Ухвала суду № 97544175, 04.06.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8654/21

Провадження № 1-кс/752/4589/21

У Х В А Л А

04 червня 2021 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

слідчого судді - Кахно І. А.

за участі секретаря - Чабанюк І. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Києві клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дисклокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, Максимовича Андрія Миколайовича, погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури Сердюковою Світланою Вікторівною, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 62021100000000286 від 12.02.2021 року

за участю прокурора - Сердюкової С. В.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисників - Абрамчука Д. В., Магомедової Л. В.,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дисклокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, Максимовича А. М., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури Сердюковою С. В., про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, місцезнаходження якого місто Київ, проспект Голосіївський, 50, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021100000000286 від 12.02.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

08.04.2021 року о 14 годині 20 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку статті 280 КПК України.

09.04.2021 року о 01 годині 03 хвилини ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України.

09.04.2021 року о 10 годині 20 хвилин ОСОБА_1 були надані копії клопотання з додатками, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

09.04.2021 слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва Кахно І.А. постановлено ухвалу про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме, по 06 червня 2021 року до 14 год. 20 хв. включно та визначено заставу, що становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 181 600 гривень (сто вісімдесят одна тисяча шістсот гривень) у національній грошовій одиниці. На даний час, підозрюваний ОСОБА_1 перебуває під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами.

У відповідності до положень ст. ст. 176-178, 183, 199 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальним зважаючи на те, що у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких підозрюється останній і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих діянь, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальним зважаючи на те, що під час досудового розслідування не встановлено місцезнаходження у повному обсязі речовин, які обмежені або заборонені в обігу.

3)незаконно впливати на свідків, експертів (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Цей ризик існує у зв`язку з тим, що свідки можуть змінювати свої показання, а експерти зможуть надати неправдиві висновки.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаних злочинів, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На даний час, вказані ризики не зменшились, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , розуміючи невідворотність та тяжкість покарання, яке йому загрожує, може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Усе вищевикладене свідчить про те, що на цей час продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування кримінального провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, посилаючись на викладені у ньому обставини та просила продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, які не змінилися.

В судовому засіданні адвокати Абрамчук Д. В. та Магомедова Л. В., заперчували проти даного клопотання та просили суд у його задоволенні відмовити. Зазначають, що відсутні будь-які докази, які свідчили б про те, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. У сторони обвинувачення відсутні будь-які факти про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 буде переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, погрожувати свідкам чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Звертають увагу на те, що інші підозрювані, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають під заставою та виконують покладені на них обов`язки, тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від слідства. Захисники просили зменшити розмір застави до 20 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку самі ж погодилися внести за підозрюваного, оскільки визначений в ухвалі слідчого судді розмір застави у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є для підозрюваного непомірно великим. Або ж застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт, оскільки за станом здоров`я підозрюваний ОСОБА_1 не може перебувати під вартою, це може призвести до його загибелі. На підтвердження фактичного місця проживання підозрюваного ОСОБА_1 захисник Абрамчук Д. В. надав копію договору оренди житлового приміщення від 04 червня 2021 року, відповідно до якого він як власник здає в оренду ОСОБА_1 строком на 6 місяців 1 кімнату 18 кв. м в квартирі АДРЕСА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку своїх захисників.

Заслухавши пояснення захисників, підозрюваного, прокурора, приходжу до наступних висновків.

В ході судового розгляду встановлено, що в рамках кримінального провадження № 62021100000000286 ухвалою слідчого судді від 09 квітня 2021 року до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було застосовано запобіжних захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з вимогами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Посилання в клопотанні щодо тяжкості інкримінованого злочину, в якому підозрюється особа, не можуть бути безумовною підставою тримання особи під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88; Котій проти України п. 42; Влох проти Польщі п. 108; Erdagoz v. Turkey п. 51; Cebotari v. Moldova п. 48).

Також, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обмеження свободи особи має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (Буров проти України п. 51).

Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються (справа «Ткачов проти України» від 13.12.2007 p., «Єлоєв проти України» від 06.11.2008р.). Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Таким чином, слідчий суддя вважає, що ризики заявлені у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу та продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , мають незначний ступінь небезпеки, про що свідчать ті обставини, що підозрюваний має постійне місце проживання, на підтвердження чого захисник Абрамчук Д. В. надав копію договору оренди житлового приміщення від 04 червня 2021 року, відповідно до якого він як власник здає в оренду ОСОБА_1 строком на 6 місяців 1 кімнату 18 кв. м в квартирі АДРЕСА_1 , раніше не судимий. Матеріалами клопотання підтверджується, що вилучені всі докази та передані на експертизу, тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування кримінального провадження. При цьому, з урахуванням мінімальних ризиків, оскільки більшість процесуальних дій органами досудового розслідування вже проведена, тривалістю досудового розслідування та наявністю доказів причетності підозрюваного ОСОБА_1 до злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, також враховуючи строк перебування підозрюваного під вартою, майже 2 місяці, тому суд вважає за необхідне змінити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований відносно ОСОБА_1 на запобіжній захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що на думку суду в повній мірі забезпечить виконання покладених на підозрювного обов`язків.

Саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов`язків, відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий суддя при розгляді клопотання враховує те, що за встановлених досудовим розслідуванням обставин ризики ухилення підозрюваного ОСОБА_1 від слідства є мінімальними і їх можна запобігти за допомогою більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешт, тому у слідчого судді відсутні підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-178,194,201,309,376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дисклокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, Максимовича Андрія Миколайовича, погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури Сердюковою Світланою Вікторівною, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заборонити ОСОБА_1 цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали визначити до 09 липня 2021 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021100000000286 від 12.02.2021.

Доставити ОСОБА_1 до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 та звільнити з-під варти.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури Сердюкову Світлану Вікторівну, а її безпосереднє виконання на орган Національної поліції України за місцем проживання (перебування) підозрюваногопід домашнім арештом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя І. А. Кахно