Вирок № 97553695, 10.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №: 127/1309/19

Провадження №: 1-кп/127/48/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гайду Г.В.,

суддів: Ан О.В., Іщук Т.П.,

за участю секретаря судового засіданні: Бойко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020000000422 від 26.10.2018 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Буштино, Тячівського району, Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого неофіційно вантажником, з неповною середньою освітою, одруженого, українця, громадянина України,

раніше судимого:

? 03.04.2018 Богунським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Охоти Р.І.,

потерпілого: ОСОБА_2 ,

захисника: Порохненко І.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи уразливий стан ОСОБА_2 , викликаний його інвалідністю третьої групи, зумовленою ушкодженням правої руки, а також використовуючи збіг тяжких особистих та сімейних обставин потерпілого, зокрема переїзд з м. Донецька, відсутність постійного місця проживання та джерел доходів, приблизно з кінця травня до кінця липня 2018 року вчинив його вербування, переміщував та переховував з метою експлуатації, при цьому, погрожуючи застосуванням та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров`я.

Так, ОСОБА_1 , приблизно в кінці травня 2018 року, перебуваючи біля готелю «Південний Буг», що на площі Героїв Чорнобиля, 1 у м. Вінниці, зустрів ОСОБА_2 , переселенця з м. Донецька, та, діючи з метою його експлуатації, шляхом примусового залучення до зайняття жебрацтвом, використовуючи його уразливий стан, викликаний інвалідністю 3 групи, збігом тяжких особистих та сімейних обставин потерпілого та відсутністю будь яких коштів для існування, завербував його, застосувавши до нього фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров`я, та психологічний тиск, який виразився в залякуванні і погрозах подальшого застосування такого насильства у випадку відмови останнього від зайняття жебрацтвом під його наглядом.

Вчинивши вербування ОСОБА_2 до зайняття жебрацтвом, ОСОБА_1 перемістив його до орендованої ним квартири АДРЕСА_2 , де й у подальшому переховував, відразу обмеживши у вільному пересуванні по місцевості, шляхом постійного, пильного нагляду за ним для запобігання можливості втечі. З метою недопущення звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів або сторонніх осіб, що могло призвести до викриття та припинення його протиправних дій, ОСОБА_1 особисто переміщав ОСОБА_2 до місць жебракування на території м. Вінниця та м. Житомира, здійснюючи систематичний контроль за ним під час жебракування, забирав в останнього гроші, випрошені у сторонніх осіб, та по завершенню переміщав знову до квартири, в якій вони проживали.

При цьому, ОСОБА_2 незаконно утримуючись в орендованій ОСОБА_1 квартирі, будучи обмеженим у вільному пересуванні та спілкуванні з іншими сторонніми особами, перебуваючи під постійним наглядом, отримуючи систематичні погрози заподіянням насильства, яке не є небезпечним для його життя та здоров`я, будучи інвалідом 3 групи, реально сприймав зі сторони ОСОБА_1 погрози фізичної розправи і не мав здатності чинити опір насильницьким діям останнього.

В кінці липня, перебуваючи в м. Житомирі, ОСОБА_2 вдалось втекти від ОСОБА_1 та поїхати у м. Вінницю.

Допитаний у ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_1 вину інкримінованому злочині не визнав, та суду надав наступні показання.

Так, навесні 2018 року дружина обвинуваченого ОСОБА_3 повідомила йому, що на тому місці, де вони зазвичай жебракують біля готелю Південний Буг у м. Вінниці почав також жебракувати невідомий їй чоловік у якого понівечена рука і нога та люди дають йому більше грошей і взагалі не дають грошей ОСОБА_3 . Тоді, ОСОБА_1 вирішив поговорити із цим чоловіком, під час спілкування ОСОБА_2 зазначив, що не може змінити місце жебракування, оскільки саме тут його змушує жебракувати ОСОБА_4 .

Крім того, під час спілкування, обвинувачений дізнався від потерпілого, що останній має фізичні вади здоров`я, тому не має можливості повноцінно працювати, на даний час ОСОБА_2 проживає в хостелі, власником якого є ОСОБА_4 , останній і змушує потерпілого жебракувати, а також домовляється із працівниками поліції, що б вони не чіпали та не відганяли ОСОБА_2 .

Також, потерпілий розповідав ОСОБА_1 , що він не хоче займатись жебрацтвом, однак вимушений, оскільки його змушує це робити ОСОБА_4 , який і забирає всі грошові кошти, які від жебрацтва отримує ОСОБА_2 , а також ОСОБА_4 забрав усі документи потерпілого, його банківську картку, на яку ОСОБА_2 отримує пенсію. Після цієї розмови, ОСОБА_1 стало шкода ОСОБА_2 , тому він і запропонував останньому проживати разом, на що потерпілий погодився.

Дружина обвинуваченого категорично заперечувала, щоб ОСОБА_2 проживав разом із ними, але ОСОБА_1 її переконав. Через кілька днів, ОСОБА_2 почав проживати разом із обвинуваченим та його родиною, проживали на зйомних квартирах, які оплачувались подобово, за квартиру платили ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з грошей, які отримували від жебрацтва. У обвинуваченого були дружні стосунки із потерпілим, останній лише не знаходив спільну мову із ОСОБА_3 , якій не подобалось, що від ОСОБА_2 смердить і він зловживає спиртними напоями.

У ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що жодного разу не брав та не вимагав у ОСОБА_2 грошові кошти, останній лише платив 150 грн. в день за зйомну квартиру і все, обвинувачений жодного разу не чинив тиску, не ображав, не кричав та не наносив тілесні ушкодження потерпілому, а також не забирав у нього ніяких документів. Потерпілий ОСОБА_2 приходив додому коли хотів і йшов з дому коли хотів, його ніколи ніхто не контролював та не обмежував його в пересуванні. У м. Вінниці ОСОБА_2 прожив разом із сім`єю обвинуваченого близько 1 місяця.

Також, ОСОБА_1 повідомив, що часто приходив до того місця, де жебракувала ОСОБА_3 та ОСОБА_2 лише для того, що б взяти у дружини гроші, або просто побачити дружину, однак він жодного разу не брав грошей у потерпілого.

Влітку 2018 року ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 поїхали до м. Житомира, обвинувачений їхав туди для вирішення своїх справ, а потерпілий для того, що б по жебракувати у новому місці. У м. Житомирі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали у родичів обвинуваченого, кілька днів ночували на вокзалі та кілька днів спали у автомобілі родичів обвинуваченого, весь час проживання у м. Житомирі всі продукти купували по черзі, обвинувачений купував за свої гроші отриманні від здачі до ломбарду мобільного телефону та жодного разу не брав грошей у потерпілого. Через два тижні перебування у м. Житомирі, ОСОБА_1 прокинувся та пішов по справах, а коли повернувся то потерпілого уже не було. Після чого обвинувачений кілька днів шукав ОСОБА_2 по м. Житомир, однак не знайшовши повернувся до м. Вінниці, де знайшов потерпілого у хостелі, який належав ОСОБА_4 . Під час розмови обвинуваченого із потерпілим, останній повідомив, що у м. Житомирі він вийшов на вулицю, заблукав, телефону у нього із собою не було, а тому він повернувся до м. Вінниці, і оскільки його документи знаходились у ОСОБА_4 він і повернувся у хостел.

На думку ОСОБА_1 , потерпілий його оговорив, оскільки його змусили це зробити працівники поліції і ОСОБА_4 .

Допитаний у ходу судового провадження потерпілий ОСОБА_2 , суду надав наступні показання, що він має третю групу інвалідності, у нього ушкоджена права рука, права нога та тіло, дані ушкодження отримав, коли працював на заводі. При таких фізичних ушкодженнях потерпілий працювати не може, на будь яку роботу його не приймають, йому важко стояти та ходити, тому він і жебракує.

Крім того, потерпілий зазначив, що має сім`ю: мама, вітчим, дві сестри та два брати, які проживають у м. Донецьку на окупованій території. До м. Вінниці ОСОБА_2 переїхав три роки тому та одразу почав жебракувати, для того щоб заробити кошти на прожиття. Всі три роки потерпілий проживав в хостелі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

В середині літа 2018 року, біля готелю «Південний Буг» у м. Вінниця, під час того, як ОСОБА_2 займався жебракуванням, до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_1 та сказав, щоб ОСОБА_2 працював на нього або взагалі тут більше не з`являвся на що потерпілий відмовився. Після чого обвинувачений почав неодноразово погрожувати потерпілому, бити по обличчю та ребрах, ОСОБА_2 був наляканим тому і довелось погодитись працювати на ОСОБА_1 . Після цього обвинувачений забрав у ОСОБА_2 пенсійне посвідчення, постійно спостерігав за потерпілим, змушував ОСОБА_2 багато жебракувати, щодня забирав у нього всі гроші, не давав можливості кудись піти чи відійти, забороняв будь з ким спілкуватись і постійно ходив слідом за потерпілим.

Також, як зазначив потерпілий, ОСОБА_1 забрав його жити в свою орендовану трьохкімнатну квартиру, в якій також жили дружина обвинуваченого та четверо дітей. ОСОБА_2 отримував пенсію у зв`язку із інвалідністю у сумі 1 312 гривень. ОСОБА_1 змушував жебракувати потерпілого щодня, в середньому ОСОБА_2 за день заробляв 500-800 гривень, якщо це було менше то обвинувачений бив ОСОБА_2 . Потерпілий неодноразово вживав алкогольні напої разом із обвинуваченим та розповідав про свої тяжкі сімейні обставини, про важкий стан здоров`я, про те що він є переселенцем із м. Донецька для того що б ОСОБА_1 його відпустив, однак останній не давав проходу ОСОБА_2 . Як повідомив потерпілий, це все тривало приблизно 5-6 місяців.

Потім, ОСОБА_1 перевіз потерпілого до м. Житомир, для того, що б ОСОБА_2 жебракував біля церкви. Там вони жили у будинку двоюрідного брата ОСОБА_1 близько двох місяців. Приблизно восени 2018 року, коли обвинувачений знаходився під дією наркотичних засобів, потерпілий забрав із сумки останнього своє пенсійне посвідчення та втік до м. Вінниці. Після того, як ОСОБА_2 втік до м. Вінниці, він знову повернувся жити до хостелу за адресою: АДРЕСА_3 , де останньому надали кімнату за оплату 100 гривень на день. Про те що сталось із потерпілим він розповів власнику хостелу.

Крім того, як зазначив потерпілий, ОСОБА_1 раніше судимий, оскільки неодноразово ходив на відмітку до установи, яка знаходиться біля в`язниці. ОСОБА_2 ніколи не залишався сам, оскільки за ним постійно спостерігали або ОСОБА_1 або його дружина.

Після того, як потерпілий написав заяву у поліцію, відносно ОСОБА_1 було відрите кримінальне провадження відносно обвинуваченого та взято під варту ОСОБА_1 , до потерпілого неодноразово приходила дружина обвинуваченого та невідома йому жінка, погрожували застосуванням фізичної сили, пропонували 1 500 гривень, для того щоб він забрав заяву із поліції.

Допитаний у ході судового провадження свідок ОСОБА_5 , суду надала наступні показання, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_4 , у сусідньому під`їзді вказаного будинку винаймав квартиру обвинувачений ОСОБА_1 разом із дружиною та дітьми, особисто із ними вона не знайома. Також бачила кілька разів ОСОБА_1 разом із чоловіком інвалідом у якого ушкоджена рука, однак де саме не пам`ятає.

Крім того, свідок повідомила, що декілька разів бачила ОСОБА_2 на перехресті біля готелю «Південний Буг», під час того, як останній жебракував. Свідок ОСОБА_5 ніколи не бачила, щоб обвинувачений або його дружина били або знущались над потерпілим.

Допитаний у ході судового провадження свідок ОСОБА_6 , суду надав наступні показання, що із обвинуваченим ОСОБА_1 він познайомився в кінці весни 2018 року в магазині «АТБ», після чого почали спілкуватись та обмінялись номерами телефонів. ОСОБА_6 близько чотирьох разів був в гостях вдома у ОСОБА_1 , де вони вживали алкогольні напої. У обвинуваченого звичайна сім`я: дружина та четверо дітей, діти охайно виглядали, були гарно одягнуті та завжди доглянуті. Також разом із ним проживав ОСОБА_7 , він був інвалідом, оскільки його рука була ушкоджена, обвинувачений пояснював, що йому шкода цього ОСОБА_8 тому він йому допомагає і залишив його проживати зі своєю сім`єю, також потерпілий платив 120 гривень за проживання ОСОБА_1 ОСОБА_2 був дуже агресивним, брехливим та зловживав спиртними напоями.

Як повідомив свідок ОСОБА_6 , що ОСОБА_1 та його дружина не працюють, та живуть за рахунок грошей, які просять у людей на вулиці, біля готелю «Південний Буг». Також влітку 2018 року свідок неодноразово бачив, що ОСОБА_2 також просив гроші у людей біля Будівельного технікуму та біля Центрального ринку.

Також, як зазначив свідок, ОСОБА_1 разом із ним часто грав на автоматах та виграв грошові кошти. ОСОБА_6 кілька разів бачив, що обвинувачений позичав гроші ОСОБА_2 та навпаки потерпілий позичав гроші ОСОБА_1 . Обвинувачений та його дружина ніколи не били та не погрожували ОСОБА_2 , останній вільно пересувався та міг поїхати в будь який час будь куди. Потерпілий ніколи не жалівся на ОСОБА_1 , ніколи не повідомляв про те що його ображають та забирають грошові кошти.

Допитана у ході судового провадження свідок ОСОБА_3 , суду надала наступні показання, що обвинувачений являється її чоловіком, разом вони проживають 6 років та у них на утриманні є четверо неповнолітніх дітей. Ні ОСОБА_1 , ні свідок не працюють, живуть за рахунок грошей, які просить у людей на вулиці. Обвинувачений фізично здорова людина, однак не працює, оскільки не може знайти роботу у м. Вінниці, коли сім`я проживала у м. Житомирі, ОСОБА_1 працював вантажником неофіційно.

Крім того, як зазначила свідок ОСОБА_3 , на протязі часу, який сім`я проживала у м. Вінниця, вона жебракувала на перехресті біля Будівельного технікуму. Одного разу, коли ОСОБА_3 прийшла до вказаного перехрестя, то побачила, що на її місці уже жебракує потерпілий ОСОБА_2 . Свідок просила, щоб потерпілий звільнив її місце, однак ОСОБА_2 повідомив їй, що його змусили саме тут стояти та він не піде в інше місце і далі продовжував просити гроші у людей. Після чого, ОСОБА_3 зателефонувала до свого чоловіка та повідомила, що на її місці жебракує ОСОБА_2 , тому що його змушують це робити. ОСОБА_1 одразу прийшов, щоб допомогти потерпілому більше не працювати на інших людей. Після цього, ОСОБА_1 забрав потерпілого жити зі своєю сім`єю.

Свідок ОСОБА_3 не хотіла щоб потерпілий проживав разом із нею і її дітьми, оскільки він дуже смердів, був не охайно одягнений, висловлювався нецензурною лайкою та постійно зловживав спиртними напоями, однак її чоловіку ОСОБА_1 було шкода ОСОБА_2 , він хотів йому допомогти та дозволяв йому жити разом із ними у орендованій трьохкімнатній квартирі. Потерпілий також платив за орендовану квартиру 100 гривень на добу. У вказаній квартирі прожили 4 дня, потім 1 день прожили у іншій квартирі, після чого ще 2 дні повернулись до попередньої орендованої квартири та потім свідок поїхала разом із дітьми на відпочинок до м. Одеса, а ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 поїхали до м. Житомира, як відомо ОСОБА_3 , обвинувачений разом із потерпілим пробули там кілька днів, потім посварились та ОСОБА_2 повернувся до м. Вінниця.

Як пояснила свідок, що їй дуже не подобалось, що потерпілий проживає разом із її дітьми, вона намагалась неодноразово вигнати ОСОБА_2 із квартири, однак останній не йшов. Загалом сім`я прожила разом із ОСОБА_2 8 днів у м. Вінниця. Потім потерпілий разом із обвинуваченим жили 4 дні у м. Житомир, а саме 2 дні прожили у автомобілі свідка ОСОБА_9 , 1 день на вокзалі та 1 день у хостелі.

Допитаний у ході судового провадження свідок ОСОБА_10 , суду надав наступні показання, що із обвинуваченим ОСОБА_1 знайомий, оскільки останній певний час знімав у нього квартиру подобово, потерпілого ОСОБА_2 жодного разу не бачив.

Так, у червні 2018 року до ОСОБА_10 зателефонував раніше не знайомий йому ОСОБА_1 , запитав чи можна зняти квартиру подобово, на що ОСОБА_10 погодився та вони запланували зустріч за місцем знаходження квартири за адресою: АДРЕСА_5 .

Віддавши ключі від квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_10 домовився із останнім про те, що ОСОБА_1 винаймає зазначену трьохкімнатну квартиру, оплачує проживання щодня та в кінця дня повідомляє чи буде знімати квартиру на наступний день чи ні. Згідно домовленості, в квартирі мали проживати: ОСОБА_1 , його дружина та неповнолітні діти, щодо проживання у квартирі інших осіб домовленості не було. Під час того, як ОСОБА_10 приходив забирати гроші за оплату проживання в квартирі, сторонніх осіб крім ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_10 не бачив, однак останній не ходив по кімнатах, він лише заходив у коридор квартири. Загалом, ОСОБА_1 із сім`єю прожили у квартирі 5-7 днів.

Через кілька днів проживання ОСОБА_1 в квартирі, ОСОБА_10 прийшов до квартири, що б отримати кошти, однак у квартирі взагалі нікого не було, були зірвані шпалери зі стін та був великий безлад. ОСОБА_10 намагався додзвонитись до ОСОБА_1 , однак на телефонні дзвінки ніхто не відповідав, і тоді ОСОБА_10 здав квартиру іншим людям.

Крім того, як зазначив ОСОБА_10 , про те чим займалась сім`я ОСОБА_1 йому не відомо, сусіди не скаржились на його поведінку, сторонніх людей в квартирі ОСОБА_10 не бачив, однак ОСОБА_10 може припустити, що в квартирі і були сторонні люди.

Допитаний у ході судового провадження свідок ОСОБА_4 , суду надав наступні показання.

Так, влітку 2017 року до ОСОБА_4 зателефонував лікар із лікарні ім. Ющенка та попросив ОСОБА_4 , що б останній взяв до себе на кілька тижнів проживати ОСОБА_2 , оскільки у ОСОБА_4 є приватний будинок та він здає кімнати у вказаному будинку подобово. Після цього, ОСОБА_2 приїхав проживати до будинку ОСОБА_4 , у ОСОБА_2 були фізичні вади здоров`я, а саме понівечена рука та нога, через що йому біла встановлена група інвалідності та потерпілий отримував пенсію по інвалідності.

Свідку ОСОБА_4 відомо, що ОСОБА_2 жебракував на території міста Вінниці, чим і заробляв кошти на проживання. ОСОБА_2 проживав у будинку ОСОБА_4 до травня 2018 року та потім кудись переїхав.

Влітку 2018 року ОСОБА_4 зустрів ОСОБА_2 біля будівельного технікуму на перехресті вул. Коцюбинського, де останній жебракував, крім потерпілого там ще була присутня ОСОБА_3 та невідомий чоловік худощавої тіло будови низького зросту, ромської національності, ОСОБА_4 одразу підійшов до потерпілого, щоб запитати як у нього справи, однак ОСОБА_2 сказав, що йому потрібно працювати для того, що б повернути борг чоловіку на ім`я « ОСОБА_1 » та потім потерпілий повернеться проживати до будинку ОСОБА_4 .

Приблизно у вересні 2018 року ОСОБА_2 повернувся до будинку ОСОБА_4 та розповідав, що його змушував жебракувати чоловік на ім`я « ОСОБА_1 », останній забирав усі кошти у ОСОБА_2 , також забрав паспорт ОСОБА_2 , а потім відвіз потерпілого у м. Житомир, що б там жебракувати. У м. Житомирі ОСОБА_2 жебракував кілька днів, а потім чоловіка на ім`я « ОСОБА_1 » затримали працівники поліції за крадіжку в магазині і тоді у ОСОБА_2 з`явилась можливість втекти, та він сів на автобус до м. Вінниці і одразу повернувся до будинку ОСОБА_4 . Повернувшись у м. Вінниця, ОСОБА_2 попросив ОСОБА_4 , що б він йому допоміг звернутись до відділення поліції, оскільки він хвилювався, що його знову знайде чоловік на ім`я « ОСОБА_1 ».

Після того, як ОСОБА_2 написав заяву до відділення поліції, ОСОБА_4 бачив, що до його будинку приходила ОСОБА_3 та вимагала від ОСОБА_2 змінити покази, тоді ОСОБА_4 почав виганяти ОСОБА_3 із будинку, на що остання кричала та ображала нецензурними словами ОСОБА_4 . Потім, ОСОБА_3 ще декілька разів приходила до будинку ОСОБА_4 , де також проживав ОСОБА_2 , кричала, вимагала поговорити із ОСОБА_2 , проте ОСОБА_4 кожного разу викликав працівників поліції, які відганяли ОСОБА_3 .

Також, ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_2 проживав у кімнаті із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ОСОБА_2 платив ОСОБА_4 за проживання у кімнаті його будинку 100 гривень за день, крім того, інколи ОСОБА_2 давав грошові кошти ОСОБА_4 , що б останній купував йому одяг та засоби особистої гігієни.

Коли у травні 2018 року, ОСОБА_2 зник із будинку ОСОБА_4 , останній зібрав речі, із кімнати де проживав потерпілий та у ту кімнату заселились інші мешканці.

Крім того, свідок ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_2 перестав проживати у його будинку у травні 2019 року, оскільки переїхав у м. Донецьк, також зазначив, що потерпілий ОСОБА_2 зловживав спиртними напоями.

Допитана у ході судового провадження свідок ОСОБА_14 , суду надала наступні показання, що обвинувачений ОСОБА_1 певний час проживав у квартирі АДРЕСА_2 разом зі своєю дружиною та дітьми та був сусідом ОСОБА_14 .

Дружина ОСОБА_1 була вагітною, у їхній сім`ї було багато дітей, свідок ОСОБА_14 кілька разів бачила, що ОСОБА_1 стояв біля під`їзду та розмовляв із людиною, у якої була скалічена рука. Крім того, ОСОБА_14 влітку 2018 року кілька разів бачила людину зі скаліченою рукою, під час того, як останній разом із дружиною ОСОБА_1 жебракували неподалік Будівельного технікуму у м. Вінниці та за людиною зі скаліченою рукою весь час пильно спостерігав ОСОБА_1 .

Допитана у ході судового провадження свідок ОСОБА_13 , суду надала наступні показання, що із потерпілим ОСОБА_2 вона познайомилась, коли проживала у м. Вінниці у хостелі влітку 2018 році, обвинуваченого ОСОБА_1 раніше не знала.

Так, ОСОБА_13 проживала із ОСОБА_2 приблизно у червні 2018 року, потім останній з`їхав із хостелу та повернувся наприкінці липня 2018 року.

ОСОБА_13 часто спілкувалась із ОСОБА_2 , оскільки вони жили в одній кімнаті, останній розповідав, що весь час, коли його не було в хостелі, його утримували особи ромської національності, він намагався втекти, однак боявся, що його знайдуть та поб`ють. Також, ОСОБА_2 розповідав, що особи ромської національності змушували його жебракувати та забирали усі гроші, знущались над потерпілим, наносили йому тілесні ушкодження.

Одного разу, біля хостелу, ОСОБА_13 бачила чоловіка ромської національності, схожого на обвинуваченого, який почав розпитувати у неї чи не проживає у хостелі ОСОБА_2 .

Допитаний у ході судового провадження свідок ОСОБА_15 , суду надав наступні показання, що він працює дільничним офіцером поліції Київського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Так, ОСОБА_15 в силу своїх службових обов`язків відомо, що дружина обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та потерпілий із фізичними вадами здоров`я ОСОБА_2 неодноразово влітку 2018 року порушували громадський порядок біля готелю Південний Буг у м. Вінниці, оскільки постійно займались жебрацтвом, обвинувачений ОСОБА_1 не займався жебракуванням, він лише один раз сидів біля дерева та спостерігав за ОСОБА_3 .

Потерпілий ОСОБА_2 не завжди жебракував, ОСОБА_15 бачив його лише кілька разів і просив не порушувати громадський порядок, згодом, жебракування припинилось. Одного разу, ОСОБА_15 розмовляв із ОСОБА_2 , під час розмови останній повідомив, що він не із м. Вінниці, в місто він приїхав із ОСОБА_1 та жебракуванням заробляє собі на прожиття. Потерпілий ОСОБА_2 жодного разу не скаржився на ОСОБА_1 та його дружину та не просив надати йому допомогу.

Одного разу, до ОСОБА_15 зателефонувала ОСОБА_3 та просила знайти потерпілого ОСОБА_2 , оскільки останнього забрали невідомі їй люди, які хочуть використовувати ОСОБА_2 , для того щоб забирати його пенсію.

Крім того, свідок ОСОБА_15 зазначив, що обвинуваченого ОСОБА_1 разом із потерпілим ОСОБА_2 , який жебракував, він бачив лише два рази в літку 2018 року, а весь час бачив потерпілого ОСОБА_2 лише одного.

Допитана у ході судового провадження свідок ОСОБА_16 , суду надала наступні показання, що обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є друзями її сім`ї.

Так, свідок ОСОБА_16 бачила ОСОБА_1 із чоловіком у якого була понівечена рука ОСОБА_2 в кінці липня місяця 2018 року у м. Житомир, в готелі, тоді ОСОБА_16 здалось, що між ними дружні стосунки. ОСОБА_16 кілька разів розмовляла із ОСОБА_2 , у останнього був дуже гарний настрій, він був гарно та охайно одягнений, жодного разу не нарікав на ОСОБА_1 та про нього нічого поганого не говорив.

Свідку ОСОБА_16 відомо, що ОСОБА_3 займалась жебрацтвом, щоб заробити на життя, а де працював ОСОБА_1 їй не було відомо.

Допитаний у ході судового провадження свідок ОСОБА_17 , суду надав наступні показання, що із обвинуваченим ОСОБА_1 він знайомий, оскільки останній разом із дружиною, дітьми та жінкою на ім`я « ОСОБА_18 » винаймали у нього двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_6 із середини квітня до початку травня, інші особи у квартирі не проживали.

Після того, як ОСОБА_1 із сім`єю з`їхали із квартири, ОСОБА_17 бачив ОСОБА_1 разом із чоловіком у якого була понівечена рука неподалік перехрестя вулиці Коцюбинського у м. Вінниці. В той момент чоловік із понівеченою рукою жебракував, а ОСОБА_1 сидів під деревом та спостерігав за ним.

Допитана у ході судового провадження свідок ОСОБА_19 , суду надала наступні показання, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є друзями її сім`ї.

Так, влітку 2018 року ОСОБА_3 розповіла ОСОБА_19 про те, що ОСОБА_1 затримали за те, що він змушував займатися жебрацтвом раніше не знайомого їй ОСОБА_2 , хоча насправді такого не було і бути не могло, оскільки сім`я ОСОБА_1 навпаки допомагали ОСОБА_2 , та тоді ОСОБА_3 повідомила, що їй потрібно знайти ОСОБА_2 для того, щоб довести невинуватість свого чоловіка.

Тоді ОСОБА_19 разом із ОСОБА_3 поїхали у хостел, який знаходиться у м. Вінниці, де проживав ОСОБА_2 , неподалік хостелу зустріли останнього, який повідомив, що він не хотів звертатись до поліції, і що йому було дуже добре жити із сім`єю ОСОБА_1 , однак потерпілого змусив це зробити власник хостелу, який його постійно б`є, знущається та змушує жебракувати, а отримані гроші забирає собі. ОСОБА_3 просила ОСОБА_2 піти до поліції та сказати всю правду, однак дівчина, яка працює в хостелі забрала ОСОБА_2 до приміщення, зачинила двері та не випускала останнього на вулицю.

Крім того, під час досудового розслідування ОСОБА_19 допитували працівники поліції, після чого вона підписувала протокол, однак що там було написано вона не читала, оскільки читати та писати не вміє.

Допитаний у ході судового провадження свідок ОСОБА_9 , суду надав наступні показання, що ОСОБА_1 є чоловіком його двоюрідної сестри. Обвинуваченого, свідок ОСОБА_9 знає близько 7-8 років та за цей час бачив його 3-4 рази.

Приблизно у літку 2018 року ОСОБА_1 приїздив до м. Житомира разом із двома чоловіками та вони всі разом кілька разів ночували в автомобілі ОСОБА_9 , який знаходився на його подвір`ї, до будинку він їх не впускав, оскільки ОСОБА_1 та його знайомі зловживали алкогольними напоями.

ОСОБА_9 відомо, що ОСОБА_1 та його друзі приїздили до м. Житомира, що б жебракувати, для цього друзі обвинуваченого обмотували собі руки бинтами та просили у людей гроші, однак коли вони знаходились вдома їх руки були без бинтів та жодних пошкоджень на руках не було.

Допитаний у ході судового провадження свідок ОСОБА_20 , суду надав наступні показання, що обвинувачений ОСОБА_1 є чоловіком його двоюрідної сестри ОСОБА_3 .

Приблизно 3-4 роки тому, ОСОБА_1 приїхав до м. Житомира разом зі своїм другом на ім`я ОСОБА_21 , у якого була пошкоджена рука і він мав інвалідність, ОСОБА_20 потоваришував із ОСОБА_21 , оскільки також являється інвалідом І групи по зору та взагалі нічого не бачить. ОСОБА_20 не бачив, як саме пошкоджена права рука потерпілого, однак відчував це на дотик.

ОСОБА_1 разом із ОСОБА_21 пробули у м. Житомирі 3-4 дні, за цей час вони кілька разів ночували в автомобілі ОСОБА_9 та на кілька ночей винаймали квартиру.

Між ОСОБА_21 та ОСОБА_22 були гарні стосунки, вони товаришували, обвинувачений у всьому допомагав ОСОБА_21 , купував йому цигарки та алкоголь, ОСОБА_21 ніколи не скаржився на ОСОБА_1 , він міг самостійно пересуватись містом, що і робив.

Кілька разів ОСОБА_20 бачив ОСОБА_21 в м. Житомирі, як останній жебракував, свідок ОСОБА_20 нічого не бачить, однак впізнав потерпілого по голосу.

Обвинувачений ОСОБА_1 не жебракував, а заробляв гроші працюючи вантажником та різноробочим.

Крім того, свідок ОСОБА_20 зазначив, що його до суду привела ОСОБА_3 яка пояснила що і як говорити.

Допитаний під час досудового розслідування в порядку ст. 225 КПК України свідок ОСОБА_12 , суду надав наступні показання, що із потерпілим ОСОБА_2 він знайомий, оскільки певний час вони проживали разом у хостелі за адресою: АДРЕСА_3 в одній кімнаті.

Приблизно на весні 2018 року ОСОБА_2 раптово зник та приблизно два місяці його у хостелі не було, потім коли потерпілий повернувся, він був дуже наляканим, повідомляв, що втік від чоловіка на ім`я ОСОБА_1 , який змушував його жебракувати у м. Житомирі та у м. Вінниці. Певний час ОСОБА_2 боявся навіть вийти із кімнати хостелу, оскільки хвилювався, що чоловік який змушував його жебракувати знайде потерпілого, знову почне наносити тілесні ушкодження, буде змушувати жебракувати та відбирати усі грошові кошти.

Через кілька днів, ОСОБА_2 пішов до магазину, а коли повернувся то розповідав, що біля хостелу випадково побачив чоловіка на ім`я ОСОБА_1 і його дружину, які змушували його жебракувати, в цей момент потерпілий був дуже наляканим та боявся знову виходити на вулицю, а також ОСОБА_2 попросив ОСОБА_12 , що б той ходив разом із ним по вулиці, оскільки боявся, що його знову викрадуть.

Крім того, ОСОБА_12 зазначив, що після повернення ОСОБА_2 із м. Житомира він був емоційно дуже подавлений, відмовлявся працювати, боявся ходити по вулиці, був дуже наляканим, відмовлявся також і жебракувати, оскільки боявся перебувати на вулиці один.

Також судом у ході судового провадження безпосередньо досліджені наступні докази надані стороною обвинувачення, а саме:

?

?витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020000000422 від 26.10.2018;

?протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 25.10.2018, з якого вбачається, що ОСОБА_2 просить прийняти міри до ОСОБА_1 , який протягом червня-липня 2018 року шляхом побиття та погроз фізичної розправи примушував до жебракування ОСОБА_2 , який являється інвалідом;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2018, відповідно до якого ОСОБА_17 в присутності двох понятих вказав на фотокарку із зображенням ОСОБА_2 , як на особу з понівеченою рукою, який жебракував у м. Вінниці разом із чоловіком на ім`я « ОСОБА_1 »;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2018, відповідно до якого ОСОБА_17 в присутності двох понятих вказав на фотокартку із зображенням ОСОБА_1 , як на особу на ім`я « ОСОБА_1 », який винаймав у нього квартиру за адресою: АДРЕСА_6 протягом квітня-травня 2018 року;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2018, відповідно до якого ОСОБА_4 в присутності двох понятих вказав на фотокартку із зображенням ОСОБА_1 , як на особу, який розшукував ОСОБА_2 та який погрожував жестами ОСОБА_2 , коли останній жебракував біля готелю «Південний Буг» у м. Вінниці;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2018, відповідно до якого ОСОБА_4 в присутності двох понятих вказав на фотокартку із зображенням ОСОБА_2 ;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2018, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 в присутності двох понятих вказав на фотокартку із зображенням ОСОБА_1 , як на особу на ім`я « ОСОБА_1 », який примушував його жебракувати у м. Вінниці;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2018, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 в присутності двох понятих вказав на фотокартку із зображенням потерпілого ОСОБА_2 ;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2018, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 в присутності двох понятих вказав на фотокартку із зображенням ОСОБА_1 ;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.11.2018, відповідно до якого ОСОБА_23 в присутності двох понятих вказала на фотокартку із зображенням ОСОБА_2 , як на чоловіка у якого понівечена рука;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.11.2018, відповідно до якого ОСОБА_24 в присутності двох понятих вказала на фотокартку із зображенням ОСОБА_1 , якого ОСОБА_24 бачила у м. Вінниці разом із чоловіком у якого була сильно понівечена права рука;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.11.2018, відповідно до якого ОСОБА_10 в присутності двох понятих вказав на особу із зображенням ОСОБА_1 , як на особу ромської національності, який винаймав у нього житло;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.11.2018, відповідно до якого ОСОБА_14 в присутності двох понятих вказала на фотокартку із зображенням ОСОБА_2 , як на особу із понівеченою рукою, який жебракував у м. Вінниці біля осіб романської національності;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.11.2018, відповідно до якого ОСОБА_14 в присутності двох понятих вказала на особу із зображенням ОСОБА_1 , як на особу ромської національності, який проживав у квартирі АДРЕСА_7 та біля якого знаходився чоловік із понівеченою рукою;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2018, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 в присутності двох понятих вказала на фотокартку із зображенням ОСОБА_1 , як на особу ромської національності, який заходив у хостел та шукав ОСОБА_2 ;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2018, відповідно до якого в присутності двох понятих свідок ОСОБА_13 вказала на особу із зображенням ОСОБА_2 ;

?протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.11.2018, відповідно до якого свідок ОСОБА_25 в присутності двох понятих вказала на фотокартку із зображенням ОСОБА_1 , як на особу ромської національності, який проживав у АДРЕСА_6 .

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного.

Так, у ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому злочині не визнав та зазначив, що ніяких незаконних дій відносно потерпілого ОСОБА_2 не чинив, а навпаки хотів йому допомогти.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив факт того, що дійсно ОСОБА_1 вчиняв відносно нього незаконні дії. Він є інвалідом та у нього ушкоджена рука, права нога та тіло. Так в середині літа 2018 року потерпілий ОСОБА_2 у місті Вінниця познайомився із обвинуваченим ОСОБА_1 під час жебракування та ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що останній з цього часу буде працювати на нього. ОСОБА_1 погрожував потерпілому, бив, тому ОСОБА_2 погодився на пропозицію ОСОБА_1 також потерпілий зазначив, що ОСОБА_1 постійно спостерігав за ним, забирав у нього всі гроші, не давав можливості кудись піти та постійно ходив за ним. У подальшому ОСОБА_1 забрав потерпілого жити у свою квартиру. ОСОБА_1 змушував ОСОБА_2 жебракувати, який за день отримував 500-800 грн., якщо було менше то ОСОБА_1 бив потерпілого. У подальшому ОСОБА_1 перевіз ОСОБА_2 до м. Житомира, щоб останній жебракував, це тривало близько двох місяців. Крім вказаного, потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що крім ОСОБА_1 за ним спостерігала його дружина ОСОБА_3 , щоб він не втік.

Вказані показання потерпілого ОСОБА_2 , суд приймає до уваги та вважає їх такими, що узгоджуються з іншими доказами, які були безпосередньо досліджені у ході судового провадження.

Показання потерпілого ОСОБА_2 підтвердили свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , які підтвердили те, що ОСОБА_1 змушував ОСОБА_2 жебракувати у місті Вінниця та місті Житомир, що дійсно разом із дружиною пильно спостерігали за ОСОБА_2 під час того, як останній жебракував біля Будівельного технікуму у місті Вінниця, також свідки підтвердили той факт, що дійсно ОСОБА_1 відвіз ОСОБА_2 до міста Житомира для жебракування, однак ОСОБА_2 у подальшому втік від нього.

Свідок ОСОБА_17 зазначив про те, що обвинувачений ОСОБА_1 орендував у нього квартиру, а потім свідок бачив, як ОСОБА_1 разом з потерпілим ОСОБА_26 на вулиці Коцюбинського у місті Вінниця, ОСОБА_2 жебракував а ОСОБА_1 сидів під деревом і спостерігав за ним.

З досліджених у ході судового провадження письмових доказів вбачається, а саме з протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2018, 06.11.2018, що свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 впізнали за фотознімками, як потерпілого ОСОБА_2 , як особу яка жебракувала у місті Вінниця з понівеченою рукою, так і обвинуваченого ОСОБА_1 , який винаймав квартиру, де утримував ОСОБА_2 так і погрожував жестами останньому коли ОСОБА_2 жебракував біля готелю «Південний Буг» у місті Вінниця.

Крім того, з досліджених у ході судового провадження доказів вбачається, що 25.10.2018 до Управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції у Вінницькій області із заявою про вчинене кримінальне правопорушення звернувся ОСОБА_2 , який просить прийняти міри до ОСОБА_1 , який протягом червня-липня 2018 року шляхом побиття та погроз фізичної розправи примушував до жебракування ОСОБА_2 , який являється інвалідом.

Відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020000000422 від 26.10.2018 на законних підставах, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який був досліджений у ході судового провадження.

Дії, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , порушують чинне законодавство України та Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року і Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року.

Відповідно до ст. 9 Конституції України діючі міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У підпункті (а) ст. 3 Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, і покарання за неї, визначено, що: «Торгівля людьми» означає здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом погрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи уразливістю становища, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.

Під час судового розгляду було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 завербував потерпілого ОСОБА_2 , з метою експлуатації останнього, застосувавши до нього фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров`я, яке виразилось в залякуванні і погрозах подальшого застосування такого насильства у випадку відмови ОСОБА_2 від зайняття жебрацтвом під наглядом обвинуваченого ОСОБА_1 .

Згідно з тлумаченням вищевказаного протоколу посилання на зловживання уразливістю положення слід розуміти як таке, що стосується будь-якої ситуації, за якої людина, про яку йдеться, не має реальної і прийнятної альтернативи тому, щоб підкоритися зловживанню, про яке йдеться.

Під уразливим станом особи слід розуміти зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин

Суд, оцінюючи поняття «уразливий стан» та фактичний стан потерпілого ОСОБА_2 на момент вчинення злочину, встановив, що на момент вчинення злочину потерпілий ОСОБА_2 дійсно знаходився в уразливому стані, оскільки останній є інвалідом третьої групи, через що не мав можливість чинити опір незаконним діям обвинуваченого ОСОБА_1 через фізичні вади, потерпілий ОСОБА_2 перебував в тяжких обставинах, які характеризується наявністю надзвичайно скрутної ситуації, викликаної відсутністю в нього постійного місця роботи, житла та будь-яких коштів для існування.

Щодо самого діяння, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 , судом встановлено, що останній, скориставшись вищезазначеним уразливим станом потерпілого, застосовуючи фізичне насильство та погрози його застосування, завербував ОСОБА_2 , утримував його в підневільному стані та в подальшому переміщував та примушував його до жебракування. В процесі здійснення вказаної протиправної діяльності обвинувачений обмежив потерпілого у вільному пересуванні по місцевості, шляхом постійного, пильного нагляду за ним для запобігання можливості втечі. З метою недопущення звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів або сторонніх осіб, що могло призвести до викриття та припинення його протиправних дій, ОСОБА_1 особисто переміщав ОСОБА_2 до місць жебракування на території м. Вінниця та м. Житомира, здійснюючи систематичний контроль за ним під час жебракування, забирав в останнього гроші, випрошені у сторонніх осіб, та по завершенню переміщав знову до квартири, в якій вони проживали.

З урахуванням вказаного суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_1 у не визнанні вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, оскільки позиція обвинуваченого спростовується дослідженими у ході судового провадження безпосередньо доказами, які є логічними та такими, що узгоджуються між собою.

Показання надані у ході судового провадження свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_16 та ОСОБА_19 суд оцінює критично, оскільки як зазначили вказані свідки, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_16 те, що бачили ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , який у їх присутності не нарікав на обвинуваченого. Свідок ОСОБА_19 зазначила про те, що їй про обставини справи відомо зі слів свідка ОСОБА_3 . З показань свідків ОСОБА_27 вбачається, що ОСОБА_1 та його друзі приїздили до м. Житомира, що б жебракувати, свідок ОСОБА_28 зазначив про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були у місті Житомир 3-4 дні та на його думку у них гарні відносини.

Крім того, вказані свідків зазначили про те, що вони є друзями обвинуваченого ОСОБА_1 , а свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_28 є родичами дружини обвинуваченого.

Також, у ході судового провадження встановлено те, що свідок ОСОБА_3 є дружиною обвинуваченого ОСОБА_1 та у них є спільні діти. Суд звертає увагу, що під час розгляду вказаного кримінального провадження остання для того, щоб допомогти ОСОБА_1 уникнути кримінальної відповідальності неодноразово, як вводила суд в оману так і намагалась вплинути на свідків, які є родичами та друзями, як обвинуваченого ОСОБА_1 , так і свідка ОСОБА_3 . З урахуванням вказаного, суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_3 надані у ході судового провадження.

Свідки ОСОБА_5 зазначила про те, що вона була сусідкою ОСОБА_1 , а у свідка ОСОБА_10 . ОСОБА_1 винаймав квартиру.

З урахуванням вказаного, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується, як показаннями допитаних у ході судового провадження свідків, потерпілого, так і письмовими доказами, які є логічними та такими, що узгоджуються між собою та спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_1 надані у ході судового провадження.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, а тому його дії слід кваліфікувати:

?за ч. 2 ст. 149 КК України - торгівля людьми, тобто вербування, переміщення, переховування людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням уразливого стану потерпілого, поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Суд враховує, що у постановах Верховного суду звернута увага на те, що відповідно до ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Таким чином, судом враховано те, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий. Відповідно до довідки комунального підприємства Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» № 2655 від 02.11.2018 ОСОБА_1 на диспансерному наркологічному обліку у закладі не перебуває. Згідно довідки комунального закладу «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка» № 20/4972 від 05.11.2018 ОСОБА_1 за даними архіву лікарні та картотеки диспансерного відділення станом на 30.10.2018 не перебуває. Крім того, судом враховано те, що на утриманні обвинуваченого ОСОБА_1 перебувають неповнолітні діти.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його ставлення до вчиненого, поведінку в ході судового провадження, наявність не знятої та не погашеної судимості, а тому суд переконаний, що саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк призначене ОСОБА_1 з конфіскацією майна, буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари ОСОБА_1 за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироку законної сили слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371, 374 КПК України, ст. 65 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків часткового приєднати невідбуту частину покарання за вироком Богунського районного суду м. Жит омира від 03.04.2018 та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироку законної сили.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироку законної сили - залишити без змін тримання під вартою.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження з моменту затримання, тобто з 23.11.2018 по день набрання вироку законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вручити копію вироку обвинуваченому та прокурору - негайно.

Учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні копію вироку суду надіслати поштою не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: