Рішення № 97543201, 13.05.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10843/20

2/357/751/21

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В. П.,

секретар судового засідання - Чайка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2020 року АТ КБ "Приватбанк" (далі - «Позивач») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 138 765,49 грн.

25.03.2021 року позивач направив суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути заборгованість в розмірі 49 480 грн.75 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на наступні обставини.

Відповідно до укладеного договору б/н від 06.11.2013 року, Відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, у подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 13 800 грн.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердила свою згоду, підписавши заяву разом з «Умовами та правилами банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод цього договору, так і шляхом погодження, тобто обміну інформацією по питанням банківського обслуговування з клієнтом через банківській сайт.

Відповідно до положень умов та правил надання банківських послуг, що діяв на підставі ліцензії НБУ №22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі ліцензії НБУ №22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті, згідно з яких обслуговується Відповідач.

Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Сторонами було визначено, що засобами доступу до картрахунку є кредитна карта клієнта, та фінансовий телефон клієнта, який проходить верифікацію з підтвердженням відповідно до п.1.1.1.16 договору.

Відповідно до п.1.1.1.25 договору за допомогою встановлених засобів доступу до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування.

Для погашення кредиту банк надав Відповідачу інструменти передбачені договором, а саме п.2.1.1.12.3, відповідно до якого поповнення картрахунку, здійснюється шляхом внесення коштів в готівковій або безготівковій формі і зарахування їх банком на картрахунок держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.

Пунктами 1.1.3.2.3. договору передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору.

Відповідач ОСОБА_1 не надала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Зменшивши розмір позовних вимог, позивач зазначив, що просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 49 480,75 грн., яка складається з наступного: 14 350,69 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14 350,69 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 35 130,06 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія (а.с.136).

Зазначаючи, що до теперішнього часу Відповідачем борг не погашено, Позивач просив стягнути з неї на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.11.2013 року у загальній сумі 49 480,75 грн. та понесені судові витрати у розмірі 2 102,00 грн.

Ухвалою суду від 13.01.2021 року було відкрито провадження у даній справі, судом постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 98).

04.02.2021 року у встановлений судом строк на адресу суду від Відповідача надійшов відзив на позов, разом із підтвердженням його направлення Позивачу. У відзиві відповідач зазначила, що заявлений Позивачем позов є необґрунтованим, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини, в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості просила відмовити повністю, а також заявила про застосування позовної давності в даному спорі (а.с.102-106).

04.03.2021 року у встановлений судом строк на адресу суду від представника Позивача надійшла відповідь на відзив, разом із підтвердженням його направлення Відповідачу. У відповіді на відзив той зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.125-131).

13.05.2021 року в судове засідання представник Позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за його відсутності (а. с. 74).

13.05.2021 року в судове засідання Відповідач та представник Відповідача не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у матеріалах справи наявне клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі (а.с.168).

В зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.11.2013 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір б/н, згідно якого вона отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, у подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 13 800 грн.

Після зменшення розміру позовних вимог Позивач просить суд стягнути з Відповідача нараховану заборгованість в розмірі 49 480,75 грн., яка складається з наступного: 14 350,69 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14 350,69 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 35 130,06 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається з ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Тому, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом та договірні.

У анкеті-заяві, підписаній Відповідачем, процентна ставка не зазначена.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, Позивач посилається на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов було ознайомлено Відповідача, яка погодилася з ними, підписуючи Заяву.

Крім того, роздруківка із сайту Позивача належним доказом бути не може, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з Відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, оскільки вони не підписані позичальником, а також прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Наведена правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року (справа № 342/180/17), яка, в силу положень ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, обґрунтована та доведена заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 14 350,69 грн. (заборгованість за тілом кредиту).

Втім, у відзиві на позовну заяву Відповідач просила суд застосувати до вимог Позивача наслідки пропуску ним строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову (а.с. 105).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ( ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З наданих банком розрахунків заборгованості та виписки за договором убачається, що останній платіж в сумі 150,00 грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості ОСОБА_1 здійснила 26.08.2014 року, а банк звернувся до суду з даним позовом лише 29.10.2020 - тобто з пропуском встановленого ЦК України строку позовної давності (а.с. 8, 22, 73).

Згідно із ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування строку позовної давності.

Обставини, які б слугували підставою для зупинення або переривання строку позовної давності судом не встановлено. Про поважність пропущення позовної давності Позивачем заявлено не було.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні основних позовних вимог, не підлягають задоволенню й вимоги про покладення на Відповідача судових витрат.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (Код ЄДРГПОУ 14360570, місце знаходження: вулиця Грушевського, будинок 1-Д, місто Київ, 01001) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Білоцерківським РВ ГУ МВС України в Київській області) про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 18.05.2021 року.

СуддяВ. П. Цукуров