Ухвала суду № 97551851, 10.06.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/422/21

Провадження № 1-кп/345/151/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2021 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано – Франківської області

у складі: головуючого – судді Миговича О.М.

секретаря – Шмігель І.О.

з участю прокурора – Балкового В.В.

захисника – Телегіна А.С.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України,-

в с т а н о в и в:

що ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід тримання під вартою терміном до 15.06.2021.

Оскільки термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого закінчується 15.06.2021, то в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження терміну тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки ризики, які були враховані під час обрання запобіжного заходу, залишилися без змін.

Захисник Телегін А.С. просив в задоволенні клопотання відмовити, оскільки прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Крім того, його підзахисний не має наміру переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженні. Просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, перевіривши наявні матеріаликримінального провадження, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Як зазначено в ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Суд враховує, що питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії», п. 30).

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_1 ..

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому діяння відносяться до тяжких злочинів, а також ризики, що обвинувачений може переховуватися від суду, щоб уникнути відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, які є його товаришами та проживають в одному населеному пункті.

До того ж, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд поряд з цим також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його вік, стан здоров`я, те, що він ніде не працює, утриманців не має, не має сталих соціальних зв`язків.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а обвинуваченим та захисником не наведено достатніх підстав та доказів для зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 на більш м`який.

Також суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Розглядаючи таку можливість, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованих обвинуваченому злочинів і суворості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини за вчинення умисних тяжких і особливо тяжкого злочинів, суддя вважає, що інші (альтернативні) запобіжні заходи, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд вважає, що продовження тримання під вартою в цьому випадку виправдано, оскільки в наявності конкретний суспільний інтерес у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні від 10 лютого 2011 року "Харченко проти України", п.79.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задоволити.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 178, 179, 183, 331, 369 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України , строк тримання під вартою на шістдесят днів, починаючи з 15.06.2021 до 13.08.2021 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий