Рішення № 97551636, 07.06.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 213/249/21

2/214/1938/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 червня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

при секретарі – Джемерчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2013 року по 01 січня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 47177 грн. 55 коп., інфляційні втрати у розмірі 6770 грн. 47 коп. та 3% річних у розмірі 3144 грн. 91 коп., а всього стягнути 57092 грн. 93 коп. В обґрунтування позовних вимог вказано, що АТ «Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, у тому числі до квартири АДРЕСА_2 . Так, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем як споживачем послуг з централізованого опалення своїх зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за надані послуги, у неї за період з 01 жовтня 2013 року по 01 січня 2021 року виникла заборгованість у розмірі 47177 грн. 55 коп., яку остання у добровільному порядку не погашає. Тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача існуючої заборгованості та окрім того просить стягнути нараховані інфляційні втрати у розмірі 6770 грн. 47 коп. та 3% річних у розмірі 3144 грн. 91 коп., а всього просить стягнути 57092 грн. 93 коп.Разом з тим, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, але надала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності, а в разі неявки відповідача – ухвалити рішення при заочному розгляді справи.

Відповідач, будучи повідомленою про час і місце розгляду справи належним чином, у судове засідання також не з`явилась, але надала письмову заяву про застосування до виниклих правовідносин строків позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с.4,5-6).

АТ «Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню Покровського, Довгинцівського, Саксаганського, Інгулецького районів міста Кривого Рогу.

Згідно розрахунку заборгованості, відповідачу у період із жовтня 2013 року по грудень 2020 року включно позивачем надавались послуги опалення, але остання їх вартість своєчасно та в повному обсязі не сплачувала, внаслідок чого за вказаний період утворилась триваюча заборгованість у розмірі 47177 грн. 55 коп. (а.с.7).

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, як убачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 (зі змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

У відповідності до п. 1 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з наступними змінами і доповненнями, утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків. Згідно п. 7 зазначених Правил, затверджених постановою КМУ від 24.01.2006 року, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України на сторони покладаються обов`язки по наданню доказів.

Так, судом, із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, встановлено, що відповідач своїх зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за надані позивачем послуги з централізованого опалення не виконувала, у зв`язку з чим за період із жовтня 2013 року по грудень 2020 року включно утворилась заборгованість у розмірі 47177 грн. 55 коп. (а.с.7).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Між тим, у відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, відповідач до винесення рішення у справі заявила про застосування до виниклих правовідносин позовної давності, перебіг якої стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання відповідачем обов`язку із внесення щомісячної плати і обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Таким чином, позивач звернувся до суду з даним позовом 20 січня 2021 року, тобто після спливу позовної давності щодо щомісячних платежів із жовтня 2013 року по грудень 2017 року включно, а відтак у стягненні заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за цей період слід відмовити.

Разом з тим, суд зауважує, що позивачем не пропущено позовну давність щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за щомісячними платежами за надані послуги за період із січня 2018 року, а відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період із січня 2018 року по січень 2021 року у розмірі 33565 грн. 76 коп.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, зважаючи на вищевикладене, правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем є грошовим зобов`язанням, позаяк відповідач має зобов`язання перед позивачем оплатити надані послуги з централізованого опалення, а позивач має право вимагати від відповідача відповідної оплати за надані послуги, однак, у зв`язку із несплатою відповідачем за отримані послуги, позивачу було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена у грошовому еквіваленті, а тому на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні збитки у розмірі 2575 грн. 38 коп. та 3% річних у розмірі 1459 грн. 78 коп. за період прострочення виконання зобов`язань в межах строку позовної давності, тобто за період із січня 2018 року по січень 2021 року, розраховані наступним чином:

1) збитки від інфляції розраховані за формулою «множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості за мінусом суми заборгованості»: 2320,56(сума боргу за січень 2018 року) х 1,181(сукупний індекс інфляції за лютий 2018 року-січень 2021 року)-2320,56=420,02 + 2286,29(сума боргу за лютий 2018 року) х 1,171(сукупний індекс інфляції за березень 2018 року-січень 2021 року)-2286,29=390,96 + 2206,20(сума боргу березень 2018 року) х 1,158(сукупний індекс інфляції за квітень 2018 року-січень 2021 року)-2206,20=348,58 + 1103,10(сума боргу за листопад 2018 року) х 1,101(сукупний індекс інфляції за грудень 2018 року-січень 2021 року)-1103,10=111,41 + 2252,03(сума боргу за грудень 2018 року) х 1,092(сукупний індекс інфляції за січень 2019 року-січень 2021 року)-2252,03=207,19 + 2515,02(сума боргу за січень 2019 року) х 1,082(сукупний індекс інфляції за лютий 2019 року-січень 2021 року)-2515,02=206,23 + 2743,16(сума боргу за лютий 2019 року) х 1,076(сукупний індекс інфляції за березень 2019 року-січень 2021 року)-2743,16=208,48 + 2211,75(сума боргу за березень 2019 року) х 1,067(сукупний індекс інфляції за квітень 2019 року-січень 2021 року)-2211,75=148,19 + 376,39(сума боргу за квітень 2019 року) х 1,056(сукупний індекс інфляції за травень 2019 року-січень 2021 року)-376,39=21,08 + 115,87(сума боргу за жовтень 2019 року) х 1,049(сукупний індекс інфляції за листопад 2019 року-січень 2021 року)-115,87=5,68 + 2078,87(сума боргу за листопад 2019 року) х 1,048(сукупний індекс інфляції за грудень 2019 року-січень 2021 року)-2078,87=99,78 + 1966,82(сума боргу за грудень 2019 року) х 1,049(сукупний індекс інфляції за січень 2020 року-січень 2021 року)-1966,82=96,37 + 2454,53(сума боргу за січень 2020 року) х 1,048 (сукупний індекс інфляції за лютий 2020 року-січень 2021 року)-2454,53=117,82 + 2049,30(сума боргу за лютий 2020 року) х 1,051(сукупний індекс інфляції за березень 2020 року-січень 2021 року)-2049,30=104,51 + 1243,12(сума боргу за березень 2020 року) х 1,043(сукупний індекс інфляції за квітень 2020 року-січень 2021 року)-1243,12=53,45 + 489,28(сума боргу за квітень 2020 року) х 1,034(сукупний індекс інфляції за травень 2020 року-січень 2021 року)-489,28=16,64 + 2110,17(сума боргу за листопад 2020 року) х 1,009(індекс інфляції за грудень 2020 року)-2110,17=18,99, при цьому на суму боргу за грудень 2020 року суд не нараховує інфляційні збитки, оскільки на час звернення позивача із даним позовом строк сплати за вказаний місяць ще не настав;

2) 3% річних розраховані за формулою «сума санкції = С х 3 х Д / 365 / 100, де С – сума заборгованості; Д – кількість днів прострочення» наступним чином: 2320,56 (сума заборгованості за січень 2018 року) х 3 х 1045 (кількість днів прострочення з 21 лютого 2018 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 199,31 + 2286,29 (сума заборгованості за лютий 2018 року) х 3 х 1017 (кількість днів прострочення з 21 березня 2018 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 191,11 + 2206,20 (сума заборгованості за березень 2018 року) х 3 х 986 (кількість днів прострочення з 21 квітня 2018 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 178,79 + 1103,10 (сума заборгованості за листопад 2018 року) х 3 х 742 (кількість днів прострочення з 21 грудня 2018 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 67,27 + 2252,03 (заборгованість за грудень 2018 року) х 3 х 711 (кількість днів прострочення з 21 січня 2019 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 131,60 + 2515,02 (сума заборгованості за січень 2019 року) х 3 х 680 (кількість днів прострочення з 21 лютого 2019 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 140,57 + 2743,16 (сума заборгованості за лютий 2019 року) х 3 х 652 (кількість днів прострочення з 21 березня 2019 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 147,00 + 2211,75 (сума заборгованості за березень 2019 року) х 3 х 621 (кількість днів прострочення з 21 квітня 2019 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 112,89 + 376,39 (сума заборгованості за квітень 2019 року) х 3 х 591 (кількість днів прострочення з 21 травня 2019 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 18,28 + 115,87 (сума заборгованості за жовтень 2019 року) х 3 х 407 (кількість днів прострочення з 21 листопада 2019 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 3,88 + 2078,87 (сума заборгованості за листопад 2019 року) х 3 х 377 (кількість днів прострочення з 21 грудня 2019 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 64,42 + 1966,82 (сума заборгованості за грудень 2019 року) х 3 х 346 (кількість днів прострочення з 21 січня 2020 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 55,93 + 2454,53 (сума заборгованості за січень 2020 року) х 3 х 315 (кількість днів прострочення з 21 лютого 2020 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 63,55 + 2049,30 (сума заборгованості за лютий 2020 року) х 3 х 286 (кількість днів прострочення з 21 березня 2020 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 48,17 + 1243,12 (сума заборгованості за березень 2020 року) х 3 х 255 (кількість днів прострочення з 21 квітня 2020 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 26,05 + 489,28 (сума заборгованості за квітень 2020 року) х 3 х 225 (кількість днів прострочення з 21 травня 2020 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 9,05 + 2110,17 (сума заборгованості за листопад 2020 року) х 3 х 11 (кількість днів прострочення з 21 грудня 2020 року по січень 2021 року) / 365 / 100 = 1,91, при цьому на суму боргу за грудень 2020 року суд не нараховує 3% річних, оскільки на час звернення позивача із даним позовом строк сплати за вказаний місяць ще не настав.

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період із січня 2018 року по січень 2021 року у розмірі 33565 грн. 76 коп., інфляційних втрат у розмірі 2575 грн. 38 коп. та 3% річних у розмірі 1459 грн. 78 коп.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 1495 грн. (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 625, 714, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 2, 7, 9Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.19 Закону України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період із 01 січня 2018 року по 01 січня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 33565 грн. 76 коп., інфляційні втрати у розмірі 2575 грн. 38 коп. та 3% річних у розмірі 1459 грн. 78 коп., а всього стягнути 37600 грн. 92 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) 1495 грн.в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.