Рішення № 97528339, 07.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2021 року Чернігів Справа № 620/3576/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Заяць О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18 березня 2021 року № 127 «Про демонтаж тимчасових споруд (металевих гаражів) на території м. Чернігова» в частині демонтажу належного ОСОБА_1 металевого гаража, розташованого біля будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є особою з інвалідністю I групи, має статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи I категорії, а також особи з інвалідністю внаслідок війни. Позивач має захворювання опорно-рухового апарату, тому відповідно до ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні має право на виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування гаража біля свого місця проживання. Зазначає, що фактично користується металевим гаражем, розташованим поруч з будинком АДРЕСА_1 . Починаючи з 2019 року позивач звертався до органів Чернігівської міської ради з проханням про надання дозволу на розміщення металевого гаража та виділення земельної ділянки, але дане питання не вирішено. У зв`язку з чим, позивач вважає, що рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18.03.2021 № 127 обмежує його право на пересування.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою судді від 07.04.2021 заяву про забезпечення позову задоволено. Зупинено виконання рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18 березня 2021 року № 127 «Про демонтаж тимчасових споруд (металевих гаражів) на території м. Чернігова» в частині демонтажу належного ОСОБА_1 металевого гаража, розташованого біля будинку АДРЕСА_1 , на період до закінчення розгляду по суті позовної заяви про скасування зазначеного рішення.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що позивач відповідно до п. 5.16. Правил благоустрою м. Чернігова не надав документи, що підтверджують його право власності на металевий гараж, у зв`язку з чим дане питання винесено на розгляд Комісії з демонтажу тимчасових (металевих) гаражів на території м. Чернігова. Виконавчий комітет ЧМР прийняв рішення від 18.03.2021 № 127, в якому зазначено, що даний гараж підлягає демонтажу. Посилаючись на зміст статті 376 Цивільного кодексу України, представником відповідача зазначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що він не отримав ні відмови у наданні дозволу, ні дозволу на користування гаражем, тому не погоджується з висновком про те, що він користується гаражем з порушенням пунктів 5.12.1, 5.12.3, 5.12.6 та 5.12.9 Правил благоустрою м. Чернігова.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач як особа з інвалідністю із захворюванням опорно-рухового апарату, звертався до органів Чернігівської міської ради із проханням про надання дозволу на розміщення металевого гаража біля будинку за місцем проживання.

Листом від 23.01.2020 вих. № 40 комунальне підприємство «Муніципальна варта» Чернігівської міської ради повідомило позивача, що укладення договору строкового платного сервітуту на запроектовану земельну ділянку по АДРЕСА_2 , може бути розглянуто після внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру та проведення державної реєстрації права власності на неї підприємством, установою чи організацією, яка здійснює управління будинком.

Листом від 13.02.2020 № 3-01/35-38 комунальне підприємство «Деснянське» Чернігівської міської ради надало відповідь на заяву позивача, зазначаючи, що право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 за підприємством в Державному земельному кадастрі не зареєстровано. У зв`язку з чим, надати копію Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою не має можливості.

На заяву позивача листом від 09.04.2020 № 3768/2-08/10 Управління земельних ресурсів ЧМР повідомило, що підприємством, установою чи організацією, яка здійснює правління будинком, не зареєстровано у відповідності до Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Позивача повідомило, що у разі відведення земельної ділянки із земель комунальної власності, необхідно зазначити площу та цільове призначення земельної ділянки, а також додати графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

У листі Управління земельних ресурсів ЧМР від 06.10.2020 № 8950/2-08/20 повідомлено позивачу, що ураховуючи статті 134 та 135 Земельного кодексу України та Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» від 18.02.2016, оформити земельну ділянку для обслуговування тимчасового металевого гаража можливо тільки після проведення земельних торгів у фонді аукціону, за результатами проведення якого і буде укладатися договір оренди земельної ділянки.

Листом Управління земельних ресурсів ЧМР від 29.12.2020 № 11653/2-08/20 та від 11.02.2021 № 1151/2-08/21 позивачу повідомлялося, що після внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, проведення державної реєстрації права власності на неї та звернення щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, буде розглянуто питання щодо можливості встановлення відповідного сервітуту для реалізації положень статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Вважаючи, що рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18 березня 2021 року № 127 «Про демонтаж тимчасових споруд (металевих гаражів) на території м. Чернігова» обмежує гарантовані права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Закон України «Про основи містобудування» (надалі - Закон № 2780) визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

У статті 1 Закону № 2780 зазначено, що містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 2780 до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (далі Закон № 2807-IV) Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Типові правила благоустрою території населеного пункту затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 № 310, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.12.2017 за № 1529/31397.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Приписами пунктів 1,2 частини 1 статті 10 Закону № 2807-IV передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Згідно із ст. 38 Закону № 2807-IV контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до положень ст. 13 Закону № 2807-IV до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Згідно із статтею 16 Закону № 2807-IV на об`єктах благоустрою забороняється:

1) виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом;

2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо;

3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг;

4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків;

5) самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо;

6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції;

7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів;

8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях;

9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 2807-IV громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані:

1) утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію;

2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів;

3) не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів;

4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів;

5) допускати на об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Рішенням Чернігівської міської ради від 24 грудня 2019 року № 49/VII-2 «Про затвердження Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях м. Чернігова» затверджені Правила благоустрою м. Чернігова у новій редакції.

Згідно цього рішення комунальне підприємство "Муніципальна варта" Чернігівської міської ради визначено уповноваженим органом з питань виявлення та демонтажу незаконно розміщених об`єктів на території міста Чернігова.

У розділі V Правилах благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях м. Чернігова (далі - Правила благоустрою м. Чернігова) - визначено процедуру демонтажу незаконно встановлених (розміщених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд, а також рекламних засобів, іншого майна, що узагальнюється та іменується як об`єкти.

Згідно з п. 5.12.1.-5.12.10 Правил благоустрою м. Чернігова: «Під незаконним розміщенням об`єктів розуміється розміщення, встановлення, а також інші дії, пов`язані із зайняттям території міста, за наступних підстав: без належного дозволу, встановленого чинними актами законодавства України; без укладання договору про пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою, або строк дії якого закінчився, або припинений у порядку, встановленому договором; у разі відсутності рішень Чернігівської міської ради, її виконавчих органів; у разі невідповідності дозвільним документам, з відхиленням від проекту; у разі невідповідності будівельним нормам; у разі відсутності документів, що підтверджують право власності (користування) земельною ділянкою під встановленими тимчасовими об`єктами, або використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; використання об`єктів не за призначенням; у разі відсутності паспорту прив`язки, або у разі, якщо він анульований, або строк його дії закінчився; безхазяйні об`єкти; самовільне спорудження над водопровідними, каналізаційними та іншими мережами, пристроями будь-яких' будівель та предметів благоустрою, складання будівельних матеріалів і предметів ближче ніж за 5 м від осі водопровідних і каналізаційних мереж і пристроїв у межах охоронних санітарних зон, без погодження із балансоутримувачем таких мереж, у порушення норм охорони централізованих систем водопостачання і водовідведення та порушення державних будівельних норм».

Як визначено у Правилах благоустрою м. Чернігова тимчасова споруда - споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. До тимчасових споруд відносяться: кіоски, павільйони, намети, намети для сезонного продажу товарів, холодильне обладнання (низькотемпературні прилавки), авторозвозки, автокафе, лавки-автопричепи, спеціальне торгівельно-технологічне обладнання, розноски, лотки/ємності, будь-які предмети, на яких є можливість розміщення об`єктів торгівельної або іншої діяльності, торгівельні ряди, торгівельні автомати, літні майданчики, тимчасові майданчики, сезонні майданчики, дитячі атракціонні чи ігрові містечка, дебаркадери, засоби для обмеження чи зменшення руху, шлагбауми, балки, запірні планки, господарські споруди (сараї, погреби тощо), металеві гаражі, металеві конструкції, зупинкові комплекси, стенди. Перелік не є вичерпним.

Відповідно до акту виявлення тимчасового металевого гаражу № 1486 від 08.02.2021 інспектором-ревізором КП «Муніципальна варта» ЧМР було виявлено тимчасовий (металевий) гараж за адресою: АДРЕСА_1 , який мав ознаки незаконного встановлення, чим порушено вимоги підпунктів 5.12.1; 5.12.3; 5.12.6; 5.12.9 Правил благоустрою м. Чернігова. На вказаний гараж було розміщене інформаційне повідомлення № 1486 з вимогою власнику надати дозвільні та правовстановлюючі документи на металевий гараж та документи, що засвідчують особу до 22.02.2021. Також було проведено фотофіксацію та дану інформацію оприлюднено на офіційному веб-порталі Чернігівської міської ради за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 /.

У відповідності до пункту 5.15. Правил благоустрою м. Чернігова передбачено, що КП «Муніципальна варта» Чернігівської міської ради встановлює строк для надання документів на розміщення виявлених об`єктів протягом двох тижнів. У встановлений термін, позивач звернувся до КП «Муніципальна варта» Чернігівської міської ради та надав пояснення разом з документами, а саме: ксерокопію паспорта громадянина України, ксерокопію свідоцтва про інвалідність І групи, ксерокопію довідки з Департаменту соціального захисту про перебування на черзі за автомобілем.

У пункті 5.16. Правил благоустрою м. Чернігова визначено, що у разі нез`явлення власника/користувача протягом вказаного у повідомленні строку, ненадання дозвільних документів, акт та матеріали фото- або відеофіксації уповноваженим органом подаються на розгляд Комісії з демонтажу незаконно розміщених об`єктів на території міста Чернігова (далі - Комісія з демонтажу), створеної рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради.

Оскільки, позивач не надав документи, що підтверджують його право власності на металевий гараж, розташованого біля будинку АДРЕСА_1 , подальший розгляд даного питання було винесено на розгляд Комісії з демонтажу тимчасових (металевих) гаражів на території м. Чернігова, яка відбулася 05 березня 2021 року. За результатами засідання Комісії прийнято протокольне рішення, яким рекомендовано демонтувати тимчасовий (металевий) гараж за адресою АДРЕСА_1 поруч із будинком НОМЕР_2 з наданням власнику строку для добровільного демонтажу та вимогою привести земельну ділянку в належний стан, з відновленням її благоустрою.

18 березня 2021 року виконавчий комітет Чернігівської міської ради прийняв рішення № 127 «Про демонтаж тимчасових споруд (металевих гаражів) на території м. Чернігова».

Так, відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Так, відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Враховуючи статті 134 та 135 Земельного кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» від 18.02.2016, оформити земельну ділянку для обслуговування тимчасового металевого гаража можливо тільки після проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатами проведення якого і буде укладатися договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 11 ст. 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державній реєстрації підлягають речові права, похідні від права власності в тому числі право користування (сервітут).

Отже, враховуючи відсутність у позивача належних доказів стосовно будівництва, дозвільних документів та документів, що посвідчують право власності на такий гараж та те, що тільки після внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, проведення державної реєстрації права власності на неї та звернення щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту починається розгляд питання щодо можливості встановлення відповідного сервітуту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з дотриманням Правил благоустрою м. Чернігова, які затверджені рішенням Чернігівської міської ради 24.12.2019 № 49/VII-2.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради, вул.Магістратська, буд.7,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 04062015.

Повний текст рішення суду виготовлено 07 червня 2021 року.

Суддя О.В. Заяць