Вирок № 97553520, 09.06.2021, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/417/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2021 р. смт. Томашпіль Вінницької області

Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В., з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є., прокурора у кримінальному провадженні-прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Гюмюшлю М.Г., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника, адвоката Барвінського О.П., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021020200000031 від 24 лютого 2021 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комаргород, Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, на утриманні неповнлітніх дітей не має, особою з інвалідністю, депутатом, та потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС не являється, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , в силу ст.. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа.

Згідно обвинувального акту і наданої угоди про примирення від 30 березня 2021 року ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.189 КК України за наступних обставин.

Так, 22 лютого 2021 року біля 21:00 години ОСОБА_1 , перебуваючи біля гуртожитку Комаргородського вищого професійного училища, що розташований за адресою: вул.Соборна, 65, с.Комаргород, Тульчинського району, Вінницької області, зустрів раніше знайомого йому учня Комаргородського ВПУ ОСОБА_2 та в цей час у нього виник умисел на вимагання в нього грошових коштів.

У подальшому ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав висловлювати ОСОБА_2 безпідставні вимоги передачі йому грошових коштів в сумі 500 грн., при цьому погрожуючи застосуванням до останнього насильства в майбутньому.

Оскільки в ОСОБА_2 на той момент не було при собі грошових коштів, то на вимогу ОСОБА_1 він перерахував зі своєї картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 на картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яку вказав ОСОБА_1 та яка належить ОСОБА_3 через додаток «Приват 24» грошові кошти в сумі 500 гривень.

У подальшому, ОСОБА_1 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, взяв у ОСОБА_2 належний йому мобільний телефон марки «Redmi 8» моделі «M 1908 C3 JG » з метою його пошкодження або знищення, у тому випадку, якщо обіцяні ОСОБА_2 грошові кошти не надійдуть на вказаний ОСОБА_1 рахунок.

Після чого ОСОБА_1 , того ж вечора о 20 год. 22 хв. у банкоматі АТ КБ «ПриватБанк», що розташований за адресою вул. Криворучка, 1, смт. Томашпіль, Тульчинського району Вінницької області зняв з картки вказані грошові кошти та розпорядився ними на власний розсуд, обернувши їх на свою користь, а телефон повернув потерпілому.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 500 гривень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження чи знищення його майна (вимагання).

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

30 березня 2021 року між потерпілою стороною у кримінальному провадженні в особі потерпілого ОСОБА_2 , законного представника потерпілого ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення.

Відповідно до даної угоди потерпіла сторона в особі потерпілого ОСОБА_2 , та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо покарання за дії, вчинені підозрюваним, кваліфіковані досудовим слідством за ч. 1 ст. 189 КК України - у вигляді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ч.3 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, протягом іспитового строку тривалістю 1 рік. Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені підозрюваному, потерпілому, законному представнику потерпілого.

Прокурор Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Гюмюшлю М.Г. в підготовчому судовому засіданні не заперечив щодо затвердження угоди про примирення, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні попросили вказану угоду про примирення затвердити і призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить із наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода про примирення. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Згідно ст. 471 КПК України, в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов`язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов`язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Статтею 476 КПК України передбачено, що у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Узгоджене обвинуваченим та потерпілим в угоді покарання відповідає ч. 1 ст. 189 КК України.

Таким чином, угода відповідає вимогам ст.ст. 468, 471, 473 КПК України. Мотиви укладання та затвердження угоди є такими, що відповідають інтересам сторін, не суперечать суспільним відносинам і ця домовленість спрямована на спрощену процедуру розгляду справи і економію процесуального часу.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Як встановлено п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 р., якщо суд переконається в тому, що угоду може бути затверджено, відповідно до ст. 475 КПК він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Вирок, яким затверджено угоду, має відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків, визначених ст. 374 КПК, із урахуванням особливостей, передбачених ст. 475 КПК.

Згідно ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Підстав для застосування запобіжних заходів, передбачених ст.ст. 176, 177 КПК України суд не вбачає.

Речові докази в провадженні відсутні.

Згідно ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 30 березня 2021 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 про примирення.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення від 30 березня 2021 року покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ч.3 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням на строк один рік.

Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: О. В. Пилипчук