Рішення № 97550518, 27.05.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/691/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю секретаря судового засідання Волошин Ю.П.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Талалаєвої О.Ю.,

представника відповідача Захарків М.О.,

представника відповідача Шимушовського Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Західного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (адреса місцезнаходження: 79007, м.Львів, вул.Костюшка, 8; код ЄДРПОУ: 40479801) про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Свої вимоги обґрунтувує тим, що 24.12.2020 року, начальником західного офісу Держаудитслужби Кроляк Р.Й. було розглянуто матеріали відносно неї, як провідного спеціаліста відділу обліку та контролю за вивезенням відходів управління оперативного поводження з відходами Департаменту з питань поводження з відходами ЛМР та винесено постанову №13/0151/2020пн, якою її визнано винною у ведені бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. Зазначає, що не булла присутньою під час винесення оскаржуваної постанови та отримала таку засобами поштового зв`язку 18.01.2021 року. ОСОБА_1 стверджує, що в коло її обов`язків не входить ведення бухгалтерського обліку, вона не здійснює жодних нарахувань для відшкодування фактичних додаткових витрат за вивезення ТПВ з м.Львова. Відтак, вважає, що притягнення її до адміністративної відповідальності у даному випадку є протиправним, у зв`язку з чим, просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 01.04.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовну заяву підтримали, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у мотивах позову та просили задоволити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечили та просили вілдмовити в задоволенні позову. Крім того, зазначили, що відповідно до посадових інструкцій, опрацювання документів, поданих виконавцем послуг з вивезення ТПВ для відшкодування додаткових витрат покладено на головного та провідного спеціаліста відділу та контролю за вивезенням відходів управління оперативного поводження з відходами Департаменту відповідно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Тобто, саме до обов`язків ОСОБА_1 належить перевірка повноти подання зазначених документів та відповідність цих документів чинному законодавству та умовам укладених договорів з перевізниками в т.ч. ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» та ТзОВ «Грінера Україна». Відтак, вважають, що винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є такою, що відповідає нормам зазначеним у законодастві та не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Судом встановлено, що 24.12.2020 року начальником Західного офісу Держаудитслужби Кроляком Р.Й. винесено постанову №13/0150/2020пн, згідно якої встановлено зайве нарахування і виплата додаткових витрат за вивезення твердих побутових відходів з м.Львова на загальну суму 88,5 тис, грн. Дані порушення призвели до ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого рядку та подання недостовірної звітності, а саме: у звіті «Про надходження та використання коштів загального фонду» форма №2м за 2019 рік по КПКВК 1216014 «Забезпечення збору вивезення сміття і відходів» КЕКВ 2610, завищено касові видатки на суму 88,5 тис, грн. Відповідно до посадової інструкції провідного спеціаліста відділу обліку та контролю в вивезенням відходів управління - оперативного поводження з відходами - до його обов`язків входить здійснення опрацювання пакету документів, поданих виконавцем послуг з вивезення побутових відходів для відшкодування фактичних додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м.Львова. Порушення відображено в акті ревізії від 30.10.2020 року №06-24/10. Сума матеріальної шкоди - 88,5 тис, грн., що є порушенням п.1 ст.3, ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тому, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адмінтсративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.164-2 КУпАП, тобто за ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку та накладено на неї стягнення в розмірі 255, 00 грн.

Відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста відділу обліку та контролю за вивезенням відходів управління оперативного поводження з відходами департаменту з питань поводження з відходами Львівської міської ради від 15.07.2019 року, розділом 2 встановлено завдання та обов`язки ОСОБА_1 , зокрема:

2.1 Готує проекти ухвал міської ради, рішень виконавчого комітету, розпоряджень Львівського міського голови відповідно до компетенції відділу.

2.2 Здійснює розгляд звернень громадян підприємств, установ та організацій в межах компетенції.

2.3 Здійснює розгляд депутатських запитів та звернень народних депутатів України, депутатських запитів, запитань та звернень депутатів місцевих рад в межах компетенції.

2.4 Здійснює участь в оперативному контролі за роботою підприємств, які надають -послуги з вивезенням та захороненням твердих побутових відходів.

2.5 Здійснює щоденний аналіз кількості зібраних та вивезених відходів у м. Львові,

2.6 Здійснює опрацювання пакету документів, поданих виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, для відшкодування фактичних додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова.

2.7 Здійснює підготовку та подання пропозицій департаменту щодо проведення загальної політики міста з питань збирання, транспортування, утилізації та подання на захоронення у встановленому порядку норми їх накопичення.

2.8 За вказівкою керівника бере участь у роботі нарад, зборів, комісій, робота яких пов`язана з діяльністю відділу.

2.9 Виконує інші завдання і доручення керівника в межах компетенції.

У відповідності до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 164-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

Склад адміністративного правопорушення обов`язково має містити наступні ознаки: об`єкт правопорушення, суб`єкт правопорушення, об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

Суб`єктами правопорушення, передбаченого ст.164-2КУпАП є посадові особи підприємств, установ та організацій.

Об`єктом правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері управління економікою та у сфері власності.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164-2КУпАП полягає у вчиненні таких діянь: приховуванні в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків; відсутності бухгалтерського обліку або веденні його з порушенням установленого порядку; внесенні неправдивих даних до фінансової звітності; неподанні фінансової звітності; несвоєчасному або неякісному проведенні інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей; порушенні правил ведення касових операцій; перешкоджанні працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок; невжитті заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164-1 КУпАП, характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Таким чином, відсутність одного із зазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення, що у свою чергу, в силу п.1 ст.247 КУпАП, є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працює на посаді головного спеціаліста відділ обліку та контролю за вивезенням відходів управління оперативного поводження з відходами Департаменту з питань поводження з відходами ЛМР з липня 2019 року. З її посадової інструкції вбачається, що ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і зокрема забезпечення правильності внесення даних до фінансової звітності, до її посадових обов`язків не входить.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Однак, відповідачем не надано суду беззаперечних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адмінітсративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-2 КУпАП та правомірність винесення постанови.

Судом встановлено відсутність діяння у формі внесення неправдивих даних до фінансової звітності, тобто відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-2 КУпАП. Відтак, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-2 КУпАП.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання адміністративної постанови, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасуванню, а справа - закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Окрім того, суд вважає, що заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом слід задовольнити з наступних підстав.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримала копію постанови про накладення адміністративного стягнення 18.01.2021 року, що стверджується долученою до матеріалів справи копією конверту. Суд вважає, що обставина пропущення строку позовної давності є поважною, а тому, строк для звернення до суду з позовною заявою слід поновити.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10,77, 90, 241-246, 286 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 - задоволити.

Постанову Західного офісу Держаудитслужби №13/0150/2020пн від 24.12.2020 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м.Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Х.М. Мисько