Рішення № 97547701, 09.03.2021, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/3199/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2021 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ВОЗНЮК М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни цивільну справу №572/3199/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до САРНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом, в якому просять визнати за ними право спільної сумісної власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа 88,8 м2, житлова площа 65 м2).

В обґрунтування заявлених вимог в позовній заяві позивачами зазначено, що вони проживають та зареєстровані в житловому приміщенні - квартирі АДРЕСА_1 , на підставі договору найму від 20 лютого 2002 року, укладеного між ОСОБА_3 , та колишнім власником будинку – Сарненським комбінатом «Будіндустрія» на підставі ордеру, виданого позивачу, як працівнику СП. С того часу позивач проживає у кімнатах 21а, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , які на даний час складають квартиру АДРЕСА_4 .

Рішенням виконкому Сарненської міської ради Рівненської області №295 від 19 травня 2004 року адміністрації СП «Сарненський комбінат «Будіндустрія»» було надано дозвіл на переобладнання гуртожитку під житловий будинок для малих сімей та виготовлення на нього проектно-технічної документації, після чого, рішенням Сарненської міської ради Рівненської області від 17 грудня 2009 року №1471 вказаний вище гуртожиток було прийнято у комунальну власність територіальної громди міста Сарни. В подальшому на підставі рішення Сарненської міської ради №340 від 17 серпня 2011 року було проведено перенумерацію житлових приміщень відповідно до технічного паспорту гуртожитку, внаслідок чого житловому приміщенню - квартирі, яке займають позивачі, було присвоєно №2. Позивачі виявили бажання приватизувати займане ними житло, однак, їм у цьому відповідачем було відмовлено - через відсутність у них договору найму житла.

Позивачі зазначають, що вони протягом більше, ніж 10 років відкрито і безперервно користуються займаним житлом, яким свого часу добросовісно заволоділи – є усі підстави для визнання за ними права власності на це житло за набувальною давністю.

В судове засідання позивачі подали письмову заяву, якою заявлені вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача – Сарненської міської ради, у судове засідання не з`явився, повідомлений про час розгляду справи відповідно до закону.

Сторнами заявлені клопотання про розгляд справи у їх відсутність, які судом задоволені.

Інших клопотань сторонами заявлено не було.

Отже, правовідносини між сторонами по справі виникли в зв`язку із правом власності на нерухоме майно - житлове приміщення.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до позовних вимог – позивачі звернулись за захистом порушених відповідачем, на думку позивачів, прав останніх на отримання житла у власність.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України – кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, при вирішенні даного спору слід з`ясувати – чи є права особи порушеними та чи порушені ці права саме відповідачем.

Із наданої позивачем копії угоди найма житлового приміщення в сімейному гуртожитку СП «Сарненський комбінат «Будіндустрія»» від 20 лютого 2002 року вбачається, що ОСОБА_3 та членам її сім`ї було надано житлове приміщення в гуртожитку комбінату, а саме : кімнати № НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , №24а.

Рішенням Сарненської міської ради №340 від 17 серпня 2011 року було приведено нумерацію житлових приміщень у гуртожитку по АДРЕСА_4 у відповідність до технічного паспорту гуртожитку, виготовленого станом на 26 лютого 2010 року.

За висновком №3026 від 11 серпня 2020 року, виданого за підписом директора КП РОБТІ – квартира АДРЕСА_1 , належить на праві власності Сарненській міській раді, на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Сарненської міської ради 23 вересня 2010 року, складається із приміщень загальною площею 88,8 м2, житловою площею 65 м2 і за технічними показниками вказаний об`єкт не може бути поділений.

08 листопада 2011 року між КП «Житлосервіс» в особі начальника та ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд на прибудинковій території, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку (гуртожитку) АДРЕСА_1 .

Отже, вказані вище докази доводять, що позивач дійсно на законних підставах заволоділа житловим приміщенням, яке на даний час є квартирою АДРЕСА_1 .

Згідно із ч.1 ст.344 ЦК України – особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Відповідно до правової позиції, що міститься у постанові КЦС ВС від 28 квітня 2020 року у справі № 552/1354/18 - давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Позов про визнання права власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

На даний час дійсно, власником спірного житла є Сарненська міська рада, однак, на момент заволодіння позивачем цим майном, відповідач не був власником цього майна.

Набути право на займане житло у інший спосіб, аніж шляхом звернення до суду, позивачі не можуть, що доводиться копіями повідомлень №02/16-1192 від 29 липня 2020 року та рішення Сарненської міської ради №254 від 15 липня 2020 року, яким позивачам було відмовлено у наданні дозволу на укладення договору найму займаного житла.

Копія довідки про склад сім`ї №4553 від 28 жовтня 2020 року, видана виконавчим комітетом Сарненської міської ради, доводить, що станом на 28 жовтня 2020 року у квартирі АДРЕСА_1 , проживають та зареєстровані : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є зареєстрованими у вказаному житлі з 27 грудня 2010 року.

Крім цього, відповідно до довідки №356 від 29 жовтня 2020 року, виданої виконавчим комітетом Сарненської міської ради, копія якої надана суду позивачем – ОСОБА_3 зареєстрована у будинку АДРЕСА_4 з 29 травня 2002 року (приміщення 21а, 22а, 24а).

В даному випадку визнання за позивачами права власності на займане ними житлове приміщення не порушує прав інших осіб, оскільки, постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 визнано такими, що втратившими право користування житловим приміщенням АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 .

З огляду на наведене, враховуючи, що позивачами доведено факт відкритого використання ними спірним приміщенням більше 10 років,відсутність заперечень з боку відповідача щодо заявлених позивачем вимог, суд вважає вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, ст.ст.16, 328, 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до САРНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (м.Сарни вул.Широка,31 Рівненської області, код ЄДРПОУ 04057770, КОАТУУ НОМЕР_6 ) про визнання права власності за набувальною давністю – задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_10 , ОСОБА_11 право спільної сумісної власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа 88,8 м2, житлова площа 65 м2).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: