Ухвала суду № 97530499, 08.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

08 червня 2021 року м. Київ № 640/13378/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши клопотання представника позивача про розгляд справи за участю сторін

за позовомОСОБА_1 доМіністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Міністерства оборони України, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністра оборони України про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 39 кп від 16.04.2021 року в частині притягнення начальника 1285 військового представництва Міністерства оборони України полковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою суду від 20.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

В подальшому від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за участю сторін. В обгрунтування вказав, що представник позивача вважає, оскільки до матеріалів справи долучено у якості доказів у обсязі понад 100 аркушів, під час розгляду справи та з`ясування обставин є необхідність звернути на окремі із них, надати оцінку оскаржуваному наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності в цілому з урахуванням специфіки військового дисциплінарного законодавства.

За думку представника позивача розгляд справи без виклику сторін унеможливить з`ясування обставин справи у повному обсязі, зокрема щодо підстав припиняння такого оскаржуваного наказу, факту чи відсутності факту вчинення дисциплінарного порушення в цілому, співмірності накладеного стягнення вчиненому правопорушенню та ін.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У даному випадку, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

У своєму клопотанні представник позивача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута заслуховування пояснень сторін щодо суті спору за правилами спрощеного позовного провадження і подальший розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження порушує права учасників справи, передбачені статтею 44 КАС України та принципу змагальності, закріпленого в статті 9 КАС України.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд на даний час не вбачає необхідності на даний час для надання усних пояснень сторонами у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи.

Керуючись ст. 248, 256, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи, - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О. Арсірій