Рішення № 97530514, 08.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року м. Київ № 826/16079/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до проДержавної служби геології та надр України визнання протиправним та скасування наказу №519 від 24.11.2017, зобов`язання вчинити дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної служби геології та надр України (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування з моменту прийняття пункт 3 наказу Державної служби геології та надр України «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» від 24.11.2017 №519 та пункти 1, 2, 10 та 11 додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» від 24.11.2017 №519 «Перелік надрокористувачів, яким встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра» в частині встановлення ПАТ «Укргазвидобування» термінів для усунення порушень законодавства про надра під час промислової розробки Яблунівського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.07.1999 №1936), Східно-Полтавського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 05.04.2001 №2430), Копилівського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 31.10.2011 №5410) та Березівського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.02.2014 №5914).

Ухвалою суду від 28.12.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та проведенням судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного наказу в частині пункту 3 та пунктів 1, 2, 10 та 11 додатку №3 до наказу №519.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваного наказу в частині, що стосується позивача.

На підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Державною службою геології та надр України 24.11.2017 прийнято наказ №519 «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень», зокрема пунктом 3 якого, встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра надрокористувачам, наведеним у додатку 3 до цього наказу, а саме: (що стосується ПАТ «Укргазвидобування») пункти 1, 2, 10 та 11 додатку №3 до наказу: ПАТ «Укргазвидобування» встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра, а саме: ст.ст. 6. 10, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 5 Угоди про умови користування надрами, під час промислової розробки Яблунівського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.07.1999 №1936), Східно-Полтавського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 05.04.2001 №2430), Копилівського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 31.10.2011 №5410) та Березівського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.02.2014 №5914).

Не погоджуючись з оскаржуваним наказом в частині, що стосується ПАТ «Укргазвидобування», позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та який діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 (далі-Положення) (станом на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Підпунктом 12 п. 4 вказаного Положення передбачено, що Держгеонадра України відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 1294 від 14.12.2011 року (станом на момент прийняття оскаржуваного рішення), органи державного геологічного контролю відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний геологічний контроль за виконанням вимог щодо охорони надр під час проведення робіт з їх вивчення, дотриманням нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення і використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами, повнотою вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, геолого-екологічних та інших умов вивчення родовищ корисних копалин, відповідністю геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень державним контрактам і замовленням, а також проектам проведення таких робіт.

Державний геологічний контроль здійснюється шляхом проведення органами державного геологічного контролю планових і позапланових перевірок надрокористувачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) (станом на момент прийняття оскаржуваного наказу) заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

У ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (ч. 3 ст. 4 Закону № 877-V).

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (ч. 11 ст. 4 Закону № 877-V).

Згідно з ч. 1, 2, 6 ст. 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V).

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V).

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Розпорядження може передбачати застосування до суб`єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:

дату складення;

тип заходу (плановий чи позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

термін усунення порушень;

посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення;

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування та місцезнаходження суб`єкта господарювання, а також прізвище, ім`я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;

прізвище, ім`я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку (ч. 9 ст. 7 Закону № 877-V).

Відповідно до п.п. 7 п. 6 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 Держгеонадра для виконання покладених на Службу завдань має право: давати під час здійснення державного контролю за проведенням робіт з геологічного вивчення та раціонального і ефективного використання надр обов`язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства під час проведення зазначених робіт.

Зі змісту наведених норм чинного законодавства вбачається, що Державна служба геології та надр України має право для усунення виявлених порушень вимог законодавства під час проведення робіт з геологічного вивчення та раціонального і ефективного використання надр складати приписи, розпорядження, інші розпорядчі документи.

Оскаржуваний наказ в частині встановлення термінів для усунення порушень законодавства про надра позивачу не відповідає вимогам та не містить відомостей, встановлених ч. 9 ст. 7 Закону № 877-V, зокрема: типи заходу (плановий чи позаплановий); форми заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб`єкта господарювання, а також прізвище, ім`я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім`я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2018 у справі №826/12903/17 залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019, позов ПАТ «Укргазвидобування» задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано накази Державної служби геології та надр України від 26.09.2017р. №№425, 426, 427, 428 «Про здійснення позапланової перевірки»; визнано протиправними та скасовано приписи Державної служби геології та надр України від 29.09.2017р. №9/12/5410 та №8/11/5914.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2019 у справі №826/14360/17 залишеним без змін Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 позов ПАТ «Укргазвидобування» задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано приписи Державної служби геології та надр України від 27.10.2017 №11/15/2493 та №12/16/5413.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідачем не надано до суду документів на підставі яких було прийнято оскаржуваний в частині наказ.

У той же час, в матеріалах справи містяться копії подання від 27.10.2017 №8, №7 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №1936 від 14.07.1999 та №2430 від 05.04.2001, якими відповідно до п.п. 4 п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, у зв`язку з невиконанням в установлені строки приписів від 17.10.2017 №10/14/2430 та від 17.10.2017 №9/13/1936 щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування Північним міжрегіональним відділом внесено подання про зупинення дії вказаних дозволів.

Зі змісту судового рішення суду у справі №826/12903/17 випливає, що: «Підставою для прийняття спірних наказів стала ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Москаленка К.О. від 11.09.2017 у справі № 757/52593/17-к. Суд звернув увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 травня 2018 року по справі 243/6674/17-к вказала, що ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланової перевірки не передбачена КПК. Таким чином, за вказаних обставин, суд не приймає до уваги посилання відповідача на правомірність призначення перевірки на підстави ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Москаленка К.О. від 11.09.2017 у справі № 757/52593/17-к. А тому, оскаржувані накази від 26.04.2017 №№ 425, 426, 427, 428 "Про здійснення позапланової перевірки" прийняті Державною службою геології та надр України без правових на це підстав, у зв`язку із чим є протиправними та підлягають скасуванню».

Таким чином, враховуючи, що під час розгляду справи № 826/12903/17, у якій беруть участь ті самі особи, що і у справі № 826/16079/17, встановленими є обставини неправомірності наказів від 26.04.2017 №№ 425, 426, 427, 428 "Про здійснення позапланової перевірки" прийнятих Державною службою геології та надр України, наявні підстави, в силу ст. 78 КАС України, для звільнення від доказування ПАТ "Укргазвидобування" неправомірності винесення означених вище наказів.

З огляду на викладене в наведеному епізоді, суд висловлюється про прийняття до уваги обставин, встановлених під час розгляду справи № 826/12903/17, і які, в силу ст. 78 КАС України, не потребують доказування у даній справі.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

За таких обставин, з огляду на неправомірність видачі наказів Держгеонадра № 425 - 428 від 26.09.2017 про проведення позапланової перевірки ПАТ «Укргазвидобування», що, як наслідок, не вказує на протиправність дій позивача з недопущення посадових осіб відповідача до здійснення заходів державного нагляду (контролю), суд приходить до висновку про невідповідність пункту 3 наказу Державної служби геології та надр України «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» від 24.11.2017 №519 та пунктів 1, 2, 10 та 11 додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» від 24.11.2017 №519 «Перелік надрокористувачів, яким встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра» в частині встановлення ПАТ «Укргазвидобування» термінів для усунення порушень законодавства про надра під час промислової розробки Яблунівського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.07.1999 №1936), Східно-Полтавського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 05.04.2001 №2430), Копилівського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 31.10.2011 №5410) та Березівського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.02.2014 №5914), критеріям, визначеним п.п. 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для скасування оскаржуваного наказу в частині.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, на думку суду, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача судового збору у розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Державної служби геології та надр України «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» від 24.11.2017 №519 та пункти 1, 2, 10 та 11 додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» від 24.11.2017 №519 «Перелік надрокористувачів, яким встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра» в частині встановлення ПАТ «Укргазвидобування» термінів для усунення порушень законодавства про надра під час промислової розробки Яблунівського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.07.1999 №1936), Східно-Полтавського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 05.04.2001 №2430), Копилівського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 31.10.2011 №5410) та Березівського родовища Полтавської області (спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.02.2014 №5914).

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (03057, місто Київ, вулиця Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін