Рішення № 97532962, 09.06.2021, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/756/21

Провадження № 2/273/185/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Новицького Є. А. секретаря судових засідань Макарчук І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_1 до Баранівської міської ради, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 про визначення права власності на житловий будинок за набувальною давністю,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2021 до Баранівського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (надалі також позивач) до Баранівської міської ради (далі також відповідач) про визначення права власності на житловий будинок за набувальною давністю.

Заявлений позов обґрунтовувався тим, що ОСОБА_1 купив будинок у ОСОБА_3 про що вони уклали відповідну розписку, та на виконання якої останній передав ОСОБА_1 всі документи на вказаний будинок.

Договір купівлі - продажу укласти не вдалося у зв`язку із смертю ОСОБА_3 .

Зважаючи на викладене, з метою захисту свого права власності позивач вирішив звернутися до суду із вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, його захисник Нурієв Р.Т. подав до суду заяву згідно якої розгляд справи просив здійснювати без його участі та участі позивача, на задоволенні позову наполягав.

Баранівська міська рада свого представника для участі в судовому засіданні не направляла, про час розгляду справи повідомлялася належним чином, згідно поданої заяви щодо розгляду справи не заперечувала.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви вказаний позов вважав таким, що підлягає задоволенню.

Суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України, розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідачів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 9)

Згідно довідки відділу житлово-комунального господарства Баранівської міської ради від 05.02.2021 №482 ОСОБА_3 був зареєстрований в АДРЕСА_1 . З ним на день смерті за цією адресою ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с. 10).

Згідно розписки ОСОБА_3 посвідчив факт отримання коштів в сумі 26 680 грн за будинок АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Із акту посвідчення Баранівської міської ради від 25.02.2021 вбачається, що ОСОБА_1 з 2010 року по даний час проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 (а.с. 12)

Згідно спадкової справи №759 щодо ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та спадщину щодо якої ніхто не приймав (а.с. 24, 34, 42)

Мотиви та застосовані норми права.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Згідно Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п. 13 Постанови).

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є підставою для державної реєстрації прав.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що із акту посвідчення Баранівської міської ради від 25.02.2021 вбачається, що ОСОБА_1 з 2010 року по даний час проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 (а.с. 12)

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення поданого позову.

За клопотанням позивача судові витрати по справі вважати фактично понесеними.

Керуючись ст. 12, 23, 76, 81, 258, 259, 265, 273, 280,289 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою м Баранівка Житомирської області, паспорт НОМЕР_1 , виданий Баранівським РВУ МВС України в Житомирській області 25.06.2007, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на цей спадковий будинок, яке зареєстровано в КП «Новоград - Волинське МБТІ» 23.11.2006 за номером запису 243 за набувальною давністю.

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до відділу РАЦСу для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Є.А. Новицький