Вирок № 97542750, 10.06.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 303/1712/21

№ 1-кп/303/432/21

Номер рядка стат. звіту 93

Іменем України

В И Р О К

10 червня 2021 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Морозової Н. Л.

секретар судового засідання Ленд`єл П. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачеві кримінальне провадження №12021078040000091 внесене до ЄРДР від 16.02. 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого з середньою освітою, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185 та ч.2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора Обіцьки О. Ф.

сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого РГ

церкви «Адвентистів Сьомого Дня» - Ганущак О. Р.

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 , 30 вересня 2020 року, близько 13:00 год., перебуваючи в будинку № 49 по вул. Тімірязєва в м. Мукачеві, що належить Релігійній громаді церкви Адвентистів Сьомого Дня, (код ЄРДПОУ 38265052), діючі умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, з метою матеріального збагачення, скориставшись тим, що його дії непомічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу та демонтажу з гаражного приміщення розташованого на території домоволодіння за вищевказаною адресою, викрав металеві гаражні ворота, що належить Релігійній громаді церкві Адвентистів Сьомого Дня, вартість яких згідно висновку експерта ТОВ «Ріалт-О» від 18.02.2021 становить 8000,00 гривень, після чого продав їх невстановленим особам ромської народності, а грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (проступок) передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, крадіжка, тобто - таємне викрадення чужого майна.

Крім того, 15 січня 2021 року, близько 12:00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 , що належить Релігійній громаді церкви Адвентистів Сьомого Дня, (код ЄРДПОУ 38265052), діючі умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, з метою матеріального збагачення, скориставшись тим, що його дії непомічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу та демонтажу, таємно викрав вхідну металеву калитку розташовану на подвір`ї будинку за вищевказаною адресою, що належить Релігійній громаді церкві Адвентистів Сьомого Дня, вартість якої згідно висновку експерта ТОВ «Ріалт-О» від 18.02.2021 становить 650,00 гривень, після чого продав її невстановленим особам ромської народності, а грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, крадіжки, тобто - таємного викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Обвинувачений, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю та показав, що дійсно, 30 вересня 2020 року, близько 13 години 00 хвилин, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 , що належить Релігійній громаді церкви Адвентистів Сьомого Дня, діючі умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, з метою матеріального збагачення, викрав металеві гаражні ворота, що належить Релігійній громаді церкві Адвентистів Сьомого Дня, після чого продав їх невстановленим особам ромської народності, а грошовими коштами розпорядився на власний розсуд. Крім того, 15 січня 2021 року, близько 12 години 00 хвилин, він - ОСОБА_1 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 , що належить Релігійній громаді церкви Адвентистів Сьомого Дня, код ЄРДПОУ 38265052, діючі умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, з метою матеріального збагачення, таємно викрав вхідну металеву калитку розташовану на подвір`ї будинку за вищевказаною адресою, що належить Релігійній громаді церкві Адвентистів Сьомого Дня, після чого продав її невстановленим особам ромської народності, а грошовими коштами розпорядився на власний розсуд. Зокрема, за виручені від продажу гаражних воріт та металевої калитки грошові кошти в сумі близько 500,00 гривень, придбав собі їжу. Вину свою визнає, просить суворо його не карати, суму збитків, спричинену крадіжкою потерпілим буде відшкодовувати по мірі можливості грошоима або відпрацює.

Представник потерпілої РГ церкви Адвентистів Сьомого Дня, у судовому засіданні показав, що будининок АДРЕСА_1 , що належить Релігійній громаді церкви Адвентистів Сьомого Дня був придатний для проживання, у ньому церковна громада дозволила проживати обвинуваченому ОСОБА_1 , бо останній був племінником чоловіка, який відписав цей будинок церковній громаді. Через який час, з будинку почали пропадати речі, в тому числі і гаражні ворота та калитка. Тому релігійна громада звернулася в поліції з приводу крадіжки гаражних воріт та калитки, чим ОСОБА_3 завдав шкоду релігійній громаді на визначену в обвинувальному акті суму. Цивільний позов до обвинуваченого не заявляють.

Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, проти чого не заперечували учасники судового розгляду, з`ясувавши при цьому обставини щодо правильного розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд обмежився лише допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням таких матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого.

ОСОБА_1 , раніше не судимий, має постійне місце проживання, не одружений, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, згідно досудової доповіді органу пробації, ОСОБА_1 має «високий» ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та «середній» ризик небезпеки для суспільства.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна; за ч.2 ст.185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, а вина його доведена і ним повністю визнана.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, всі обставини справи в їх сукупності, дані про особу винного, керуючись законом.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої суд не знаходить.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і відбування покарання, оскільки такі за даних обставин справи були б надмірно суворим покаранням, а обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст. 185 та ч. 2 ст.185 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень із застосуванням положень ч.1 ст. 70 КК України, принципу поглинання менш суворого покарання більш суворим, із застосуванням іспитового строку (ст. 75 КК України) та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов не потрерпілим заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368- 374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджененого ОСОБА_1 від відбування призначеного цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_1 не застосувався.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий Н. Л. Морозова