Ухвала суду № 97550112, 09.06.2021, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/479/21

Провадження № 1-кп/222/102/2021

У Х В А Л А

ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2021 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Доценко С.І.

за участі:

секретаря судового засідання Болбат Н.І.,

прокурора Миргорода Б.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Биковича Ю.В.,

в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017051120000200 від 22.09.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України,-

в с т а н о в и в:

01.04.2021 року в провадження судді Доценко С.І. надійшло зазначене кримінальне провадження.

Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокатом Биковичем Ю.В. заявлене клопотання, підтримане обвинуваченим про повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України.

В обґрунтування клопотання захисник пояснив, що кримінальне провадження не може бути призначено до судового розгляду, тому що на стадії досудового розслідування слідчим та прокурором були допущені грубі порушення норм КПК України, які порушують право на захист обвинуваченого. Так, підозру ОСОБА_1 було вручено не в день її складання,а на наступний день, що є порушенням ст.278 КПК України, а тому він не набув статусу підозрюваного. Це потягло за собою інші процесуальні порушення. Так, зміну раніше повідомленої підозри та вручення обвинувального акту відбулось особі, яка не набула статусу підозрюваного. Окрім того, ОСОБА_1 інкримінується злочин з матеріальним составом, а в обвинувальному акті не вказано потерпілих яким заподіяно збитки, а у разі не заподіяння збитків, то безпідставно інкриміновано ОСОБА_1 завдання збитків. Органом досудового розслідування порушено права потерпілих та цивільного позивача про відкриття матеріалів кримінального провадження, включено в обвинувальний акт втрати на проведення експертизи, яка є неналежним доказом. А тому, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України і не може бути призначений до судового розгляду. Його слід повернути прокурору для доопрацювання.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, тому що вважає обвинувальний акт та реєстр матеріалів такими, що відповідають вимогам КПК. Вважає що питання, які ставить захисник в своєму клопотанні зводяться до незгоди з пред`явленим обвинуваченням і не може бути предметом розгляду на стадії підготовчого судового засідання. Обвинувальний акт містить всі відомості передбачені вимогами ст. 291КПК України складений та затверджений уповноваженими особами. Доводи сторони захисту про порушення строків вручення повідомлення про підозру спростовує тим, що 12.12.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність прибути до слідчого для проведення слідчих дій та попередньо узгоджено дату проведення слідчих дій 28.12.2020 року. 28.12.2020 року було складено письмове повідомлення про підозру, але ж через перебування ОСОБА_1 на лікуванні в госпіталі, він не прибув в призначений день до слідчого. А тому, враховуючи віддаленість між місцем проведення досудового слідства та місцем перебування ОСОБА_1 , повідомлення про підозру було вручено йому наступного дня 29.12.2020 року. Порушення з поважних причин процесуального строку на вручення повідомлення про підозру не припиняє необхідність виконати процесуальний обов`язок та не припиняє повноваження службової особи на здійснення обов`язкової дії, а тому не тягне за собою недійсність процесуальної дії, що відповідає правовій позиції Верховного Суду (Постанова від 07.08.2019 року у справі №595/2098/14). Тому є законною і зміна пред`явленого обвинувачення та обвинувальний акт. Щодо не залучення військової частини та фізичних осіб в якості потерпілих, та не проведення з ними необхідних процесуальних дій, то зауважив що права потерпілого в кримінальному провадженні виникають, відповідно до ст.55 КПК України з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до участі в справі як потерпілого. Такі заяви ні від військової частини ні від фізичних осіб, які були допитані не надходили. А тому у слідчого не було підстав для їх залучення до участі в справі в якості потерпілих. Окрім того військова частина не є власником майна, якому завдана шкода, тому що майно перебувало лише в оперативному управлінні частини, а належить державі. Прокурор має право виступати від імені держави та заявляти цивільний позов. Тому просив відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту.

Вислухавши осіб, що приймали участь в підготовчому судовому зсіданні, суд вважає, що клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Виходячи із положень ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов`язаний діяти в спосіб, передбачений Конституцією України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Статтею 314 КПК України, яка регулює порядок проведення підготовчого судового засідання та порядок і підстави повернення обвинувального акту прокурору встановлює можливість суду повернути обвинувальний акт прокурору лише якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Отже, суд в підготовчому засіданні перевіряє обвинувальний акт за критеріями прийнятності, які викладені в ст. 291 КПК України.

Вимоги до обвинувального акту передбачені ст.ст. 291,110 КПК України, положеннями яких встановлюється коло осіб, які вправі складати обвинувальний акт, порядок його затвердження, вимоги до його форми та змісту, а також перелік обов`язкових додатків до обвинувального акту якими є реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, якщо він був заявлений під час досудового розслідування, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, і реєстру матеріалів досудового розслідування, розписки, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову.

Суд вважає, що в цілому обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки слідчий, який згідно відомостей обвинувального акту входить до групи слідчих в зазначеному кримінальному провадженні відобразив фактичні обставини кримінальних правопорушень, які вважав встановленими, правову кваліфікацію цих правопорушень з посиланням на положення КК України, сформулював обвинувачення та виконав інші вимоги, передбачені вказаною статтею.

Обвинувальний акт затверджений прокурором, який входить до групи прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні.

До обвинувального акту доданий реєстр матеріалів досудового розслідування, складений уповноваженим слідчим. На думку суду, реєстр матеріалів складений уповноваженою службовою особою та не суперечить вимогам ст.109 КПК України.

Виходячи із тексту обвинувачення, місцем вчинення злочину зазначено с. Новоянисоль Нікольського району Донецької області, що підпадає під юрисдикцію Володарського районного суду Донецької області.

Доводи ж сторони захисту про істотні процесуальні порушення при оголошенні ОСОБА_1 про підозру, що потягло за собою, на думку сторони захисту, неправомірне вручення зміни раніше повідомленої підозри та обвинувального акту особі, яка в законний спосіб не набула статусу підозрюваного, спростовується правовою позицією Верховного Суду (Постанова від 07.08.2019 року у справі №595/2098/14), згідно якої вручення повідомлення про підозру не в день його складання, а наступного дня не спричиняє недійсність процесуальної дії.

Суд не приймає як підставу для повернення справи прокурору, доводи сторони захисту про те, що порушені права осіб, яким згідно з обвинувальним актом завдано шкоду, а саме вони не залучені до участі в справі як потерпілі, вони не приймали участь в слідчих діях, їм не відкривались у встановлений законом спосіб матеріали кримінального провадження.

Позиція суду ґрунтується на тому, що відповідно до вимог ст.55 КПК України права та обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального порушення або заяви про залучення її до провадження в справі як потерпілого.

Прокурор стверджує, що всі особи, зазначені в обвинувальному акті, яким завдано шкоду були допитані в справі як свідки, тобто були обізнані про кримінальне провадження, але ж заяви про визнання потерпілими та письмової згоди на визнання їх потерпілими слідчому не надавали.

Тому, на думку суду, у слідчого не було підстав для залучення їх як потерпілих, виходячи із положень ч.1,2,7 ст.55 КПК України, а тому, ці особи правомірно, відповідно до вимог ч.7 ст.55 ЦПК України, залучені до участі в справі як свідки, про що зазначено в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

При цьому, суд вважає, що відповідно до вимог ч.7 ст.55,315 КПК України не вичерпана можливість визнати осіб потерпілими під час підготовчого судового засідання в суді, у разі подання ними відповідної заяви, або надання письмової згоди суду на визнання їх потерпілими, та не втрачена можливість поновити їх права на участь в справі та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на стадії розгляду справи судом. При цьому визнання цих осіб потерпілими не призведе до збільшення обсягу обвинувачення, або зміни кримінально-правової кваліфікації.

Суд також не приймає як підставу для повернення обвинувального акту прокурору, доводів сторони захисту про включення в обвинувальний акт витрат на проведення експертизи, яка є неналежним доказом, тому що питання належності доказів є предметом судового розгляду, предметом доказування і не вирішується на стадії підготовчого судового засідання.

Таким чином, розглядаючи клопотання в межах заявлених вимог, суд прийшов до висновку, що відповідно до ст. ст. 291,109,110 КПК України відсутні підстави для повернення обвинувального акту прокурору з мотивів заявлених в клопотанні, а тому клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст. 109, 110, 291, 314 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, заявленого захисником Биковичем Юрієм Володимировичем, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 1-кп/222/102/2021 (справа № 222/479/21) за ч.3 ст.425 КК України.

Ухвала, відповідно до ст.314 КПК України оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Доценко