Рішення № 97530550, 09.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2021 року м. Київ № 826/7508/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

14.05.2018 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в міста Києві (далі - ГУ ПФУ), у якому просив зобов`язати відповідача здійснити йому з 14.11.2017 перерахунок та виплату пенсії за віком з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% при визначенні коефіцієнта стажу для обчислення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.04.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив обчислити йому пенсію за віком, призначену на підставі Закону України 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% відповідно до вимог пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Позивач вважає застосування відповідачем при обчисленні його пенсії за віком величини оцінки одного страхового стажу 1% з посиланням на пункт 4-3 та 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV протиправним, оскільки не було автоматичного переведення з пенсії державного службовця на пенсію за віком.

Також звертає увагу на звернення до відповідача саме з заявою про призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2019, в задоволені позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.11.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2019 у справі №826/7508/18 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М. від 15.12.2020 прийнято до розгляду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.12.2020 від ГУ ПФУ до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити, оскільки, розмір пенсії позивача обрахований у відповідності до вимог чинного законодавства. Так, в зв`язку з набранням чинності 11.10.2017 Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» (далі - Закон № 2148-VIII), відповідно до якого розмір пенсії за віком ОСОБА_1 було обраховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016, в розмірі 3764, 40 грн та страхового стажу, один рік якого дорівнює 1 % з огляду на те, що він і раніше отримував пенсію за віком, але за іншим законом. Так, у випадку позивач було здійснено перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII) на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, відповідно до якого зробили перерахунок розміру пенсії позивача з 12.01.2018.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У 1991 році позивачу була призначена пенсія за віком (на пільгових умовах). З 2004 року позивачу нараховувалась та виплачувалась пенсія державного службовця за віком відповідно до Закону № 3723-XII.

14.11.2017 позивач подав відповідачу заяву про призначення пенсії за віком на підставі Закону 1058-IV.

У розписці-повідомленні про прийняття заяви відповідачем було вказано про недостатність окремих документів для призначення пенсії зокрема : довідки про заробітну плату та довідки про перейменування організації.

12.01.2018 позивач подав заяву, до якої долучив відповідні довідки.

З 12.01.2018 позивач отримує пенсію за віком за Законом № 1058-IV.

04.04.2018 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ із заявою, в якій зазначив, що попередній вид пенсії, яку отримував позивач, була пенсія державного службовця призначена відповідно до Закону № 3723-XII, а з 14.11.2017 позивачу призначена пенсія за віком на підставах Закону № 1058-IV. У цій заяві також просив обчислювати пенсію за віком із застосуванням величини оцінки одного року стажу 1,35% відповідно до пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

У листі від 24.04.2018 № 7165/15/Р-715 відповідач зазначив, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 12.01.2018 здійснено переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Також зазначив, що розрахунок пенсії проведено з урахуванням коефіцієнта страхового стажу в 1%.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 44 Конституції України).

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час звернення до відповідача із заявою від 14.11.2017 про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-ІV позивач отримував пенсію за віком на підставі Закону № 3723-XII, яка була призначена відповідно до статті 37 зазначеного Закону.

Водночас при обчисленні пенсії позивача на підставі Закону № 1058-ІV виник спір щодо застосування пунктів 4-3 та 4-7 або 4-4 Прикінцевих положень зазначеного Закону.

Так, Законом 7 № 2148-VIII « (набрав чинності 11.10.2017) Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV, серед іншого було доповнено наступними пунктами:

"4-3. Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

4-7. Особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматично, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява";

Також Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV були доповнені пунктом 4-4 наступного змісту:

з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

У справі, яка розглядається судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV 14.11.2017. До цього, позивач отримував пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-XII.

Так, згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII, який діяв на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Право на вибір пенсії передбачено статтею 10 Закону №1058-IV відповідно до якої особі, яка має право на різні види пенсій (за віком, з інвалідності, за втрати годувальника), призначають один з цих видів пенсій за її вибором.

Абзацом 1 частини першої статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.

За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 01.01.2018 по 31.12.2018, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В той же час, частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Наведене в сукупності свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.

Однак, судом встановлено, а наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що позивач до свого звернення зі заявою від 14.11.2017 отримував пенсію, призначену відповідно до Закону №3723-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, тобто, у даному випадку при зверненні позивача до відповідача із вказаною заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переходу з одного виду пенсії на інший на підставі Закону №1058-IV.

При цьому, розмір пенсії позивача обчислювався у відсотковому відношенні до заробітної плати працюючого державного службовця. При обчисленні позивачу пенсії за Законом №3723-XII показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні не враховувався.

За таких обставин, враховуючи що раніше при обчисленні пенсії позивачу показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні не враховувався і при обчисленні пенсії у листопаді 2017 року підлягає застосуванню вперше, то застосуванню підлягав показник за три календарні роки, що передують такому призначенню пенсії у 2017 році.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 18.10.2019 у справі №185/2603/17.

Отже, суд доходить висновку, що з урахуванням того, що позивачу пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV повинна була бути призначена на підставі його заяви від 14.11.2017, а не переведено з одного виду пенсії на іншій, то відповідач мав застосовувати показники середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % як це передбачено пунктом 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, не застосовуючи до спірних правовідносин положення пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV за його заявою від 14.11.2017 неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,00%.

При цьому суд звертає увагу на те, що пенсія позивача не підлягала автоматичному перерахунку, оскільки пунктом 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, яким передбачено, що особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України, серед яких і Закон України «Про державну службу», Скаржник наполягає на застосуванні до спірних правовідносин пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, оскільки автоматично його пенсію не перераховано та, на його думку, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення.

Водночас пунктом 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV передбачено, що особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України, серед яких Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматично, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ, оскільки, як було зазначено вище пенсію позивач отримував по Закону № 3723-XII.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту на підставі 10 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 з 14.11.2017 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% при визначенні коефіцієнта стажу для обчислення пенсії.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42098368)

Суддя О.М. Чудак