Постанова № 9755648, 19.05.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-11954/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Руденко І.В.

за участю:

-представника позивача - Говенко П.М. (довіреність від 08.12.2009 №15120/44),

-представника відповідача-Ковтун В.К. (довіреність від 03.06.2009 №192),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Одеського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»про стягнення 1700,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України звернулась до суду з позовом до Одеського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в якому просить стягнути до Державного бюджету штраф в розмірі 1700,00 грн., зазначивши що Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України на підставі результатів планової інспекції Одеського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»складено акт від 29.04.09 № 28/21-п, у якому зафіксовані порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». За порушення відповідачем вимог Закону, Держфінпослуг на підставі Акту було застосовано захід впливу у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. накладеного постановою про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 21.05.09 № 28/21-п. Відповідачем, дії Держфінпослуг щодо застосування до нього заходу впливу у вигляді Постанови до суду не оскаржувалися, у звязку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначивши що поточна діяльність Одеського регіонального управління, не може бути предметом контролю позивача. Підставою для цього є наявність факту, що діяльності відповідача не підпадає під визначення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу. Така позиція заснована на існуванні нормативно-правових актів Уряду України, які є визначальними для діяльності Правління Фонду і всіх регіональних управлінь, а саме Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, що затверджене Постановою КМУ №584 від 29.05.2001 р (із змінами) та Порядок часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і прид бання житла, затверджений постановою КМУ від 04 червня 2003р № 853, Державна програма забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки, затверджена Постановою КМУ від 29 липня 2002року №1089. В цих актах викладені процедури фінансових операцій, що має здійснювати Фонд та його регіональні управління. Здійснення цих операцій має на меті досягнення соціаль ного ефекту у вигляді забезпечення молоді житлом на виконання Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні»від 05.02.1993 №2993. Поточна діяльність Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» стосується фінансових операцій у сфері бюджетних правовідносин в частині виконання державних соціальних програм, механізм реалізації яких регламентується Урядом України, а тому, не підпадає під визначення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідно п.1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 04.04.03 № 292/2003 Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством, отже, спір за участю Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про стягнення штрафу є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, а саме - органу виконавчої влади та відповідає нормативному визначенню адміністративної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, з 21.04.2009 по 29.04.2009 інспекційною групою Держфінпослуг на підставі посвідчення на проведення планової інспекції від 10.04.2009 №28/21-п було проведено планову інспекцію фінансової установи Одеське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», що за період з 01.01.2008 по 01.04.2009, щодо дотримання вимог чинного законодавства про фінансовий моніторинг. За результатами проведеної інспекції було складено акт планової інспекції фінансової установи-юридичної особи Одеське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»№28/21-п від 29.04.2009 (а.с.9-12). Зазначений акт отримав виконуючий обовязки директора установи Одеське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»Звєрєв А.О. без заперечень.

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення вимог ст.5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»в частині не виконання суб'єктом первинного фінансового своїх зобов'язань щодо організації та здійснення фінансового моніторингу.

На підставі акта перевірки №28/21-п від 29.04.2009 Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, було прийнято Постанову №28/21-п від 21 травня 2009 року про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», якою до Одеського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»та п.п.4.8 п.4 Порядку застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України штрафів за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 р. N 120, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.11.03 за №1087/8408, застосовано штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімум доходів громадян, що становить 1700,00 грн. (а.с.8), яка була направлена на адресу відповідача разом з листом про результати розгляду справи. (а.с.7).

Згідно ст. 4 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»від 28.11.2002 N 249-IV суб'єктами первинного фінансового моніторингу є: банки, страхові та інші фінансові установи; платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи; товарні, фондові та інші біржі; професійні учасники ринку цінних паперів; інститути спільного інвестування; гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї; підприємства, організації, які здійснюють управління інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними фондами; підприємства і об'єднання зв'язку, інші некредитні організації, які здійснюють переказ грошових коштів; інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суб'єкт первинного фінансового моніторингу на підставі та на виконання цього Закону зобов'язаний: проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, або відкриває рахунок (в тому числі депозитний), на підставі наданих в установленому порядку документів або за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення; забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу; надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації; сприяти працівникам Уповноваженого органу у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу; надавати відповідно до законодавства додаткову інформацію на запит Уповноваженого органу, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту; сприяти суб'єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; вживати заходів щодо запобігання розголошенню (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається Уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт подання такої інформації); зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, якими здійснено фінансову операцію, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про здійснення фінансової операції протягом п'яти років після проведення такої фінансової операції. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів Уповноваженого органу встановлює правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення. Відповідальний працівник має бути незалежним у своїй діяльності і підзвітним тільки керівнику суб'єкта первинного фінансового моніторингу та зобов'язаний не рідше одного разу на місяць інформувати керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті, у тому числі щодо: розробки та постійного поновлення правил внутрішнього фінансового моніторингу і програм його здійснення з урахуванням вимог чинного законодавства та нормативних актів Уповноваженого органу; підготовки персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, шляхом проведення освітніх та практичних заходів; забезпечення проведення внутрішнього фінансового моніторингу.

Частина 3 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»передбачає, що у разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону до нього може застосовуватися в порядку, встановленому законодавством, штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У випадку відсутності згоди щодо сплати штрафу рішення про накладення штрафу чи у його відмові приймається судом за поданням органу, що регулює діяльність суб'єкта первинного фінансового моніторингу та надає ліцензії або інший спеціальний дозвіл.

Відповідно до пп.4.8 п.4 Порядку застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України штрафів за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" підставою для застосування штрафу є невиконання (неналежне виконання) установою встановлених Законом обов'язків щодо установлення з урахуванням вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів Держфінмоніторингу правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу і програм його здійснення та призначення працівника, відповідального за його проведення.

Суд не приймає до уваги твердження представника Одеського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», щодо не віднесення відповідача до субєкту первинного фінансового моніторингу у звязку з тим, що його діяльність не підпадає під визначення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу у звязку із здійсненням ним діяльності щодо надання пільгових довготермінових кредитів або часткової компенсації молодим сімям та молодим громадянам на будівництво житла із бюджетних коштів на виконання державних соціальних програм з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Одеське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»є фінансовою установою та зареєстроване як фінансова установа відповідно до Розпорядження Держфінпослуг №7391 від 31.05.2007, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи, виданого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України ІК № 29 від31.05.2007.

Наказом Держфінмоніторингу «Про затвердження деяких форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення»від 13 травня 2003 року №48 затверджено форму 1-ФМ „Картка реєстрації суб'єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу) та відповідальних осіб".

Так, згідно листа Регіонального відділу Держфінмоніторинг в Одеській області від 20.04.2010 №123/1150-4: Одеським Регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву»(код ЄДРПОУ 25427018), як фінансовою установою, 12 липня 2007 року була направлена до Держфінмоніторингу форма 1-ФМ „Картка реєстрації суб'єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу) та відповідальних осіб". За результатами обробки зазначеної форми Держфінмоніторинг надіслав зазначеному підприємству повідомлення у вигляді форми № 3-ФМ „Повідомлення про результати обробки картки реєстрації суб'єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу) та відповідальних осіб", у якій був визначений ідентифікатор суб'єкта в інформаційно-аналітичній системі Держфінмоніторингу.

Таким чином, відповідач є фінансовою установою, зареєстрований як суб'єкт первинного фінансового моніторингу та здійснює фінансові операції з надання кредитів. При цьому надання кредитів за бюджетні кошти не перестає бути фінансовою операцією. Тому, Одеське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобовязаний був організувати діяльність щодо ведення фінансового моніторингу відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»та призначити працівника, відповідального за його проведення для виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем доведено, що Одеське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»відповідно постанови позивача №28/21-п від 21 травня 2009 має заборгованість по сплаті штрафу за невиконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»у розмірі 1700,00 грн., суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, підтверджуються доданими до позову документами, та підлягають задоволенню.

Оскільки, спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Одеського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»код ЄДРПОУ 25427018 до Державного бюджету України штраф за невиконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»у розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот гривень) грн. на рахунок Державного казначейства (код бюджетної класифікації за доходами 21081100, символ звітності банку 101).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання в повному обсязі, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя К.О.Танцюра

19 травня 2010 року