Рішення № 97533768, 07.06.2021, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/393/19

Провадження № 2/293/44/2021

07 червня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бруховського Є.Б.

секретаря судового засідання Давиденко Л.П.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом в якому просила виділити їй у власність кімнату 1-5 (18,2 м2), кімнату 1-3 (12,0 м2), кухню 1-2 (7,8 м2), веранду 1-1 (8,4 м2), погріб «Пг», Ѕ вбиральні «У», 2/3 огорожі № 1-2 житлового будинку АДРЕСА_1 . У власність відповідача ОСОБА_3 лишити кімнату 1-4 (9,2 м2), 1/2 вбиральні «У», 1/3 огорожі № 1-2 зазначеного будинку. В обґрунтування позову вказала, що вони з відповідачем ОСОБА_3 перебували у шлюбі зареєстрованому 01.06.2002 року відділом реєстрації актів цивільного стану Черняхівського РУЮ, за актовим записом №18. Від шлюбу мають двох спільних дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 15.04.2016 року шлюб між ними розірвано. Під час шлюбу вони з відповідачем за спільні кошти придбали житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 . Житловий будинок дерев`яний, обкладений цеглою, жилою площею 27,4 м2, складається із 3- х кімнат, кухні та веранди. До будинку належать сарай «Б», погріб «П», вбиральня «У», огорожа № 1-2. В даний час в будинку проживає вона та діти. Відповідач ОСОБА_3 ще до розірвання шлюбу залишив сім`ю та переселився в належну йому частку будинку по АДРЕСА_2 . Також зазначила, що відповідач ОСОБА_3 під час шлюбу не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, не працював, зловживав спиртними напоями, ухиляється від сплати аліментів, має значну заборгованість з їх сплати у сумі 71 461 грн, а тому вважає, що частку власності відповідача в будинку слід зменшити. Відповідач добровільно розділити будинок не погоджується. Запропонований нею варіант поділу вважає найбільш прийнятним, оскільки з нею проживають діти, яким за віком необхідні ізольовані кімнати, а з виділеної відповідачу кімнати можливо обладнати вихід з прибудовою кухні та тамбура, на час переобладнання відповідач має можливість проживати в належній йому частці будинку по АДРЕСА_2 .

23.05.2019 року відповідачем подано відзив на позов ОСОБА_1 , в якому вказав на підстави залишення позову без руху у зв`язку із заниженням вартості будинку, що не відповідає його ринковій вартості. Зазначив, що у разі визначення позивачем дійсної вартості будинку позовні вимоги позивача можуть бути задоволені частково. В обґрунтування зазначеного вказав, що дійсно вони з позивачем перебували у зареєстрованому шлюбі, мають двох спільних дітей, шлюб між ними розірвано. Під час шлюбу ними придбано житловий будинок АДРЕСА_1 . Він погоджується, що дане майно належить йому з позивачем на праві спільної сумісної власності. Однак будь-яких домовленостей щодо збільшення частки позивача при поділі майна між ними не укладалось, а тому їх частки є рівними. Посилання позивача на те, що він не дбає про матеріальне забезпечення сім`ї не відповідає дійсності,оскільки він постійно працює, в тому числі і за кордоном та надавав і надає матеріальну допомогу дітям, про стягнення з нього аліментів та заборгованості з їх сплати йому не було нічого відомо. Просив позов задовольнити частково в розмірі 1/2 частини спірного майна із виділенням йому у власність жилого приміщення 1-5 площею 18,2 кв.м. , кухні 1-2 площею 7.8 кв.м, 1/2 огорожі, сараю «С», а позивачу виділивши у власність 1/2 частину спірного майна із виділенням жилого приміщення 1-4 площею 9,2 кв.м., 1-3 площею 12.0 кв.м., веранди 1-1 площею 8,2 кв.м., вбиральні «У», погрібу «Пг», 1/2 огорожі, без сплати компенсації за більшу частку позивача.

17.11.2020 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог. В заяві просить суд звернути увагу на значну заборгованість відповідача по сплаті аліментів, яка становить 154 766,50 грн, та постановити рішення яким визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на ѕ частини будинку АДРЕСА_1 .

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Позов просили задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце розгяду справи.

Вислухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі зареєстрованому 01.06.2002 року відділом реєстрації актів цивільного стану Черняхівського РУЮ, за актовим записом №18. Від шлюбу мають двох спільних дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4,5). Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 15.04.2016 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.6). Під час шлюбу сторони придбали житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 . Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 12.07.2006 року, копії витягів з Державного реєстру правочинів та про реєстрацію права власності на нерухоме майно власником спірного житлового будинку значиться ОСОБА_3 , відповідач по справі (а.с.10,11,12).

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За загальним правилом, визначеним ст.70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Отже закон фактично презюмує рівність таких часток.

Проте, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 Сімейного кодексу України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові з розгляду справи № 297/2837/17 від 27.12.2019 зазначив, що під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу.

Так, позивачем як на підставу для збільшення частки одного з подружжя зазначено, що вона разом з дітьми проживає у спірному будинку, відповідач не дбає про матеріальне забезпечення дітей, ухиляється від сплати аліментів, має значну заборгованість по їх сплаті. Станом 01.11.2020 року заборгованість зі сплати аліментів становить 107 747 грн, сума нарахованого штрафу - 47019,50 грн, що стверджується розрахунком заборгованості зі спати аліментів, виданим Черняхівським районним відділом державної виконавчої служби (а.с.44-45).

Факт того, що заборгованість утворилася з незалежних від відповідача причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, відсутністю самостійного заробітку (доходу), затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками, хворобою, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено. Разом з тим, відповідач у відзиві на позов посилається на ту обставину, що постійно працює, в тому числі і за кордоном та має дохід.

Щодо участі у матеріальному забезпеченні дітей, крім стягуваних аліментів, відповідач також належними та допустими доказами не довів.

За встановлених обставин, суд вважає за можливе відступити від засади рівності часток подружжя та задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Крім того, у відповідності із ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 768,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 60, 70, 71 СК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на ѕ частини будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 768,40 грн на користь держави (адреса: вул. Липська, 18/5, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795); отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)".

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Головуючий суддя Є.Б. Бруховський