Ухвала суду № 97550842, 10.06.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3884/21

(1-кп/199/458/21)

У Х В А Л А

10 червня 2021 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючий – суддя Сенчишин Ф.М.

За участі секретаря судового засідання Строменко Є.С.

прокурора Влад К.Г.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника В`язового В.В.

розглянувши у межах підготовчого розгляду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021040630000020 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ст. 128 КК України, клопотання захисника В`язового В.В. про повернення обвинувального акту прокурору,

В С Т А Н О В И В :

Захисником ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заявлене клопотання про повернення прокурору обвинувального акту. Клопотання обґрунтовується тим, що обвинувальний акт не містить посилання на мотив вчинення кримінального правопорушення що є обов`язковим. Крім того, в обвинувальному акті не в повному обсязі досліджені обставини правопорушення, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, а саме подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення: формально зазначені та не досліджені обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання: обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру

Так. у кримінальному провадженні (а.с. 21-22) міститься постанова про зберігання речових доказів від 07.01.2021 р., та квитанція про отримання на зберігання речових доказів вилучених стороною обвинувачення. Зазначено, що визнано у якості речових доказів та отримано на зберігання наступні речові докази у спецпакеті SUD2044085:

1. Фрагмент пеноблоку;

2. Змив РБК з підлоги в паперовому пакеті;

3. Змив РБК з стіни в паперовому пакеті;

4. Змив РБК з дверей в паперовому пакеті;

5. Змив РБК з підлоги в паперовому пакеті;

Проте ці докази не містять інформації де саме вони отримані, з якої стіни, з яких дверей, з підлоги у якому приміщенні - в квартирі чи коридорі. Який доказ до чого відноситься. Це ж само не зазначено (не деталізовано, не конкретизовано) також у протоколі огляду місця події від 07.01.2021 р. (а.с. 11-18)

Не конкретизований відбір зразків змиву РБК призводить до дефекту інших отриманих доказів, в тому числі подальших експертиз (висновки № 69 /а.с. 115- 118/, № 167 /а.с. 167/), що відповідає вимогам ст. 91 КПК України, та не дає можливості правильно встановити обставини кримінального правопорушення. Це позбавляє також сторону захисту підготувати правильну аргументовану позицію захисту. Не може доказування опиратися на докази отримані не конкретно, а «взагалі».

Також в матеріалах кримінального провадження містяться протоколи проведення слідчих експериментів з ОСОБА_1 (а.с. 77-82), ОСОБА_5 (а.с. 92-97) та висновки судових експертиз проведених за обставинами зазначеними у слідчих експериментах з ОСОБА_1 , та ОСОБА_5 (висновки експерта № 311е /а.с. 72-76/, № 313е /а.с. 86-91, № 629е /а.с. 101-105/, № 884е /а.с. 139-140/). За цими доказами локалізація та характер виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не суперечать механізму, локалізації та характеру, на які вказують потерпілий ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_5 .

При цьому також в матеріалах кримінального провадження містяться протоколи проведення слідчих експериментів з обвинувачуваним ОСОБА_2 (а.с. 212-223). свідком ОСОБА_7 (а.с. 205-210) та висновок судової медичної експертизи проведеної за обставинами зазначеними у слідчих експериментах з ОСОБА_2 , та ОСОБА_7 , (висновок експерта № 1134е /а.с. 228-230/). За цими доказами локалізація та характер виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не суперечать механізму, локалізації та характеру, на які вказує обвинувачуваний ОСОБА_2 .

Таким чином висновки експертів №№ 311е, 313е, 629е, 884е суперечать висновку експерта № 1134е за механізмом локалізацією та характером утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Щодо тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1 у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, синця у лівій параорбітальній області, забійних ран у лівій скронево-тім`яній області по центру та дещо ліворуч; закритого крайового перелому внутрішнього надвиростку правої плечової кістки зі зміщенням уламків: 16 саден: на грудній клітині праворуч по навкологрудинній лінії по краю реберної дуги, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу з переходом вгору на плече та вниз на передплічча. на задній поверхні лівого променево-зап`ятскового суглобу, на внутрішній поверхні лівого передпліччя у нижній третині, на долонній поверхні лівої кисті ближче до внутрішнього краю, на тильній поверхні лівої кисті в проекції голівки 1-ї п`ясної кістки, основної та нігтьової фаланги 1-го пальця оцінити свідчення ОСОБА_2 експерт не зміг, так як механізм не розкритий, гак як ОСОБА_2 закрив двері та не бачив що надалі відбувалося.

Відповідно до ст. 17 КПК України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Таким чином механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 може бути таким, що відповідає подіям, описаним у слідчому експерименті з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Відтак, сама подія описана ОСОБА_2 та ОСОБА_7 не суперечить висновкам експерта № 1134е. що відбувалася штовханина в квартирі самого ОСОБА_2 , спровокована самим ОСОБА_1 та коли його за плечі зі спини виштовхував ОСОБА_2 з квартири. Однак не описана подія, описана ОСОБА_8 , ОСОБА_7 в процесі безпосереднього виштовху ОСОБА_6 з квартири, та вискакування ОСОБА_9 з квартири. Не надано належної доказової оцінки саме цій події, як слідчим так і експертом у висновку № 1134е.

Так, за обставинами, зазначеними ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що міститься як в протоколах допитів, в слідчих експериментах, так і в описовій та дослідній частині висновку експерта зазначено:

«... я почав його випихувати в плечі, та в коридорі він вдарив ногою по дверях, також... з кімнати він хапався за все руками та трощив все. відірвавши... лутки дверей, в коридорі він вперся, я його випихував за плечі [не досліджено можливість утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 - 16 саден: на грудній клітині праворуч по навкологрудинній лінії по краю реберної дуги, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу з переходом вгору на плече та вниз на передплічча. на задній поверхні лівого променево-зап`ятскового суглобу, на внутрішній поверхні лівого передпліччя у нижній третині, на долонній поверхні лівої кисті ближче до внутрішнього краю, на тильній поверхні лівої кисті в проекції голівки 1-ї п`ясної кістки, основної та нігтьової фаланги 1-го пальця при зазначених обставинах], в цей час ОСОБА_10 хапала мене за спину та перешкоджала, після чого виштовхавши з квартири ОСОБА_1 в цей час з лівої сторони проскользнула у мене під рукою ОСОБА_11 та повалилась на ОСОБА_12 , після чого зачинив двері та викликав працівників поліції та до їх приїзду не виходив. Як впав ОСОБА_6 не бачив так як на нього завалилась ОСОБА_11 та далі я закрив двері та що там відбувалося мені не відомо [не досліджено можливість утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 - ЗЧМТ. струсу головного мозку, синця у лівій параорбітальній області, забійних ран у лівій скронево-тім`яній області по центру та дещо ліворуч; закритого крайового перелому внутрішнього надвиростку правої плечової кістки зі зміщенням уламків при зазначених обставинах].

Таким чином як ОСОБА_2 так і ОСОБА_7 прямо показують на можливий механізм отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень за обставин виштовхування його з квартири коли він хєапався за все та трощив у квартирі, виривав лиштвиння дверей, при сильному ударі рукою об стіл. Також показують на можливий механізм отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень за обставин виштовхування його з квартири коли на нього завалилася ОСОБА_13 . Але ці обставини могли бути відображені у висновку експерта та в обвинувальному акті, але залишилися поза дослідженням та поза правовою оцінкою прокурора про складанні обвинувального акту.

Також не взято до уваги покази ОСОБА_2 що коли ОСОБА_1 під час своєї агресивної поведінки в кімнаті квартири сам вдарив вилкою ОСОБА_2 в бік спричинивши тілесні ушкодження у ОСОБА_2 вже виникли підстави для захисту свого життя та здоров`я, захисту свого житла, захисту своєї жінки ОСОБА_7 , яку у стані сп`яніння вдарив сам ОСОБА_6 . Не досліджено відповідність дій ОСОБА_2 у даних обставинах ознакам необхідної оборони, визначеної ст.36 КК України.

За таких обставин не можна вважати доведеним вину ОСОБА_2 , залишаються сумніви щодо доведеності вини особи, які за правилами ст. 17 КПК України тлумачаться на користь ОСОБА_2 .

Органом досудового розслідування та Прокурором не призначена з цього приводу додаткова судова медична експертиза, та не з`ясовані обставини, які потребують доказуванню.

Таким чином обставини, які підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України зібрані не у повному обсязі, що в свою чергою дають підстави вважати обвинувальний акт таким що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Також, як зазначено вище прокурором формально зазначені та не досліджені обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Так, прокурором зазначено обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння. Вважаю це формальним відношенням до оцінки цієї обставини. Так прокурором не враховано що ОСОБА_2 перебував у себе вдома, відбувалося святкування Різдва за участю також і потерпілого ОСОБА_1 . Не враховано ступінь сп`яніння ОСОБА_2 та його фізичний стан. Не враховано що ОСОБА_2 сам спровокований протиправними діями ОСОБА_1 (який був у стані сп`яніння /а.с.146/) виштовхнув його зі своєї квартири, захищаючи свої житло, захищаючи свою жінку ОСОБА_7 , яку у стані сп`яніння вдарив сам ОСОБА_1 . Такі обставини не можуть мати обтяжуючий характер, який зазначено прокурором. Крім того такі обставини та події, що описані вище мають відповідно до ст.66 КК України пом`якшуючий характер, що прокурором не враховано. Таким чином обставини щодо зазначено прокурором формально за ст. 66, 67 КК України та не відтворюють характеру дійсних подій та відношенню до них учасників цих подій як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 . Зазначене також показує на не повноту розслідування та не відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.

Також форма вини, мотив вчинення кримінального правопорушення залишилися поза увагою. Мотив злочину є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони певного складу злочину, він впливає на кваліфікацію самого злочинного діяння. Сутність мотиву полягає у тому, що він завжди пов`язаний з певними спонуканнями, які викликали у. особи рішучість вчинити злочин. Мотив - це не просто спонукання до дій. а спонукання усвідомлене, обумовлене бажанням досягнути певної мети. Отже, мотив злочину можна визначити як усвідомлене спонукання особи, яке викликало у неї рішучість вчинення злочину. Ця обставина в обвинувальному акті не розкрита. Мотив є спонукальною причиною поведінки людини. Чинником самого мотиву є потреби людини. її емоції, почуття тощо. Мотив злочину - це усвідомлена спонука особи, яка викликала у неї намір вчинити злочин. Мотив є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони складу ЗЛОЧИНУ. До ознак, які утворюють суб`єктивну сторону злочину, відносяться: вина, мотив, мета злочину та емоційний стан. В обвинувальному акті не розкрито такі поняття як вина та умисел правопорушення, відповідно до ст.ст. 23, 24 КК України. Вина - основна й обов`язкова ознака суб`єктивної сторони будь-якого злочину. Мотив і мета - це факультативні ознаки суб`єктивної сторони злочину. Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Сам же умисел за ст. 24 КК України поділяється на прямий та непрямий (коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання, або коли не бажала, але свідомо припускала їх настання). Дані обставини також не розкриті в обвинувальному акті, що також не відповідає вимогам ст.ст. 91, 291 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання.

Прокурор Влад К.Г. і потерпілий ОСОБА_1 заперечили проти задоволення клопотання, оскільки підстави для повернення обвинувального акту прокурору відсутні.

Вирішуючи клопотання, суд виходить з того, що за п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання.

Обвинувальний акт, який підтримує прокурор, відповідає зазначеним вимогам закону, а питання щодо відповідності дійсним чи доведеності тих фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті, може бути перевірене судом лише під час судового розгляду на підставі досліджених доказів, оцінку достатності яких для прийняття відповідного процесуального рішення суд надасть під час винесення остаточного рішення в нарадчій кімнаті.

В переважній частині клопотання захисника зводиться до недоведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що очевидно виходить за межі компетенції суду під час підготовчого провадження.

З огляду не викладене, клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 109, 291, 314 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника В`язового В.В. про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Головуючий:

10.06.2021