Постанова № 97546324, 09.06.2021, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/785/21

Провадження № 3/617/193/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м.Вовчанськ Харківська область

Вовчанський районний суд Харківської області у складі судді - Сербіненко І.В., розглянувши матеріал, що надійшов від Відділу поліції №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2021 року о 00 год. 10 хв., в селщ. Вільча по вул. Польова, буд. 13 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2106 державний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору ALKOTEST 6820 та проведення такого огляду в медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків. Чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 у судове засідання, не з`явився, про місце, час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином. Так, останньому направлялись повістка про виклик до суду в судові засідання, та була отримана.

ОСОБА_1 викликався до суду шляхом направлення повістки на адресу: АДРЕСА_1 , зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 163301 від 23.05.2021 року.

Крім того, ОСОБА_1 направлялось смс-повідомлення про виклик до суду на номер мобільного телефону, зазначений в у заявці, ОСОБА_1 смс-повідомлення про виклик до суду доставлено.

Таким чином, судом було вжито передбачених чинним законодавством України заходів для виклику ОСОБА_1 до суду та реалізації в такий спосіб його права приймати участь в розгляді справи.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги доправ,честі і гідності інших громадян, до правил співжиття,сумлінного виконаннясвоїх обов`язків,відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Незважаючи на виклик ОСОБА_1 до суду та надіслання йому судової повістки та смс-повідомлення відповідно за адресою та номером мобільного телефону, зазначеними в протоколі та заявці він станом судового провадження не цікавився, в судове засідання не з`явився.

За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке мало місце 23.05.2021 року о 00-12 год. та полягало у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 163301 від 23.05.2021 року, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в яких вказують, що були свідками відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;

- СD-диском на якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р. № 14 суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Згідно п. 1.10 Про правила дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до довідки начальника СРПП відділу поліції №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, згідно бази ІПНП громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю: АДРЕСА_1 - посвідчення водія не видавалось.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є водієм, в розумінні ПДР, а тому вважає за можливе призначити йому, як особі, яка керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (без позбавлення права керування транспортними засобами), що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 454 грн. які підлягають стягненню з правопорушника.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, ч. 1 ст. 130, 276, 279, 283-284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у дохід держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцяти тисяч) грн. 00 коп., (отримувач коштів ГУК Харківська область, 21081300 код отримувача 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок одержувача UA168999980313020149000020001.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири) грн. у дохід держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Вовчанський районний суд Харківської області.

Суддя -