Вирок № 97550279, 10.06.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/509/21

Провадження № 1-кп/307/58/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Стецюк М.Д.

секретар судового засідання Цех Г.М.

за участю прокурора Баник С.Ю.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Бодня В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 грудня 2020 року за №12020070000000313про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, водія ТзОВ "Торговий дім", раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 ,30.11.2020 року близько 18 години 15 хвилин, сівши у кабіну вантажного автомобіля марки «Mercedes-Benz», моделі «Аctros1844LS» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «KOGEL SN 24» д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходився у приміщенні вагової, що розташована в селищі міського типу Тересва по вулиці Миру, 8, завів двигун вказаного автомобіля та перед початком руху грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 б), 10.1 Правил дорожнього руху, тобто закачавши необхідну кількість повітря до системи автомобіля для початку руху, розпочав рух автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «Аctros1844LS», д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «KOGEL SN 24», д.н.з. НОМЕР_2 , не переконавшись при цьому у безпеці свого руху, маючи об`єктивну можливість з робочого місця водія помітити лежачого перед автомобілем з лівого боку ОСОБА_3 , який впав на землю біля вказаного вище автомобіля з власної необережності, розпочав рух, внаслідок чого допустив наїзд на ОСОБА_3 , який від отриманих травм помер на місці події. ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді ушкодження м`яких тканин обличчя та перелому кісток зовнішнього носу, розсічено-рваної рани лівої тім`яно-скроневої ділянки голови, закритої травми грудної клітки у вигляді чисельних переломів ребер, розриву нижньої порожньої вени та гемотораксу, закритої травми хребта у вигляді перелому 3 грудного та 4 поперекового хребців, закритої травми черевної порожнини у вигляді розривів печінки та гемопретонеума, перелому правої лобкової кістки, рани правого ліктьового суглобу, чисельних саден тулуба, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як потягли смерть потерпілого.Невиконання водієм ОСОБА_2 вказаних вимог п.п. 1.5, 2.3 б), 10.1 Правил дорожнього руху, знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали, зокрема отриманням потерпілим ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили його смерть.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Прокурор в судовому засіданні подав суду угоду про визнання винуватості від 09 червня 2021 року, укладену між заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Закарпатської обласної прокуратури Андришином Олександром Володимировичем якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12020070000000313від 01.12.2020 року та обвинуваченим ОСОБА_2 , у присутності захисника адвоката Бодня В.І., за письмової згоди потерпілої ОСОБА_1 .

У відповідності до умов вказаної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України. Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час досудового розслідування ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення у повному обсязі у судовому провадженні. Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений узгодили міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на 4 (чотири) роки без позбавлення права керування транспортними засобами та звільнення його від відбування основного покарання з іспитовим строком, на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просив подану угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання, посилаючись на те, що при укладені даної угоди були дотримані всі вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив затвердити угоду від 09 червня 2021 року, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та засвідчив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження такої угоди.

Захисник Бодня В.І. не заперечував щодо затвердження угоди, оскільки умови її укладення були завчасно узгоджені.

Потерпіла ОСОБА_1 не заперечувала щодо укладення угоди про визнання винуватості, просила дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, претензій до обвинуваченого вона не має.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з положеннями ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

З пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений погодився на призначення узгодженого покарання.

Потерпіла не заперечувала щодо укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, про що подала письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.

Умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідивши угоду про визнання винуватості, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена угода відповідає вимогам ст. 469, 472, 474 КПК України, оскільки здійснена в інтересах сторін, дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України вірно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не існує обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, крім того ОСОБА_2 вперше вчинив злочин, позитивно характеризується за місцем проживання, добровільно відшкодував завдану шкоду.

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 за згоди потерпілої ОСОБА_1 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Застосований стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 січня 2021 року підлягає скасуванню, після набрання вироком законної сили.

Відповідно до частини 11 статті 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної обвинуваченим судом не встановлено, внесена заставодавцем застава підлягає поверненню після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 394, 468, 469, 472-475 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 09 червня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 грудня 2020 рокуза №12020070000000313, укладену між заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Закарпатської обласної прокуратури Андришином Олександром Володимировичем та обвинуваченим ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього на підставі ст. 76 КК України наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді застави обраний відносно ОСОБА_2 , до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Заставу, внесену 25 січня 2021 року (квитанція №0.0.1991668621.1 від 25 січня 2021 року), ОСОБА_2 в розмірі 45400 гривень на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області, код: 26213408, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, № р/р UA198201720355209001000018501, код банку: 820172призначення платежу оплата на підставі ст. 182 КПК України, як обраний запобіжний захід у виді застави - повернути ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), після набрання вироком законної сили.

Речові докази:

- автомобіль марки «Mercedes-Benz», моделі «Аctros1844LS» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «KOGEL SN 24» д.н.з. НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ТзОВ "Торговий дім", слід залишити останньому.

- CD-R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- волосся та змиви п`ятен бурого кольору з підніжки автомобіля, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: М.Д.Стецюк