Рішення № 97545976, 10.06.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8280/20

Провадження № 2/344/959/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

09 червня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.

за участю секретаря Максимів Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 50 619,97 грн. та стягнення судових витрат, понесених по справі, покликаючись на те, що ТзОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» створена у квітні 2012р. з метою експлуатації котельні, що знаходиться по АДРЕСА_1 та прилеглих до неї теплових мереж. Товариство має право проводити господарську діяльність у сфері теплопостачання, зокрема виробляти теплову енергію, транспортувати вироблену енергію магістральними тепловими мережами та постачати її різним категоріям споживачів. До створення ТзОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» вищевказану котельню експлуатувала теплопостачальна організація - ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго». З початком діяльності товариства, йому було передано базу споживачів, які обслуговуються від даної котельні, зокрема надає послуги з централізованого опалення споживачу ОСОБА_1 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 . З моменту встановлення в будинку АДРЕСА_3 , будинкового приладу обліку теплової енергії, розрахунок за послугу з централізованого опалення був зроблений відповідно до його показань. На підставі чого, протягом січня 2015 року - травня 2020 року відповідачем спожито послуг з централізованого опалення у розмірі 50 619,97 грн. У зв`язку з тим, що відповідачка не вносила плати за комунальні послуги, станом на 31.05.2020 року виникла заборгованість в сумі 50 619,97 грн. Тому, позивач просить суд стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості та понесені судові витрати по справі.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням думки представника позивача та положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» було створене в квітні 2012 року та набуло права виконавця послуг із централізованого опалення та підігріву води для населення, яке обслуговується від котельні на АДРЕСА_1 .

Відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_2 , який знаходиться на території діяльності позивача, а отже, забезпечується тепловою енергією від котельні, що знаходиться на АДРЕСА_1 . Зазначений будинок забезпечується тепловою енергією, наданою позивачем, отже позивач надавав послуги з централізованого опалення відповідачу.

Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення і типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води» затвердженими постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 та іншими нормативно-правовими актами України.

Обов`язок Споживача сплачувати за житлово-комунальні послуги закріплений у Житловому кодексі УРСР (ст.ст. 67, 68). Відсутність між сторонами договору на надання послуг централізованого опалення не є підставою для несплати за надані Концерном «МТМ» послуг, оскільки обов`язок оплати випливає з Закону.

ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» по відношенню до Відповідача, як споживача послуг є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, за період 06.09.2012 року до жовтня 2017 року.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов`язання, підстави виникнення яких були передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Правилами та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV від 24 червня 2004 року передбачено, що надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води водовідведення здійснюється на підставі укладеного між Виконавцем та Споживачем відповідно договору.

Пунктом 8 Правил встановлюється, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Нормою п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 20 цього ж Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (Постанова Верховного суду України від 30 жовтня 2013 року по справі 6-59цс13).

Відсутність укладеного між сторонами договору не позбавляє відповідача обов`язку щодо оплати наданих їй послуг з централізованого опалення.

Позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання споживачем ОСОБА_1 зобов`язання по оплаті наданих послуг станом на 31.05.2020 року виникла заборгованість в загальній сумі 50 619,97 грн., за період з січня 2015 року по травень 2020 року (а.с. 6-7, 8).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Разом із тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Метою встановлення в законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

У даному випадку позивач був обізнаний, що відповідачка протягом тривалого часу, а саме з січня 2015 року не здійснювала оплату за надані послуги в повному обсязі, оскільки на рахунок позивача не надходили відповідні грошові кошти не пізніше 20-го числа наступного за розрахунковим місяця. Відповідно до розрахунку заборгованості, долученого до позову, оплата послуг з січня 2015 року здійснювалася частково.

Проте, до суду із даним позовом позивач звернувся 02 липня 2020 року (відповідно до дати вхідного штампу), тобто зі спливом позовної давності за позовними вимогами, які заявляються за період з січня 2015 року до липня 2017 року, у сумі 16 195,66 грн.

Відтак, вимоги позивача про стягнення заборгованості за період до липня 2017 року, не підлягають задоволенню, оскільки знаходяться поза межами строку позовної давності.

За період з липня 2017 року по травень 2020 року включно з відповідачки слід стягнути на користь позивача заборгованість у сумі 34 424, 31 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 1429,36 грн.

Позовна вимога позивача в частині стягнення витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, не підлягає до задоволення, оскільки суду не представлено жодних доказів понесення таких витрат.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі наведеного, відповідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №-630 від 21.07.2005р., ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-IV, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 510, 526 ЦК України, ст.ст. 13, 78, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія», місцезнаходження якого: м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, буд. № 34, код ЄДРПОУ 38162272 заборгованість у сумі 34 424 грн (тридцять чотири тисячі чотириста двадцять чотири) гривні 31 коп. за надані послуги з централізованого опалення.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія» 1429 грн. 36 коп. понесених витрат по оплаті судового збору.

В решті вимог позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Антоняк

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2021 року.