Вирок № 97542373, 08.06.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/778/21

Провадження № 1-кп/163/139/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

прокурора Процишена В.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Вітошка В.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 22020101110000244 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Берегове Закарпатської області, що зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадяники України, середньої-спеціальної освіти, заміжньої, офіційно непрацевлаштованої, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.201 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона вчинила закінчений замах на контрабанду культурних цінностей, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю при таких обставинах.

У 2020 році у ОСОБА_1 виник та сформувався стійкий злочинний умисел, направлений на вчинення контрабанди культурних цінностей. Не пізніше грудня 2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи у місті Берегове Закарпатської області, придбала культурні цінності, а саме: книжку « ОСОБА_2 , видавництво С.Петербургъ, 1860 року», двісті тридцять шість монет та двадцять шість археологічних предметів.

Продовжуючи реалізацію зазначеного умислу, усвідомлюючи незаконність контрабандного переміщення зазначених культурних цінностей через митний кордон України, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 здійснила їх приховування серед особистих речей у своїй рожево-сірій сумці для подальшого переміщення до Республіки Польща.

Надалі, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на контрабандне переміщення культурних цінностей через митний кордон України, ОСОБА_1 , користуючись послугами приватного перевізника, на транспортному засобі марки «MAN», номерний знак НОМЕР_1 , прямуючи до Республіки Польща о 15:00 годині 22.12.2020 прибула до митного поста «Ягодин» Волинської митниці Держмитслужби, що в селі Старовойтове Любомльського (зараз Ковельського) району Волинської області.

В подальшому біля 15:10 години 22 грудня 2020 року на зазначеному транспортному засобі ОСОБА_1 як пасажир митне оформлення здійснювала на "зеленому коридорі", однак транспортний засіб було переведено на смугу руху "червоний коридор" і спрямовано до боксу поглибленого огляду. У ході проведення повного митного огляду речей в належній ОСОБА_1 рожево-сірій сумці серед особистих речей було виявлено приховані від митного контролю наступні предмети: книжку « ОСОБА_2 , видавництво С.Петербургъ, 1860 року»; прозорий пакет з вмістом 5 прикрас з ознаками старовини; прозорий пакет з вмістом 11 предметів з ознаками старовини; прозорий пакет з вмістом 10 перстнів з ознаками старовини; прозорий пакет з вмістом 20 монет з ознаками старовини; прозорий пакет з вмістом монет у кількості 216 штук з ознаками старовини, які згідно з висновком експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса» належать до культурних цінностей, що мають історичне та наукове значення.

За наведених вище обставин, ОСОБА_1 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення контрабанди до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.201 КК України.

У суд обвинувальний акт надійшов з угодою про визнання винуватості.

Згідно із цією угодою ОСОБА_1 повністю визнає вчинення інкримінованого їй злочину за фактичними обставинами і погоджується з кваліфікацією її дій.

В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди буде призначене покарання за ч.2 ст.15 ч.1 ст.201 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України.

Під час розгляду питання про затвердження угоди, суд встановив таке.

За інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні визнала себе винуватою повністю.

Згідно з п.1 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винуватою, віднесений до категорії тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, та, виходячи з положень статей 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості за викладених вище обставин може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується ОСОБА_1 , є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, яке не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.2 ст.15 ч.1 ст. 201 КК України.

При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, згідно ст.ст.66, 67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Суд встановив, що обвинувачена цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України, в тому числі, щодо права на судовий розгляд та щодо обмежень у правах, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди відповідно до ст.476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Про це заявили в судовому засіданні обвинувачена та її захисник, а також свідчать вивчені судом матеріали кримінального провадження. Скарги стороною захисту під час досудового розслідування не подавались.

Таким чином, судом встановлено, що умови угоди відповідають положенням ст.472 КПК України, не суперечать іншим вимогам КПК України та КК України, а також інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

В підготовчому засіданні прокурор вважав за необхідне затвердити угоду.

Обвинувачена та її захисник просили затвердити угоду і погодились на призначення узгодженого покарання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України, а арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 28.12.2020 на майно – скасуванню.

Судові витрати на проведення експертизи згідно із ст.124 КПК України слід покласти на обвинувачену.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосовувався, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Угоду про визнання винуватості від 30.03.2021 у кримінальному провадженні №22020101110000244 від 11.12.2020, укладену прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Київської міської прокуратури Процишеним Володимиром Миколайовичем та обвинуваченою ОСОБА_1 , затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.201 КК України, і за цим законом призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року 6 (шість) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає такі обов`язки: періодично з`являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Долю речових доказів і документів визначити таким чином :

- книжку « ОСОБА_2 , видавництво С.Петербургъ, 1860 року»;

- прозорий пакет з вмістом 5 прикрас з ознаками старовини;

- прозорий пакет з вмістом 11 предметів з ознаками старовини;

- прозорий пакет з вмістом 10 перстнів з ознаками старовини;

- прозорий пакет з вмістом 20 монет з ознаками старовини;

- прозорий пакет з вмістом монет у кількості 216 штук з ознаками старовини, - конфіскувати у власність держави, знявши накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 28.12.2020 арешт.

- акт про проведення огляду №UA205020/2020/601228, контрольний талон від 22.12.2020, копію контрольного талону №862361, митну декларацію ОСОБА_1 , квиток та багажну квитанцію номер АР 11888, фіскальний чек №527098, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 39641 (тридцять дев`ять тисяч шістсот сорок одну) гривню 91 копійку судових витрат на залучення експерта для проведення судово-мистецтвознавчої експертизи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Любомльський районний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий : суддя С.А. Шеремета