Ухвала суду № 97544751, 10.06.2021, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/400/21

Провадження № 2/950/275/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

10 червня 2021 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Косолапа В.М.,

за участі секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

представника виконавчого комітету - Реви О.В.,

представника служби у справах дітей - Лащенкової Ю.А.,

розглянувши клопотання представника відповідача по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Лебединської міської ради, третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Лебединської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету, визначення місця проживання дитини з батьком,

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебуває справа за вищевказаним позовом. Позивач просить скасувати рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради від 17.02.2021 № 39 та визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 разом з батьком.

Ухвалою від 18.03.2021 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому судовому засіданні 10.06.2021 представником ОСОБА_3 заявлено клопотання про закриття провадження у даній справі. Клопотання мотивовано тим, що позивачем невірно визначено підсудність даної справи, оскільки оскаржено рішення виконавчого комітету, тобто рішення суб`єкта владних повноважень, а тому на спірні правовідносини поширюється юрисдикція адміністративного суду.

ОСОБА_3 клопотання свого представника підтримала.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечувала.

Представник виконавчого комітету клопотання підтримала в частині закриття провадження щодо скасування рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради, посилаючись на порушення правил підсудності таких вимог.

Представник третьої особи підтримала позицію другого відповідача.

Заслухавши думку учасників справи та їх представників, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно-правовий характер, пов`язаність із сферою реалізації публічної влади.

Проте, слід зазначити, що специфіку публічно-правового спору визначає не тільки його суб`єктний склад, а й підстави виникнення цього спору і тісно пов`язане з цим питанням межі повноважень адміністративного суду.

В межах даної справи позивачем оскаржено рішення виконавчого комітету, яким місце проживання їх спільної із відповідачем дитини встановлено разом із матір`ю. Також просить встановити місце проживання дитини разом із ним, тобто спір стосується реалізації ним права на участь у житті своєї доньки, як батька, відповідно до норм Сімейного кодексу України.

В силу вимог ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

За ч. 6 ст. 19 Сімейного кодексу України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином питання визначення місця проживання дитини та можливість вирішення спору із цього приводу врегульовано нормами Сімейного кодексу України.

Частиною 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином спір щодо рішення виконавчого комітету, яким визначено місце проживання дитини, що фактично стосується сфери сімейних відносин і випливає із них, повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 04.07.2018 по справі № 496/4271/16-а, висловила правову позицію, за якою під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що спір за позовом батька про скасування рішення виконавчого комітету міської ради, яким визначено місце проживання його дитини, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Крім того, провадження у даній справі в частині визначення місця проживання дитини не підлягає закриттю, оскільки такі вимоги підлягають розгляду судом в ході судового розгляду з обов`язковим встановленням обставин та дослідженням доказів, якими позивач обґрунтовує необхідність визначення місця проживання дитини саме разом з ним.

Керуючись ст. ст. 255, 260, 261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 , адвоката Жалковського Володимира Юрійовича, про закриття провадження у даній справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя В.М.Косолап