Постанова № 9755288, 25.05.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

25.05.2010 р. № 2а-2895/10/1370

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова

до Українсько-польське СП ТзОВ "Тала"

пропро стягнення заборгованості ,

Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Крутько О.В., при секретарі Васильків О.С. з участю представника позивача Кармелюка Т.Б., від відповідача не зявився, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Шевченківському районі до Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Тала»про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

31 березня 2010 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова (надалі - ДПІ у Шевченківському районі м.Львова) звернулась в суд з адміністративним позовом до Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Тала»(надалі СП ТзОВ «Тала» ) про стягнення боргу.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що станом на 25.03.2010 р. відповідач має заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2732,98 грн.; перевіркою термінів подання (неподання) податкової звітності по податку на додану вартість встановлено порушення терміну подання податкової звітності, прийнято податкові повідомлення-рішення, якими застосовано до відповідача штрафні санкції; платник податків не оскаржував рішення ДПІ ні до вищестоящих контролюючих органів, ні в судовому порядку; СП ТзОВ «Тала»подано податкову декларацію по податку на додану вартість за 12 місяців 2009 р., в якій визначено штраф, самостійно нарахований платником у зв»язку з виправленням помилки у сумі 1894 грн.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги адміністративного позову підтримав, просив задоволити позов у повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав, на судовий розгляд справи не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений за адресою, вказаною у довідці ЄДРПОУ. Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або не повідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно положення частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Суд звертає увагу, що, як випливає зі змісту статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформація про зміну місцезнаходження юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Доказів опублікування інформації про зміну місцезнаходження юридичної особи СП ТзОВ «Тала» в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації суду надано не було. Тому судові ухвали та повістки надсилалися відповідачу за наявною в матеріалах справи копією довідки з ЄДРПОУ, в якому зазначена адреса СП ТзОВ «Тала»: 79020, м.Львів, пр-т Чорновола, 101, кв. 88.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги слід задоволити з огляду на наступне:

Відповідач СП ТзОВ «Тала»зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 02.11.1995 р., взято на податковий облік у ДПІ у Шевченківському районі 23.11.1995 р., внесено до ЄДРЮОФОП за №10004274183, ідентифікаційний код 23882735.

Згідно акту № 1077/164/15-2/23882735 від 23.06.09 р., перевіркою на предмет порушення терміну подачі (неподання) податкової звітності СП «Тала»встановлено порушення терміну подання платником податків податкової звітності: декларацій по ПДВ, що мали бути подані 20.03.09 р., 21.04.09 р., 20.05.09 р., 22.06.09 р. Відповідно до акту № 254/67/15-2/23882765 від 19.02.2009 р. встановлено порушення терміну подання податкової звітності декларації по ПДВ з терміном подання 22.12.2008 р.

За результатами перевірок до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції, про що винесено податкові повідомлення рішення: № 0019371630/0/15450 від 06.07.2009 р. на суму 680 грн. та № 0016391630/0/4667 від 02.03.2009 р. на суму 170 грн.

Позивачем вжито заходи щодо стягнення зазначених сум штрафних (фінансових) санкцій, оформлено першу та другу податкові вимоги на суму 838,98 грн., які не були вручені платнику у зв»язку з відсутністю його за юридичною адресою, про що свідчать акти, які знаходяться в матеріалах справи, тому, зазначені податкові вимоги розміщені на дошці оголошень (повідомлень).

СП ТЗОВ «Тала»подано податкову декларацію по податку на додану вартість за 12 місяців 2009 р., в якій визначено штраф, самостійно нарахований платником у зв»язку з виправленням помилки в сумі 1894 грн.

Як вбачається з довідки, виданої ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 7055/19-020 від 24.03.2010 р. загальна сума заборгованості СП ТзОВ «Тала» перед бюджетом становить 2732,98 грн.

Докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Суд звертає увагу, що вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку відповідачем не оскаржувались та не скасовані у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".

Тобто, сума зобов'язання визначена в податкових повідомленнях-рішеннях відповідно до статті 5 Закону N 2181-III є узгодженою та в зв'язку з несплатою до бюджету в строки визначені законодавством вважається податковим боргом.

Відповідно до підпунктів 5.2.1 та 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Відповідач податкове зобов'язання, визначене рішеннями про застосування фінансових санкцій самостійно не сплатив. В адміністративному порядку зазначені вище рішення про застосування фінансових санкцій Відповідач не оскаржував.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський окружний адміністративний суд,-

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Тала» (код 23882735) в дохід Державного бюджету України заборгованість в сумі 2732,98 грн.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Крутько О.В.