Рішення № 97539055, 09.06.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3908/21

Провадження №2-о/333/151/21

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2021 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Варнавської Л.О.,

присяжних Мороховської О.І.

Погорелова В.В.

при секретарі Христової Н.К.,

за участю прокурора Полєжаєвої В.В.

представника заявника ОСОБА_1

лікаря-психіатра Нестренко В.

законного представника ОСОБА_2

особи, щодо якої вирішується питання

про госпіталізацію до психіатричного

закладу у примусовому порядку ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у режимі відеоконференції, цивільну справу за заявою директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради Паталаха Федора про госпіталізацію у примусовому порядку ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

Директор Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради Пталах Ф.звернувся до суду із заявою, в якій просить вирішити питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває під наглядом лікаря-психіатра з 2005 року в КПН «Обласний клінічній заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР. В клінічній картині афективно-маячна симптоматика, зловживання психоактивними речовинами, агресивний , суспільно-небезпечні тенденції. Неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в закладах з надання психіатричної допомоги з приводу шизоаффективного розладу, маніакальний тип.

Згідно постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2007 щодо ОСОБА_3 застосовувалися примусові заходи медичного характеру у вигляді примусового лікування в психіатричній лікарні із звичайним наглядом. Згідно постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2008 примусові заходи медичного характеру змінені на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Остання госпіталізація з 21.01.2021 по 25.01.2021 з діагнозом: «Шизоафективний розлад, змішаний тип».

Згідно заяви матері ОСОБА_2 протягом останніх декількох днів збуджений, агресивний, поводиться неадекватно, вчинив погром в своїй квартирі, відкрив газ у кухні, розпалив вогнище, зірвав кран з водою та затопив сусідів, бігав вулицею в нижній білизні, з ганчіркою на плечах, зображуючи «Бетмена», вибив двері в під`їзді; спробував цеглиною вибити її вхідні двері, після чого заліз по решіткам балконів на 9 поверх, погрожував стрибнути. Був знятий за допомогою поліції та МЧС. 08.06.20201 о 04.00 доставлений спеціалізованою психіатричною бригадою швидкої медичної допомоги до приймального відділення КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР в стані психомоторного збудження. У зв`язку з відмовою від госпіталізації був госпіталізований у примусовому порядку за заявою матері та рапортом поліції, як особа, яка страждає на тяжкий психічний розлад та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для себе та оточуючих.

08.06.2021 о 11.00 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, висновок: ОСОБА_3 страждає на тяжкий психічний розлад у формі шизоаффективного розладу, маніакальний тип. За психічним станом є небезпечним для себе та оточуючих. У відповідності до ст.ст. 14, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусова госпіталізація доцільна. Лікування можливе тільки в умовах психіатричного стаціонару.

У судовому засіданні представник психіатричного закладу доводи заяви підтримав з підстав, викладених в ній, і просив суд задовольнити заяву.

ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти примусового лікування.

Законний представник ОСОБА_2 підтвердила обставини зазначені в заяві, також зазначила, що її син не може впоратись самостійно із хворобою, тому необхідно лікування у примусовому порядку.

Прокурор заяву підтримала і просила суд винести рішення про госпіталізацію ОСОБА_4 до психіатричного закладу у примусовому порядку.

Лікар психіатр у судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_3 страждає на тяжкий психічний розлад у формі шизоаффективного розладу. За психічним станом є небезпечним для себе та оточуючих. Лікування можливе лише в стаціонарі.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, лікаря-психіатра, особи, щодо якої вирішується питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку, його законного представника, думкупрокурора, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. У своєму рішенні Європейський Суд з прав людини (справа «Анатолій Руденко проти України») від 17.04.2014 року зазначив, що особа не може вважатися «Психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об`єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання.

Згідно заяви ОСОБА_2 , остання просить госпіталізувати ОСОБА_3 у зв`язку із погіршенням психічного стану. Протягом останніх декількох днів збуджений, агресивний, поводиться неадекватно, вчинив погром в своїй квартирі, відкрив газ у кухні, розпалив вогнище, зірвав кран з водою та затопив сусідів, бігав вулицею в нижній білизні, з ганчіркою на плечах, зображуючи «Бетмена», вибив двері в під`їзді; спробував цеглиною вибити її вхідні двері, після чого заліз по решіткам балконів на 9 поверх, погрожував стрибнути. Був знятий за допомогою поліції та МЧС. 08.06.20201 о 04.00 доставлений спеціалізованою психіатричною бригадою швидкої медичної допомоги до приймального відділення КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР в стані психомоторного збудження.

Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів від 08.06.2021 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на тяжкий психічний розлад у формі шизоаффективного розладу, маніакального типу. За психічним станом є небезпечним для себе та оточуючих. Госпіталізація доцільна, обстеження та лікування можливі тільки в умовах психіатричного стаціонару.

Згідно ч. 2-4 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону.

Оскільки хворий становить небезпеку для себе та оточуючих, згоду на лікування не дав, йому рекомендовано примусову госпіталізацію згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу».

Отже, зважаючи на досліджені судом обставини справи, а саме те, що компетентною комісією лікарів-психіатрів у ОСОБА_3 виявлено психічний розлад у формі у формі шизоаффективного розладу, маніакального типу, а також встановлення фактів про те, що хворий становить небезпеку для себе та оточуючих, пояснень інших учасників, суд доходить остаточного висновку, що наявні обов`язкові з огляду на ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» підстави для ухвалення рішення про надання особі психіатричної допомоги без її усвідомленої згоди, така госпіталізація є доцільною та відповідає її інтересам, тому заяву слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.14, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст.263-265, 293-294, 341-342 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради Паталаха Федора про госпіталізацію у примусовому порядку ОСОБА_3 – задовольнити.

Госпіталізувати у примусовому порядку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до психіатричного закладу – Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сєдова, 6.

Відповідно до ст.342 ЦПК України дане рішення є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено – 09.06.2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська

Присяжні О.І. Мороховська

В.В. Погорелов