Рішення № 97548522, 07.06.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/6220/20

Провадження № 2/265/222/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 червня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Вайновського А.М., за участю секретаря судового засідання Гавшиної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Кашуби Наталі Олександрівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа: Донбаська товарна біржа, -

В С Т А Н О В И В :

28 вересня 2020 року представник позивача адвокат Кашуба Н.О., від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним. В обґрунтування позову зазначила, що 30 жовтня 1999 року на Донбаській товарній біржі вона придбала у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 . Під час підписання угоди позивач передала ОСОБА_3 повну вартість квартири 9914.00 гривень. Після продажу ОСОБА_3 звільнила квартиру, передала позивачу документи на квартиру та ключі від неї. У свою чергу позивач почав користуватися квартирою. Оскільки договір купівлі-продажу квартири не був посвідчений нотаріально, на даний час позивач позбавлена можливості розпорядитися майном. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Спадкоємцем за закон після смерті ОСОБА_3 стала її онука ОСОБА_2 . В сенсі наведених обставин просила суд визнати договір купівлі-продажу від 30 жовтня 1999 року укладений між позивачем та ОСОБА_4 на Донбаській товарній біржі дійсним.

Відповідно до ухвали суду від 07 жовтня 2020 року справа розглядається у спрощеному провадження із викликом сторін у судове засідання.

10 березня 2021 року від представника позивача адвоката Кашуби Н.О. надійшла заява про слухання справи за її відсутності, на задоволені позову наполягає, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлялась належним чином та своєчасно.

В сенсі наведених обставин суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів та ухвали заочне рішення, що відповідає положенням ст. 178, 223, 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що 30 жовтня 1999 року на Донбаській товарній біржі між продавцем ОСОБА_3 , з одного боку, та покупцями ОСОБА_1 , яка діяла в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5 , з іншого, було укладено договір міни № 1308 (договір купівлі-продажу), за умовами якого Продавець передав у власність Покупцям квартиру АДРЕСА_1 , які прийняли майно та виплатили за нього певну грошову суму.

Згідно технічного паспорту виданого ККП «Міське бюро технічної інвентаризації – Маріупольська нерухомість» загальна площа квартири АДРЕСА_1 складає 60,8 кв.м., житлова площа. 44,3 кв.м.

З паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 з 07.12.1999 року постійно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого Жовтневим віддам державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Актовий запис № 1914.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 успадкувала після смерті бабусі ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_3 .

На підставі ст. ст. 1216, 1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). При цьому до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1223 ЦК право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Тобто після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 прийняла всі права та обов`язки померлої.

Відповідно до ст. 5 ЦК України до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у квітні 1999 року, для їх врегулювання слід застосовувати ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно зі статтею 227 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору стаття 47 цього Кодексу.

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Частиною 2 ст.47 ЦК УРСР (1963 р.) передбачено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Право позивача, як власника майна, на звернення до суду за захистом своїх майнових прав пов`язаних з правом володіння власністю не може бути обмежено позовною давністю.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація права власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Донбаською товарною біржею від 30 жовтня 1999 року, а не нотаріусом, станом на жовтень 1999 року не суперечило чинному законодавству.

Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих на біржі.

Оскільки, сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконанні в повному обсязі, договір зареєстрований 30 жовтня 1999 року, тому позивач на підставі статей 128, 153 ЦК УРСР і статті 49 Закону України «Про власність», який діяв на той час, набув право власності на спірну квартиру і правомірно володіє нею.

З огляду на зазначені обставини суд вважає, що позивачем надані належні докази на підтвердження факту укладення вищевказаного договору купівлі-продажу квартири, її виконання та обставини, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угоди, а відтак приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання в судовому порядку дійсним договору купівлі-продажу спірної квартири.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладеного 30 жовтня 1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_6 зареєстрованого Донбаською товарною біржою.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12,13,81,133,141,263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов представника позивача адвоката Кашуби Наталі Олександрівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа: Донбаська товарна біржа – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (договір міні № 1308) укладений 30 жовтня 1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка діяла в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5 , зареєстрованого Донбаською товарною біржою.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тесту рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.

Повний текст рішення складено 07 червня 2021 року.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Кашуба Наталя Олександрівна, юридична адреса: місто Маріуполь, бульвар Меотиди 30/17 оф. 65.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Донбаська товарна біржа, ЄДРПОУ 25580694, юридична адреса: місто Маріуполь пр. Миру 54/46.

Суддя ___________