Ухвала суду № 97539480, 09.06.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

09.06.21

336/4387/21

1-кс/336/510/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 червня 2021 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А., з участю секретаря судового засідання Олексієнко О.С., прокурора Безуглого Д.В.,підозрюваного ОСОБА_1 ,захисника Козар М.В.,розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Каулька О.С.про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Боляновичи Мостиського району Льлівської області,громадянина України,з середньою спеціальною освітою,офіційно не працюючого,не одруженого,зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,до затримання мешкав в АДРЕСА_2 , раніше не судимого

якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.307 КК України по матеріалам досудового розслідування за № 12021082080000726 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 06.06.2021 року,-

Встановила:

Слідчий СВ відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Каулько О.С.,за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя Безуглим Д.В.,звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ,якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення,що передбачене ч.2 ст.307 КК України,

В клопотанні зазначив,що ОСОБА_1 підозрюється у тому,що 06.06.2021 р.приблизно о 15.20 год.,маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного засобу,знаходячись по вул.Автодорожній в м.Запоріжжі,за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах придбав 17 фасованих полімерних пакетів з речовиною рослинного походження сіро-зеоеного кольору,яка за висновком експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом,обіг якої заборонено-канабіс,який ОСОБА_1 незаконно переніс та поклав у лівий карман штанів з метою подальшого збуту.

Реалізуючи умисел на збут наркотичного засобу, ОСОБА_1 попрямував вздовж вул. Автодорожньої,де біля будинку № 2 був зупинений працівниками УПП ГУНП в Запорізькій області.

Слідчий просить про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою з посиланням на те,що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину,не працює, у м.Запоріжжі не має міцних родинних і соціальних зв`язків,мешкав у найманому житлі,за місцем реєстрації не проживає та враховуючи його віддаленість,в умовах карантинних обмежень не зможе прибувати з місця реєстрації для участі у проведені слідчих та процесуальних дій. У відсутність запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою підозрюваний може продовжити злочинну діяльність,а також ухилятися від органу досудового розслідування та суду.

В суді слідчий підтримав доводи клопотання, просить про його задоволення. Пояснив,що у слідства є підстави вважати наявними ризики втечі підозрюваного,продовження злочинної діяльності. Така позиція слідства ґрунтується на відомостях про особу підозрюваного,який офіційно не працює та не має зрозумілого джерела для існування,до затримання проживав у найманому житлі, міцними соціальними та сімейними зв`язками не обтяжений,відносно нього наявні судові провадження в інших судах,які до цього часу не розглянуті.

Прокурор вважає,що клопотання підлягає задоволенню з тих самих мотивів,на які посилається слідчий,при визначені розміру застави просить суд враховувати тяжкість злочину та визначити заставу у максимальному розмірі.

Захисник заперечує проти задоволення клопотання з посиланням на те,що його підзахисний,хоча і не оспорює факту виявлення у нього наркотичного засобу, проте необгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину ,передбаченого ч.2 ст.307 КК України,оскільки припущення слідства про наявність у ОСОБА_1 умислу на збут наркотичного засобу об`єктивно не підтверджено. Припущення слідства про наявність ризиків переховування,продовження злочинної діяльності не грунтуються на фактичних обставинах,тому вказані слідчим ризики не є достатніми для тримання підозрюваного під вартою,до нього можливо обрати запобіжний захід менш суворого виду.

Підозрюваний вважає,що до нього можливо обрати запобіжний захід,не пов`язаний з ізоляцією від суспільства,оскільки переховуватись від слідства та перешкоджати його проведенню намірів не має,отримує доходи від роботи висотником на неофіційній основі,вилучені у нього наркотичні засоби випадково знайшов та піддався спокусі залишити їх собі для власного вживання,без умислу на збут.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши їхні доводи матеріалами справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.29 Конституції України,ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку,встановлених законом.

Відповідно до положень ст. ст. 132, 183 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

За змістом ст. 178 КПК України,при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

З наданих суду разом з клопотанням матеріалів суд встановив наступне.

06.06.2021 р.до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12021082080000726 внесено відомості про почате досудове розслідування за фактом вилучення у ОСОБА_1 особливо небезпечного наркотичного засобу,який останній незаконно придбав та зберігав з мето збуту.

06.06.2021 р.о 15.20 год. на підставі п.2 ст.208 КПК України був затриманий ОСОБА_1 ,якому 07.08.2021 р.повідомлено про підозру у вчиненні злочину,передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Обгрунтованість підозри відносно ОСОБА_1 ,про що свідчить зміст наданих до клопотання протоколів слідчих та процесуальних дій,узгоджується з узагальнюючим визначенням цього поняття,сформульованим у правових позиціях Європейського Суду,зокрема,у рішенні «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011р.,за змістом якого термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або обставин,які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому,що особа могла вчинити це правопорушення.

Посилання захисника на те,що дії його підзахисного органом досудового розслідування кваліфіковані неправильно,при розгляді цього клопотання не впливають на висновки судді ,оскільки не є предметом перевірки на даній стадії процесу.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного,слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри, а також відомості про його особу: ОСОБА_1 ,хоча раніше і не судимий,проте відносно нього у судах наявні кримінальні провадження,що наразі не розглянуті,офіційно не працює,зрозумілих джерел доходів не має,за місцем реєстрації у Донецькій області не проживає,родичів у Запоріжжі не має,а орендоване житло у м.Запоріжжі було йому надано,зі слів ОСОБА_1 ,іншою особою на період перебування у Запоріжжі.

З огляду на відсутність міцних соціальних та родинних зв`язків підозрюваного в м.Запоріжжі,сам по собі факт наявності у нього тимчасового орендованого житла не є настільки впливовим на поведінку ОСОБА_1 ,щоб утримати його від продовження злочинної діяльності та гарантовано забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків,належну процесуальну поведінку,запобігти ризику втечі як особи,який загрожує кримінальне покарання.

Наявність інших кримінальних проваджень щодо ОСОБА_1 ,відсутність постійного та зрозумілого джерела доходів у достатньому розмірі для забезпечення мінімально необхідних потреб вказує на існування ризику можливого продовження підозрюваним злочинної діяльності,а відомості щодо його оголошення у розшук у зв`язку з переховуванням від суду вказують на існування ризику втечі з високим рівнем вирогідності.

З урахуванням встановлених обставин,тяжкість злочину,в якому підозрюється ОСОБА_1 ,свідчить про суспільну небезпечність цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку,тому є високим ризик втечі підозрюваного від правосуддя з метою уникнути можливо покарання,продовження злочинної діяльності,запобігти яким,обравши менш суворий запобіжний захід,ніж тримання під вартою,вочевидь неможливо.

Слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини,а також практику Європейського суду з прав людини,згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Водночас,Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те,що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Зважаючи на суспільний інтерес,який,з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, слідчий суддя з урахуванням викладеного обирає відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

Слід зауважити, що обрання запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту неможливе, враховуючи встановлені судом характеристики особи та тяжкість злочину, у вчиненні яких підозрюється особа, крім того, осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків як підозрюваного та обвинуваченого, досудовим розслідуванням не встановлено, що унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України,при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави,достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків,передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.4,5 ст.182 КПК України,розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення,майнового та сімейного стану підозрюваного,інших даних про його особу та ризиків,передбачених ст.177 цього Кодексу,щодо особи,підозрюваної у вчиненні злочину тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,який встановлюється на 1 січня поточного року.

Враховуючи,що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину,наявні високі ризики його втечі,продовження злочинної діяльності, розмір застави, слідчий суддя визначає в сумі 181 600 гр.( 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,який встановлюється на 1 січня поточного року 2270 гр.),що є необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків,передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст.177,179,180,181,182,183,184,193,196 КПК України, слідчий суддя,-

Постановила :

Застосувати відносно ОСОБА_1 ,підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з 06 червня 2021 року (час затримання 15 година 20 хвилин) до 05 серпня 2021 року включно.

Ухвалу для виконання направити уповноваженій службовій особі Запорізького СІЗО, вручити копію ухвали підозрюваному,захиснику та прокурору.

Визначити розмір застави в сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок отримувача

ТУ ДСА України в Запорізькій області,

р/р UA378201720355249002000001205

Державна казначейська служба України, м. Київ,

МФО 820172;

ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700.

В призначенні платежу необхідно вказувати:

вид платежу (застава);

П.І.Б. особи, за яку вноситься застава

номер справи (провадження);

суд, в якому розглядається справа.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду із визначеною ними періодичністю; не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти прокурора, слідчого чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Слідчий суддя Ю.А.Галущенко