Рішення № 97543522, 02.06.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2-о/537/23/2021

Справа № 537/531/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2021 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі

головуючого судді - Фадєєвої С.О.,

за участі секретаря судових засідань – Супруненко О.О.,

заявника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в окремому провадженні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, де просить встановити юридичний факт, що вона, ОСОБА_1 , на час відкриття спадщини постійно проживала разом з сином, ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з 3/10 частин житлового будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 . Вказала, що з 12.09.2016 до смерті сина вони проживали разом, оскільки син був інвалідом та потребував постійного догляду. 15.12.2020 вона звернулася до Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/10 частини житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , що належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , 1945 року народження, після якого фактично прийняв спадщину його син ОСОБА_3 . Причиною відмови слугувало те, що вона, ОСОБА_1 , в шестимісячний строк з дня смерті сина не подала заяву про прийняття спадщини та не була зареєстрована разом з сином на час відкриття спадщини після його смерті. Зазначила, що оскільки вона хоч і була зареєстрована за іншою адресою, постійно проживала разом з сином за його місцем реєстрації, а встановлення факту проживання з сином на момент його смерті їй необхідно для оформлення спадкових прав. З урахуванням викладеного просила заяву задовольнити.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала та пояснила, що у неї був сина ОСОБА_3 , який до 2016 року проживав в Німеччині. Він був розлучений, дітей не мав. У 2015 році сталася аварія, внаслідок якої син став інвалідом, до того ж в нього виявлені були психічні хвороби. Після аварії вони з чоловіком забрали сина до України, де він і проживав до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 та був там зареєстрований. Вказала, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проте з 2000 року постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 та піклувалася про сина. Зазначила, що син перебував на обліку в психоневрологічному диспансері та потребував постійного догляду .

Представник заінтересованої особи Кременчуцької міської ради Полтавської області у судове засідання не з`явився, надав суду листа, відповідно до якого просив розгляд справи проводити у його відсутність та ухвалити рішення, враховуючи норми діючого законодавства.

Вислухавши заявника, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.01.2020 в м. Кременчуці помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після померлого ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складається з 3/10 частини житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого сина ОСОБА_7 заявниця ОСОБА_1 звернулася до Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори. Постановою державного нотаріуса Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Сороколат І.М. від 15.12.2021 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/10 частини житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_3 та належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , 1945 року народження, після якого фактично прийняв спадщину його син – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підставою відмови у видачі свідоцтва слугувало те, що ОСОБА_1 – мати померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 в строк до шести місяців з дня смерті не подала заяву про прийняття спадщини та не була зареєстрована разом з померлим за однією адресою на час відкриття спадщини.

З вказаної постанови вбачається, що спадкоємців, які б прийняли спадщину після померлого ОСОБА_7 , немає.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення

В п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, зокрема суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї (ч.3 ст. 1268 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 підтверджується, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_9 30.01.1995 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 було розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_9 присвоєно прізвище « ОСОБА_10 », що підтверджено копією свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_3 . Повторно ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали шлюб 08.04.2009, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_4 , прізвище після повторного укладення шлюбу заявниця не змінювала.

Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі та копією постанови державного нотаріуса Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Сороколат І.М. від 15.12.2021 підтверджено, що батько ОСОБА_4 – ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Письмовими доказами, а саме довідкою бюро РАЦС м. Фьольклінген від 07.04.2021, копією свідоцтва про шлюб № 12/1998 бюро РАЦС ОСОБА_11 , тепер ОСОБА_12 , підтверджено, що ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_13 з 10.06.1998 року по 14.06.2005 року, дітей від шлюбу не мали.

Отже, інших спадкоємців, крім заявниці ОСОБА_1 , після померлого ОСОБА_7 судом не встановлено.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що сім`ю заявниці він знає дуже давно, його будинок за адресою : АДРЕСА_4 , розташований метрів за 50 від будинку, де живе ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Вказав, що син ОСОБА_15 проживав разом з батьками ( ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ) за адресою: АДРЕСА_1 , приблизно останні 5-6 чи більше років, так як за ним необхідний був постійний догляд, він був інвалідом. Потім помер чоловік ОСОБА_16 , а через деякий час і син. Вказав, що ОСОБА_1 постійно проживала разом з сином, оскільки останній після отриманої травми внаслідок аварії потребував стороннього догляду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що він з 2012 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок поділений в дві половини, в одній половині мешкає він, а в іншій мешкала ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 . Близько 5 років тому ОСОБА_1 та її чоловік привезли в будинок сина ОСОБА_18 , який почав проживати разом з ними, оскільки він потребував догляду батьків, не мав руки, не міг самостійно утримувати себе та обслуговувати в повній мірі. Потім помер чоловік ОСОБА_1 , а через деякий час і син.

Довідкою № 120 Кременчуцького ОПНД підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на обліку у лікаря-психіатра з 2013 року та за станом здоров`я потребував постійного догляду. Згідно довідки до акту огляду МСЕК ОСОБА_4 з 22.03.2017 року було присвоєно другу групу інвалідності.

Отже, у ході судового розгляду знайшов своє підтвердження факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 з сином ОСОБА_19 на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 , зазначений факт підтверджується показами в судовому засіданні свідків, письмовими доказами, дослідженими судом, що узгоджуються між собою та з іншими матеріалами цивільної справи, а тому суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 293, 294, 315, 316 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 сином ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , на час відкриття спадщини.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області. протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Фадєєва

Повний текст рішення складено 09 червня 2021 року