Рішення № 97554712, 10.06.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7152/19

Провадження № 2/0182/820/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2021 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рибакової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовною заявою Нікопольської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, який уточнював (а.с.2-6,47-48), посилаючись на наступні обставини.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 24.04.2019 року, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення площею 451,7 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу ВВМ №903521, ВВМ №903525, р. №2-1782, виданого Першою Нікопольською державною нотаріальною конторою 06.10.2004 року, частка власності 1/1. По теперішній час документи на земельну ділянку по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не оформлені.

Земельна ділянка по АДРЕСА_1 згідно листа міськрайонного управління у Нікопольському районі та м. Нікополі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.06.2019 року, знаходиться у межах економіко-планувальної зони: 69, яка має значення коефіцієнту Км2 - 1,72, сукупний локальний коефіцієнт Км3 становить – 1,14, базова вартість земель міста становить - 107,01 грн. кв.м.

Згідно технічної документації про нормативно-грошову оцінку земель м. Нікополя, проведену у 2008 році ПП "Лада" та затверджену рішенням сесії Нікопольської міської ради від 01.08.2008 року за № 40-28/V, введена в дію з 01.01.2009 року рішенням сесії Нікопольської міської ради від 24.10.2008 року № 2-31/V, Кф для земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 451,7 м2 з категорією земель за функцією використання - землі громадського призначення, Кф становить 0,7. Грошова оцінка 1 м2 земельної ділянки на АДРЕСА_1 з урахуванням коефіцієнта Км2, Км3 економіко-планувальної зони, та коефіцієнту Кф, становить : 107,01 х 1,72 х 1,14 х 0,7 = 146,88 грн./м2. Грошова оцінка земельної ділянки площею 451,7 м2 (0,04517 га) без урахування кумулятивного коефіцієнту індексації складає 146,88 х 451,7 = 66345,70 грн.

Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.01.2019 року № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель", коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Кумулятивний коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земель міста Нікополя становить: 2016 рік – 2,18, 2017 рік - 2,315, 2018 рік 2,315 , 2019 рік - 2,315.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки та не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата, тому при визначенні розміру безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати розраховуються як 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Отже згідно проведеного позивачем розрахунку, визначено розмір безпідставно збережених відповідачем коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 рік в сумі 13755,98 грн. за земельну ділянку площею 451,7 м2 по АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 15.05.2019 року № 380 було створено комісію з визначення та відшкодування збитків, акт комісії з розміром завданих збитків, було відправлено відповідачу, але ОСОБА_1 добровільно сума збитків не сплачена.

Враховуючи викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати, що становить 13755,98 грн. за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 роки, а також витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді від 27.01.2020 року (а.с.65-67) у задоволенні клопотання представника позивача Нікопольської міської ради Дніпропетровської області - Маркової Лілії Іванівни про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено; позовну заяву Нікопольської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати прийняти до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відкрито провадження по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Копію ухвали судді від 27.01.2020 року направлено позивачу.

Копію ухвали судді від 27.01.2020 року разом з копією позову з додатками направлено відповідачу за його останнім відомим місцем реєстрації (а.с.54,70). До суду повернулось повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення (а.с.72).

02.04.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30.03.2020 року, яким внесено зміни зокрема до Цивільного процесуального Кодексу України. Відповідно до Вказаного закону розділ ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального Кодексу України доповнено пунктом 3, яким встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені в тому числі ст. 185 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. Отже з 02.04.2020 року процесуальні строки були продовжені на час дії карантину.

Згідно п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 731-ІХ від 18.06.2020 року, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020 року набрав чинності 17.07.2020 року. 06.08.2020 року процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 року закінчились.

Від відповідача у визначений законом строк відзив на позов не надійшов.

Суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Таким чином, суд приходить висновку, що відповідач ОСОБА_1 розпорядився своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннями статті 20 ЦК України, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Судом встановлено наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.04.2019 року №164762969, від 10.06.2021 №260949011 (а.с.7-9,80-84), відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу ВВМ №903521, ВВМ №903525, р. №2-1782, посвідченого Першою Нікопольською державною нотаріальною конторою 06.10.2004 року, частка власності 1/1 належить нежиле приміщення площею 451,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані обставини підтверджуються іншими матеріалами справи (а.с.10,11-13,14,14-на звороті, 15).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 10.06.2021 року № 260948247 (а.с.75-79), спірна земельна ділянка за ОСОБА_1 не зареєстрована.

За інформацією відділу у м. Нікополі міськрайонного управління у Нікопольському районі та м. Нікополі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.06.2019 року № 283/120-19, яка була надана на звернення виконавчого комітету Нікопольської міської ради, згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста, на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за фактичним розміщенням нерухомого майна: базова вартість земельної ділянки у грн./м2 складає 107,01 грн., економіко планувальна зона: 69 (100%), коефіцієнт Км2: 1,72, локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: 0,95 1,20, сукупний коефіцієнт Км3 1,14. Кумулятивний коефіцієнт індексації за минулі роки станом на 01.01.2019 року (Кі=2,315) (а.с.16).

За інформацією про нарахування та сплату земельного податку та орендної плати за землю з юридичних та фізичних осіб, наданою Нікопольським управлінням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.07.2019 року (а.с.20,20-на звороті), у 2016, 2017,2018,2019 роках сплата ОСОБА_1 за земельною ділянкою по АДРЕСА_1 - не здійснювалась.

Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 15.05.2019 року № 380 (а.с.28,28-на звороті), затверджено склад комісії з визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих Нікопольській міській раді як власнику землі, ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 . Листом виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 11.07.2019 року (а.с.31) відповідач був запрошений на засідання комісії, яке відбудеться 25.07.2019 року, на засідання не з`явився. Зазначені обставини підтверджуються протоколом засідання комісії з питань визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих Нікопольській міській раді, як власнику землі, ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 від 25.07.2019 року. Вирішено визначити землекористувачу ОСОБА_1 розмір збитків у вигляді неодержаних доходів на земельну ділянку площею 0,04517 га (451,7 кв.м.) на АДРЕСА_1 з 01.10.2016 року по 31.07.2019 року у сумі 12988,02 грн. (а.с.32-33).

Також зазначеним протоколом засідання комісії встановлено, що грошова оцінка 1 м2 земельної ділянки на АДРЕСА_1 з урахуванням коефіцієнта Км2, КМ3 економіко-планувальної зони, та коефіцієнту Кф, становить : 107,01 х 1,72 х 1,14 х 0,7 = 146,88 грн./м2. Грошова оцінка земельної ділянки площею 451,7 м2 (0,04517 га) без урахування кумулятивного коефіцієнту індексації складає 146,88 х 451,7 = 66345,70 грн.

Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.01.2019 року № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель", коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Кумулятивний коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у м. Нікополі становить: 2016 рік - 2,18; 2017 рік - 2,315; 2018 рік - 2,315; 2019 рік - 2,315.

Сплата земельного податку у звітному періоді згідно інформації Нікопольської ОДПІ (лист від 17.07.2019 № 82729/10/04-36-58-44-21) ОСОБА_1 не здійснювалась.

Матеріали справи містять відомості щодо встановлення земельного податку на території міста Нікополя (а.с.21-27).

Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 07.08.2019 року №642 з метою забезпечення ефективного використання земельного фонду міста, поповнення дохідної частини місцевого бюджету, вирішено затвердити акт від 25.07.2019 року комісії з визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих Нікопольській міській раді, як власнику землі, ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 (а.с.29).

Згідно Акту комісії з визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих Нікопольській міській раді, як власнику землі, ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 від 25.07.2019 року, всього за період з 01.10.2016 року по 31.07.2019 року розмір збитків у вигляді неодержаних доходів, які підлягають власнику землі - Нікопольській міській раді дорівнює - 12988,02 грн. (1084,74 сума збитків за три місяці 2016 року + 4607,71 сума збитків за 2017 рік + 4607,71 сума збитків за 2018 рік + 2687,86 грн. сума збитків за сім місяців 2019 року (а.с.30,30- на звороті).

Листом виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 13.08.2019 року (а.с.34,34-на звороті) повідомлено відповідача ОСОБА_1 , що рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 07.08.2019 року № 642 затверджено акт від 25.07.2019 року комісії з визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих Нікопольській міській раді, як власнику землі, ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , на суму 12988,02 грн. за період з 01.10.2016 року по 31.07.2019 року. Роз`яснено про необхідність сплатити суму вказаних збитків за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій. Вказаний лист було направлено відповідачу за адресою його останнього відомого місця проживання зареєстрованого у встановленому законі порядку (а.с.34,34- на звороті). Однак вказана вимога залишилася без виконання.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, викладено у ст. 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. 120 ЗК України, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі. Водночас виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

У той же час, зі змісту ст. 125 ЗК України випливає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Зважаючи на положення цієї статті, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. Отже, з моменту виникнення права власності на вищезазначене нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нежитловими будівлями.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку відсутні. При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 року у справі № 922/207/15.

Відповідач є власником нерухомого майна нежитлового приміщення площею 451,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10,11-13,14,14-на звороті, 15), що у відповідності до положень ЗК України породжує в нього обов`язок з оформлення відповідного речового права на землю.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. За змістом приписів глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, провадження №14-77цс18.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити частково. Суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 є фактичним користувачем спірної земельної ділянки площею 451,7 м2 (0,04517 га) на АДРЕСА_1 , який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню безпідставно збережені кошти (які мав сплатити за користування земельною ділянкою) у розмірі 12988,02 грн. (1084,74 сума збитків за три місяці 2016 року + 4607,71 сума збитків за 2017 рік + 4607,71 сума збитків за 2018 рік + 2687,86 грн. сума збитків за сім місяців 2019 року) за користування земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди. В інших вимогах слід відмовити за недоведеністю та безпідставністю. Як зазначалося вище, Актом комісії з визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих Нікопольській міській раді від 25.07.2019 року, затвердженого рішенням виконкому міської ради від 07.08.2019 року №642, за період з 01.10.2016 року по 31.07.2019 року відповідачу нараховано збитки у вигляді неодержаних доходів, які підлягають власнику землі Нікопольській міській раді в розмірі 12988,02 грн. Щодо іншої суми, що просить стягнути позивач належних доказів не представлено.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 1921,00 грн. (а.с.1).

Керуючись ст.ст.120,125,206 ЗК України, ст.ст.15,16,ч.1 ст.1212 ЦК України, ст. ст. 12,13,18,76,81,89,128,131,141,259,263-265,268, п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Нікопольської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 37338501, адреса місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів,3) до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Нікопольської міської ради Дніпропетровської області безпідставно збережені кошти в розмірі 12988,02 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім грн. 02 коп.) за користування земельною ділянкою за період з 01.10.2016 року по 31.07.2019 року.

В іншому – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Нікопольської міської ради Дніпропетровської області судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну грн. 00 коп.).

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова