Рішення № 97552434, 10.06.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/294/21

Номер провадження 2/623/319/2021

РІШЕННЯ

іменем України

09 червня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді: Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря судового засідання: Ноль С.В.

представника позивача Мальцевої Г. Ю.

представника відповідача Задніпровського І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі цивільну справу № 623/294/21 за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: Комунальне підприємство "Ізюмське міське бюро технічної інвентарізації" (м. Ізюм, вул. Покровська 57) про усунення перешкод та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

28.01.2021 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство "Ізюмське міське бюро технічної інвентарізації" про усунення перешкод та зобов`язання вчинити певні дії. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної спільної часткової власності належать нежитлові будівлі згідно Договору купівлі-продажу від 02.07.2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Банніковим С.І. 02.07.2004 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 2989. Нежитлові будівлі загальної площі 940,4 кв. м складаються з прохідної під літ. «Б» площею 28,1 кв.м, боксу під літ. «В» площею 299,4 кв.м., автобусний боксу під літ «Г» площею 65,8 кв.м., боксу «Д» площею 35,6 кв.м., боксу «Є» площею 39,1 кв.м., заправки під літ. «Ж» площею 5,0 кв.м., боксу під літ. «З» площею 419,1 кв.м., навісу для циркулярки під літ. «К» площею 48,3 кв.м., оглядових ям під літ. «М», «Н», «Л», «О», «П», «Р», «С». Адреса об`єкту нерухомості на Момент придбання була АДРЕСА_3 . Згідно рішення Ізюмської міської ради від 27.12.2013 р. № 2264 замість адреси АДРЕСА_3 визначено нову адресу - АДРЕСА_3 . 02 березня 2020 року ОСОБА_4 отримав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності із зміненою адресою нерухомого об`єкту - АДРЕСА_3 . Нежитлові будівлі належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках (по Ѕ частки кожному без визначення їх в натурі). З метою здійснення правомочностей власника нерухомого майна ОСОБА_1 потрібно провести технічну інвентаризацію та виготовити технічний паспорт на нежитлові будівлі, а також провести оцінку. Проте ОСОБА_1 позбавлений доступу до власного майна, так як об`єкт огороджений, вільний доступ до нього закритий, здійснюється його охорона, екземплярів ключів позивач не має. В червні 2020 року представник ОСОБА_1 за довіреністю від 01.07.2019 р. ОСОБА_5 спробував зайти на об`єкт нерухомого майна, проте охорона та співвласник ОСОБА_2 не впустили уповноважену особу. З цього приводу уповноважена особа навіть звертався до органів поліції, проте Ізюмський відділ поліції вказав, що вирішення цього питання необхідно здійснювати в порядку цивільного судочинства. В грудні 2020 року позивач звернувся до Комунального підприємства «Ізюмське міське бюро технічної інвентаризації» для проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічної документації на вищезазначені нежитлові будівлі. Однак отримав відмову по причині того, що співвласник не надає доступу до приміщень. Звернення ОСОБА_1 від 10.12.2020 р. до ОСОБА_2 з пропозицією добровільно забезпечити доступ до вищевказаного об`єкту нерухомого майна у будь-які зручний час та дату для проведення технічної інвентаризації об`єкту нерухомого майна залишилось без відповіді. Таким чином позивач позбавлений можливості виготовити технічну документацію на нежитлові будівлі та провести відповідну оцінку майна, що належить йому в обсязі Ѕ частки у праві власності. Отже ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду для захисту своїх цивільних прав.

З огляду на зазначене просить суд зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити безперешкодний доступ ОСОБА_1 або його уповноваженим представникам до нежитлових будівель, область, АДРЕСА_4 у тому числі для проведення технічної інвентаризації з виготовленням технічної та здійснення оцінки нерухомого майна. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 05 лютого 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву. ( а.с. 21)

24.03.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що зпозовною заявою ОСОБА_1 не згоден у повному обсязі, вважає її незаконною та такою, що не підлягає задоволенню, що обґрунтовую наступним. Дійсно, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в 2004 році було придбано у рівних частинах нерухоме майно, яке знаходилось на той час за адресою: АДРЕСА_3 . В подальшому, саме за заявою ОСОБА_1 та заявою ОСОБА_2 , Рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 10.02.2010 року № 0125 «Про зміну адреси об`єктам нерухомості» було змінено адресу нерухомості, власниками якої є позивач та відповідач у справі, а саме: адресу АДРЕСА_4 , змінено на адресу АДРЕСА_4 . Саме вказаним рішенням було змінено адресу об`єкта нерухомості, а не тим рішенням від 2013 року, на яку посилається позивач в своїй позовній заяві. Після зміни адреси, були внесені відповідні зміни до технічної документації об`єкта нерухомості та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Про те, що позивач і відповідач є власниками в рівних долях нерухомого майна, що зареєстроване за адресою АДРЕСА_4 , свідчить копія витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який було надано позивачем разом із позовною заявою, а також витягами індексний номер 14263431 та індексний номер 14262019, копії яких додаються до цього відзиву. При цьому ОСОБА_1 , який вже тривалий час перебуває (проживає) в Російській Федерації та останній раз був на спірному об`єкті наприкінці 2014р. жодного разу не відвідував його. Також ніколи його уповноважені представники не звертались до відповідача з проханням надати доступ до об`єкта нерухомості, що зареєстроване за адресою АДРЕСА_4 . Посилання у позові про не допуск охороною та відповідачем у червні 2020 року представника ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості, що зареєстроване за адресою АДРЕСА_4 , не відповідає дійсності та не підтверджується жодними належними доказами. Слід зазначити, що на спірному об`єкті нерухомості нікого постійно не було. Дійсно, у середини 2020р. ОСОБА_5 подзвонив відповідачу і запропонував зустрітися, бо він, начебто, був уповноважений ОСОБА_1 на представництво його інтересів щодо спірного майна. Після того, як відповідач та ОСОБА_5 зустрілись, з`ясувалося, що ОСОБА_5 не мав від співвласника (позивача) відповідних повноважень щодо об`єкту нерухомості, що зареєстроване за адресою АДРЕСА_4 . При цьому відповідач був вимушений подзвонити своєму синові ОСОБА_6 для того, щоб він зміг владнати конфліктну ситуацію з ОСОБА_5 .. Коли ОСОБА_6 приїхав та заспокоїв позивача він запитав у ОСОБА_5 , що йому треба. На що ОСОБА_5 повідомив, що, йому потрібно потрапити на об`єкт нерухомості, що зареєстроване за адресою АДРЕСА_4 для проведення його інвентаризації та показав довіреність від ОСОБА_1 .. В довіреності, яка була надана ОСОБА_5 для огляду, була вказана інша адреса об`єкту нерухомого майна ( АДРЕСА_3 ), що свідчило про відсутність повноважень ОСОБА_5 , як представника позивача щодо об`єкту нерухомості, що зареєстроване за адресою АДРЕСА_4 , про що і було повідомлено його. ОСОБА_5 це не задовольнило і він викликав поліцію. Через деякий час приїхав наряд поліції, якому відповідач разом із своїм сином пояснили ситуацію, про що поліцією було складено відповідний протокол. Після цього відповідач не бачив ОСОБА_5 та не отримував ні від позивача, ні від ОСОБА_5 якихось листів, вимог, чи будь-чого іншого, що стосується спірного майна. Звертає увагу суду на те, що лист від 10.12.2020 року, підписаний представником позивача ОСОБА_5 , відповідач не отримував, що підтверджується відсутністю доказів вручення в матеріалах справи. Також зазначає, що у відмові третьої особи по справі від 01.12.2020р., яка міститься в матеріалах справи, вказано, що остання відмовляє у наданні послуг з виготовлення технічного паспорту на нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 так як співвласник не надає доступу виконавцю до приміщення. З цього приводу зазначаю, що відповідач на об`єкті нерухомості ніколи не бачив та не зустрічав співробітників третьої особи у справі, а тому таке твердження є безпідставним та не підтверджується жодними доказами. При цьому, слід зазначити, що доступ до нерухомого майна яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 може бути наданий третій особі за заявою власника або його уповноваженої особи, а, як свідчать матеріали справи, таких заяв не існує. Разом з тим, ознайомившись із текстом довіреності ОСОБА_1 від 01.07.2019р., на підставі якої представник ОСОБА_5 , як зазначено в позові і доданому до нього листі від 10.12.2020р., і намагався потрапити на об`єкт нерухомості переслідуючи, як зазначено у позові, мету здійснення правомочностей власника нерухомого майна, звертаємо увагу суду на наступне. В тексті зазначеної довіреності вказано, що ОСОБА_1 цією довіреністю уповноважує ОСОБА_5 управляти і розпоряджатися продати, обміняти, заставити, здати в оренду, подарувати ОСОБА_7 або відчужувати в іншій спосіб на умовах йому відомйх належною мені на праві приватної власності часткою об`єкта нежитлової нерухомості - часткою нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Отже, представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 намагався вчинити всі перелічені ним у позові дії не маючи необхідних законних повноважень на це, оскільки довіреність видана у відношення до нерухомого майна за адресою АДРЕСА_4 , за якою знаходиться інше нерухоме майно. А майно, яке належить позивачу і відповідачу на праві спільної часткової власності та про яке йдеться мова в позовній заяві знаходиться за адресою АДРЕСА_4 . Враховуючи обсяг повноважень представника позивача ОСОБА_5 , які надав йому позивач згідно довіреності від 01.07.2019р., ОСОБА_5 не має жодних повноважень по управлінню та розпорядженню (у тому числі його доступу, як представника власника, або його звернення до КП Ізюмське міське БТІ для проведення технічної інвентаризації) щодо об`єкту нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_4 . Звертає увагу суду також на те, що позивачем не надано жодних доказів того, що третя особа хоч колись повідомляла відповідача про те, що вона на законних підставах (за відповідною заявою власника) у визначений нею чи узгоджений з власником час буде проводити технічну інвентаризацію об`єкту нерухомого майна, який знаходиться за адресою АДРЕСА_4 . Окрім цього відповідач повідомляє суд, що жодного разу уповноважений представник третьої особи або уповноважений представник позивача не звертався до відповідача з тим, щоб він надав доступ для проведення технічної інвентаризації об`єкту нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_4 і позивачем іншого не доведено.

Просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. (а.с. 38-42)

Ухвалою від 31.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.(а.с. 51)

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 2019 році дав довіреність ОСОБА_5 ОСОБА_5 звернувся до нотаріуса, нотаріус перевірив адресу та видав новий витяг від 02.03.2020 року. Позивачеві достовірно було відомо про зміну адреси. Зміна адреси не впливає на права власників майна, оскільки це один й той же об`єкт. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що з 2015 року ОСОБА_1 ні разу не з`явився на об`єкті, жодних обов`язкових платежів не здійснював. В 2010 році відбулася зміна назви об"єкта. В 2013 році змінено адресу в базі юстиції. В 2019 році ОСОБА_1 надав доручення на будинок 5 (п`ять). Жодних дій, щодо перешкоди на захід 5 (п`ять) відповідач не чинив, а на 5А у представника не має доручення власника. Представник КП "Ізюмське міське бюро технічної інвентарізації" до них не звертався. ОСОБА_5 приходив з довіреністю на 5(п`ять), вони не перешкоджали йому. Він викликав поліцію. ОСОБА_1 особисто до них з вимогою допустити його на об"єкт не звертався, з 2015 року його не було на об`єкті оскільки він виїхав за межі території України. У ОСОБА_1 всі ключі від об"єктує і він має змогу зайти в будь який час цілодобово. Власник не звертався, він не перешкоджав власникові ніколи. Представники БТІ на об`єкті не були. Представник ОСОБА_5 не має повноважень на вхід на об`єкт. В дорученні ОСОБА_1 ніяких технічних характеристик та описів об`єкта не має, якіб підтверджували що вказана довіреність стосується саме цього об"єкту нерухомості. Будь-яких підтверджень (характеристики об`єкту) в дорученні не має.

Представник третьої особи КП "Ізюмське міське бюро технічної інвентарізації" в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи без їх участі. (а.с. 63)

Вислухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З огляду на ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено:

Згідно до рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 0125 від 10.02.2010 року змінено адресу об"єктам нерухомості нежитловим будівлям, які належать громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме адресу: АДРЕСА_4 на адресу АДРЕСА_5 . (а.с. 43)

Відповідно до виписки з рішення № 2264 від 27 грудня 2013 року Ізюмської міської ради 58 сесії 6 скликання внесено зміни до рішення Ізюмської міської ради № 2014 від 31 липня 2013 року, а саме замість адреси АДРЕСА_4 визначити адресу АДРЕСА_5 . (а.с. 7)

Відповідно до договору купівлі-продажу від 02 липня 20214 року (дублікат) посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Банніковим С. І. та зареєстровано в реєстрі за № 1758 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві власності в рівних долях кожному належать нежитлові будівлі загальною площею 940,4 кв. м. розташовані за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці розміром 5150 кв. м. (а.с. 6)

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 14263431, № 14262019 від 09.12.2013 року ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить Ѕ частка нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_5 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить Ѕ частка нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_5 . (а.с. 44,45)

Відповідно до довіреності від 01 липня 2019 року посвідчена приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чисовим С. Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 3995 строком на 5 років і дійсна вона до 01 липня 2024 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_5 управляти і розпоряджатися, продати, обміняти, заставити, здати в оренду, подарувати ОСОБА_7 належною йому на праві приватної власності часткою об`єкта нежитлової нерухомості – часткою нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 13)

Відповідно до відмови КП «Ізюмське МБТІ» від 01.12.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні послуг з виготовлення технічного паспорту на нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , так як співвласник не надає доступу виконавцю до приміщення. (а.с. 10)

За змістом статей316,317 ЦК України право власності це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але у межах, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 357 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно з частиною другою статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч.3 ст. 244 ЦК України).

Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії (ч.1 ст. 247 ЦК України).

Відповідно до положень ст.249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов`язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Відповідно до довіреності від 01 липня 2019 року чітко вказана адреса об`єкта що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Судом 28.04.2021 року було допитано у якості свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що знає ОСОБА_2 з 2000 року, а ОСОБА_1 з 2006 року. ОСОБА_1 поїхав в 2014 році в Росію. В липні 2019 року ОСОБА_1 запропонував йому зустрітися в м. Ізюм, запропонував йому бути довіреною особою його частини майна. У нотаріуса ОСОБА_8 надав довіреність на управління частиною майна. Гроші не передавав, не збирався купити-продати. Він разом з ОСОБА_1 на базі не був. Свідок самостійно звертався до БТІ та співвласника ОСОБА_2 з метою доступу на об"єкт , але його не допустили. ОСОБА_1 не хотів спілкуватися з ОСОБА_9 тому не дзвонив їм.

Частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що він отримав би дохід у визначеному ним розмірі від передачі у лізинг спірного транспортного засобу, якби уклав договір фінансового лізингу з іншою особою на тих самих умовах.

Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_5 управляти і розпоряджатися часткою об`єкта нежитлової нерухомості – часткою нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , хоча згідно договору купівлі продажу та рішення Ізюмської міської ради йому на праві спільної часткової власності належать Ѕ частина нежитлових будівель загальною площею 940,4 кв. м. розташовані за адресою: АДРЕСА_5 . В довіреності відсутні технічні характеристики об`єкта, тому суд не може прийти до висновку, що це один й той самий об`єкт. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_9 чинить перешкоди у доступі до нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , хоча відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 є співвласником нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_4 . Власника нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_4 з матеріалів справи не можливо встановити.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У зв`язку з тим, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, у порядку ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.12,13,76,77,81, 83,258,259,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство "Ізюмське міське бюро технічної інвентарізації" про усунення перешкод та зобов`язанння вчинити певні дії – відмовити повністю.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення суду проголошені 09 червня 2021 року. Повний текст рішення виготовлено згідно вимог ч.6 ст.259 ЦПК України 10 червня 2021 року

Суддя Ізюмського міськрайонного суду

Харківської області Т.Д. Бєссонова