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч.3 ст.56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Позов у справі №905/719/21 підписаний з оформленням реквізиту «підпис» таким чином: «представник ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» А.С.Москвічов».

На підтвердження повноважень особи, що підписала позов, до нього додані:

- копія витягу з нової редакції Статуту товариства-позивача (затв. протоколом №22 від 03.03.2021 загальних зборів учасників), а саме п.23 Статуту «Участь в судових процесах», за змістом якого самопредставництво від імені товариства-позивача уповноважений здійснювати, зокрема, ОСОБА_2 ;

- копія виданої директором товариства-позивача довіреності №134 від 31.12.2020 на ім`я ОСОБА_2 .

Обсяг повноважень особи, яка діє в порядку самопредставництва, визначається законом (статутом, положенням, трудовим договором); обсяг повноважень представника за довіреністю визначається самою довіреністю та обсягом повноважень особи, яка таку довіреність надала.

Статут позивача і довіреність №134 від 31.12.2020 визначають різний обсяг повноважень з представництва.

Тож позивач має надати обґрунтовані письмові пояснення, чи діє ОСОБА_3 у цій справі в порядку самопредставництва або як представник позивача за довіреністю.

8. Суд роз`яснює позивачу: за змістом ч.ч.1, 3 та 4 ст.50 ГПК України третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, може бути залучено до участі у справі за заявою учасників справи у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін; у заявах про залучення третіх осіб на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі; про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У вступній частині позову ОСОБА_1 та ПАТ «Діамантбанк» зазначені як треті особи, але позивач не навів належного обґрунтування необхідності залучення до участі у справі таких третіх осіб – не зазначив, на які їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін та яким чином може вплинути рішення у справі за поданим позовом. Крім того, у прохальній частині позову відсутнє відповідне клопотання про залучення третіх осіб із зазначенням, на чиїй стороні (позивача чи відповідача) позивач просить їх залучити. Окремим документом таке клопотання також не подане.

Навівши в цій ухвалі чотирнадцять недоліків позовної заяви б/н від 15.04.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста», окремі з яких можуть значно утруднити або навіть унеможливити розгляд позовних вимог по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

За змістом ч.2 ст.80, п.5 ч.3 ст.162, ч.2 ст.164 ГПК України подання суду доказів та належне викладення обставин на обґрунтування своїх вимог є обов`язком, а не правом позивача як особи, що висуває певні вимоги.

Суд звертає увагу позивача на приписи ч.1 ст.43 ГПК України щодо обов`язку учасників процесу та їх представників добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та недопустимості зловживання цими правами.

Суд наголошує, що процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському процесі, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду. Процесуальні права надані законом учасникам процесу для сприяння суду у розгляді справ та їх правильному вирішенні, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства – зловживає ним.

Зловживання правом – це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» зазначено, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.131, ч.1 ст.135 ГПК України у випадку невиконання або недобросовісного виконання учасником справи його процесуальних обов`язків суд застосовує до такого учасника заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом – зокрема, може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з позивача або його представника штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – в тому числі у випадках зловживання процесуальними правами, вираженого у вкрай недбалому ставленні до підготовки матеріалів позову, що в свою чергу перешкоджає відправленню судочинства, забираючи у суду час на виявлення надто великого обсягу недоліків та складання їх переліків в ухвалах про залишення позовів без руху.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.246 ГПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків.

Наведене позивачу слід враховувати під час реалізації свого процесуального права на звернення з позовом до господарського суду і не допускати вчинення дій, які не відповідають завданням й основним засадам господарського судочинства та є за своїми ознаками зловживанням процесуальними правами.

Керуючись ст.ст.50, 162, 164, 174 (ч.ч.1, 2), 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста» залишити без руху.

2. У зв`язку з відсутністю належного бюджетного фінансування витрат суду на відправку поштової кореспонденції, заправку картриджів та закупівлю паперу ухвалу направити на зазначену в позові адресу електронної пошти позивача.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти робочих днів від дня отримання цієї ухвали електронною поштою шляхом подання до відділення зв`язку або до суду:

- належним чином оформлених документів та пояснень, про які зазначено в цій ухвалі;

- належних доказів надіслання відповідачу листом з описом вкладення всіх додатково поданих суду документів.

4. Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста»: якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу (ч.4 ст.174 ГПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Додаток на адресу позивача:

Акт канцелярії суду б/н від 20.04.2021 на 1арк.

Суддя О.М. Шилова

надр. 1 прим. – у справу