Рішення № 97528271, 08.06.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2040/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Обласного комунального некомерційного підприємства "Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги ,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправним та скасувати положення 3, 4 та 5 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області від 30.09.2020р. №1524-04-14/3789.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про правомірність нарахування додаткової доплати медичним та іншим немедичним працівникам Обласного комунального некомерційного підприємства "Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", яка була передбачена постановою КМУ від 23.03.2020 р. №246. Також, позивач вказав, що за результатами інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Чернівецькій області складено акт від 02.07.2020 р. №ЧВ-7040/20/422/АВ в якому не встановлено зайвих виплат доплат, що стосується COVID-19 та винесено припис, в якому зобов`язано позивача провести донарахування виплачених доплат всім працівникам Обласного комунального некомерційного підприємства "Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (далі - Центр). Крім того позивач зазначив, що з висновків відповідача вбачається, що зайвими виплатами доплат працівникам нанесено втрати не державному бюджету, а самому підприємству і ставиться питання про повернення даних коштів Центру. Водночас позивач стверджує, що визначення факту нанесення Центру шкоди, її розмір, тощо відносяться до виключної компетенції адміністрації Центру. Позивач вказує, що правомірність виплати додаткової доплати підтверджується позицією Комісії про призначенню додаткової доплати медичним та іншим немедичним працівникам, які приймали участь у наданні та забезпеченні – медичного обслуговування пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID – 19, яка зазначила у протоколі від 14.09.2020 р. №8 про те, що виплати медичним та іншим працівникам Центру, які надають медичні послуги, пов`язані з наданням медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID – 19, не завдали жодних фінансових втрат Центру. Таким чином позивач вважає, що у адміністрації Центру є беззаперечні повноваження розпоряджатися коштами на власний розсуд в межах тих цільових призначень, на які вони виділені, що і було здійснено. Також позивач вказав, що виконати положення 3,4 та 5 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області від 30.09.2020р. №1524-04-14/3789 є неможливими, оскільки відсутній механізм відшкодування безпідставно нарахованої заробітної плати. З вказаних підстав позивач вважає, що спосіб захисту порушеного права, який викладено в оскаржуваних положенням вимоги відповідача є неналежним та недопустимим, оскільки не визначає яким саме чином мають бути виконанні вказані вимоги. Крім того, позивач зазначив, що безпідставно виплачена заробітна плата не підлягає поверненню, оскільки була виплачена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Також позивач зазначив на резонанс питання доплати медикам заробітної плати у період гострої фази зростання захворюваності на COVID – 19 та жорсткий контроль з боку вищестоящих посадових осіб і органів щодо виплати доплати медикам у зв`язку із боротьбою з COVID – 19. Таким чином позивач стверджує, що вказані виплати проводились в короткі терміни і зі швидкою підготовкою документів для забезпечення виплат усім працівниками Центру доплати до заробітної плати в умовах роботи довготривалої пандемії і карантину. З вказаних підстав позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення позову та зазначає про безпідставність позовних вимог, оскільки позивачем не прийнято внутрішнього наказу щодо переліку медичних та інших працівників, які безпосередньо працюють з пацієнтами з підозрою або діагнозом COVID – 19, не визначено переліку осіб, які безпосередньо працюють з пацієнтами з підозрою або діагнозом COVID – 19 та безпідставно включено посади адміністративного та іншого персоналу. Внаслідок вказаних порушень, за квітень – травень 2020 р. Центром зайво нараховано та виплачено заробітну плату адміністративному та господарському персоналу на 912973,62 грн, як наслідок сплачено ЄСВ на 196728,28 грн та працівникам оперативно-диспетчерської служби на 800185,15 грн, на які сплачено ЄСВ 160068,44 грн, що призвело до фінансових втрат на 2069955,49 гривень. Також відповідач вказав, що співставленням працівників з членів бригад, яким нараховано доплату за квітень та травень 2020 р., з працівниками, які здійснювали виїзд до осіб з підозрою на COVID – 19 встановлено нарахування вказаної доплати працівникам, які у впродовж відповідних місяців не здійснювали виїзду як до пацієнтів з підозрою на COVID – 19, так і безпосередньо до пацієнтів з підтвердженим діагнозом COVID – 19, що призвело до фінансових втрат на загальну суму 12071618,37 гривень. Відповідач зазначив, що позивач в квітні-травні 2020 р. протиправно нарахував доплату працівникам за повний місяць, а не за фактично відпрацьований час. Крім того відповідач вказав, що розширення позивачем категорій працівників, яким призначається додаткова доплата у розмірі 300% не ґрунтується на положеннях нормативно-правових акті і суперечить постанові КМУ від 23.03.2020 р. №246 та колективному договору Центру. Таким чином відповідач стверджує про правомірність оскаржуваних вимог від 30.09.2020р. №1524-04-14/3789 та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рух справи у суді

05.11.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито загальне провадження в адміністративній справі. Справа перебувала на розгляді у судді Кушнір В.О.

30.12.2020 р. згідно розпорядження керівника апарату Чернівецького окружного адміністративного суду № 86-Р від 30.12.2020 р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О. справу №600/2040/20-а передано на розгляд головуючому судді Брезіній Т.М.

Ухвалою суду від 04.01.2021 р. прийнято адміністративну справу до свого провадження. Справу призначено до загального позовного провадження та призначити підготовче засідання по справі на 08.02.2021 року.

У підготовче засідання 08.02.2021 р. з`явились усі учасники справи. У зв`язку із необхідністю надання учасниками справи додаткових доказів по справі, судом відкладено розгляд справи до 15.03.2021 року.

Підготовче засідання 15.03.2021 р. не відбулось у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи. Від представника відповідача надійшло 15.03.2021 р. клопотання про відкладення розгляду справи. На підставі вказаного судом призначено розгляд справи на 22.03.2021 року.

У підготовче засідання 22.03.2021 р. з`явились усі учасники справи. За результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті на 26.04.2021 року.

У судове засідання 26.04.2021 р. з`явились представник позивача та представники відповідачів. За результатами розгляду справи по суті представник позивача підтримав заявлений позов, в той час як представники відповідачів заперечував проти його задоволення. На підставі заяв учасників справи, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» щодо використання коштів держаного та місцевого бюджетів, а також коштів, отриманих з інших джерел, для забезпечення заходів, спрямованих на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID – 19, спричиненою короновірусом SARS-CoV-2, за період з 01 січня по 30 червня 2020 р., результати якої зафіксовано в акті від 07.09.2020 р. №04-33/11. (а.с.18-46)

17.09.2020 р. позивач подав заперечення на акт від 07.09.2020 р. №04-33/11, однак вказані заперечення не прийнято відповідачем, у зв`язку із чим 30.09.2020 р. складено висновки на заперечення до акту ревізії. (а.с. 47-71).

30.09.2020р. відповідачем складено вимогу №1524-04-14/3789 про усунення позивачем порушень законодавства, пунктами 3-5 яких, вказано:

- забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України втрат, заподіяних внаслідок виплати доплати адміністративно-господарському персоналу на 912973,62 гривень. Відкоригувати розрахунки по сплаті єдиного соціального внеску на 196728,28 грн (пункт 3 вимог);

- забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України втрат, заподіяних внаслідок виплати доплати працівникам оперативно-диспетчерської служби на 800185,15 грн. Відкоригувати розрахунки по сплаті єдиного соціального внеску на 160068,44 грн (пункт 4 вимог);

- забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України втрат, заподіяних внаслідок виплати доплати працівникам, які не здійснювали виїзди як до пацієнтів з підозрою на COVID – 19, так і безпосередньо до пацієнтів з підтвердженим діагнозом COVID – 19 на 9950237,89 грн. Відкоригувати розрахунки по сплаті єдиного соціального внеску на 2121380,48 гривень. (а.с. 72-76).

Матеріали справи містять протокол №8 від 14.09.2020 р. Обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». (а.с. 77-79).

Також до матеріалів справи додано листи Національної служби здоров`я України від 10.07.2020 р. та від 04.09.2020 р. щодо доплат для медичних працівників, які зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID – 19. (а.с. 80-82).

Матеріали справи містять акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЧВ-7040/20/422/АВ від 02.07.2020 р. та припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-7040/20/422/АВ/П від 02.07.2020 року. (а.с.85-97).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХІІ (далі - Закон №2939-ХІІ).

Згідно зі ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За приписами п.4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль у: міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи); суб`єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні та реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: інспектування (ревізії).

Згідно із п.7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби» до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 (далі – Порядок №550).

Згідно із п. 2 Порядку № 550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до п. 16 Порядку № 550 ревізія проводиться шляхом: документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об`єкта контролю, пов`язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності.

Згідно з п. 46 Порядку № 550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

За приписами пп. 9 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог.

Згідно із положеннями п.7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" № 2939-ХІІ (надалі - Закон № 2939-ХІІ ) органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п. 13 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 2 статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Таким чином, судом встановлено, що оскаржувана вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.

Судом встановлено, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» щодо використання коштів держаного та місцевого бюджетів, а також коштів, отриманих з інших джерел, для забезпечення заходів, спрямованих на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID – 19, спричиненою короновірусом SARS-CoV-2, за період з 01 січня по 30 червня 2020 р., результати якої зафіксовано в акті від 07.09.2020 р. №04-33/11.

30.09.2020р. відповідачем складено вимогу №1524-04-14/3789 про усунення позивачем порушень законодавства, пунктами 3-5 яких, вказано:

- забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України втрат, заподіяних внаслідок виплати доплати адміністративно-господарському персоналу на 912973,62 гривень. Відкоригувати розрахунки по сплаті єдиного соціального внеску на 196728,28 грн (пункт 3 вимог);

- забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України втрат, заподіяних внаслідок виплати доплати працівникам оперативно-диспетчерської служби на 800185,15 грн. Відкоригувати розрахунки по сплаті єдиного соціального внеску на 160068,44 грн (пункт 4 вимог);

- забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України втрат, заподіяних внаслідок виплати доплати працівникам, які не здійснювали виїзди як до пацієнтів з підозрою на COVID – 19, так і безпосередньо до пацієнтів з підтвердженим діагнозом COVID – 19 на 9950237,89 грн. Відкоригувати розрахунки по сплаті єдиного соціального внеску на 2121380,48 гривень.

Відповідно до абз. 3 та абз. 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 23.03.2020 р. №246 установлено, що на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - коронавірусна хвороба (COVID-19), визначений Кабінетом Міністрів України в акті про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), до завершення здійснення зазначених заходів встановлюється додаткова доплата у розмірі до 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов`язкових доплат та надбавок: медичним та іншим працівникам центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, які задіяні до реагування на випадки коронавірусної хвороби (COVID-19), та уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення за відповідним переліком та обсягом медичних послуг з Національною службою здоров`я.

Конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно з п. 17-1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році та I кварталі 2021 року» від 05.02.2020 р. №65 у разі коли з надавачем медичних послуг укладено договір, до якого включені пакети медичних послуг, зазначені в главах 27-30 цього Порядку, надавач зобов`язується неухильно дотримуватися вимог законодавства у сфері оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, зокрема в частині встановлення передбачених законодавством доплат та надбавок до посадових окладів.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 02.04.2020 р. №768 затверджено Перелік посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та лікуванням пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року. Встановлено, що персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров`я.

На підставі акта ревізії від 07.09.2020 р. №04-33/11 судом встановлено, що за програмою медичних гарантій щодо надання екстреної медичної допомоги з підозрою або встановленим захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 позивачем укладено з НСЗУ договір від 11.05.2020 року №2118-Е520-Р000, відповідно до якого запланована вартість медичних послуг (глобальна ставка) за квітень, травень, червень становить 70938 348,48 грн, яка розрахована шляхом добутку тарифу на медичні послуги з екстреної медичної допомоги, пов`язаної з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на кількість підтверджених випадків захворювання на території Чернівецької області. До вказаного договору 26.06.2020 р. було внесено зміни в частині запланованої вартості на липень та серпень 2020 року в сумах 23646116,16 грн на кожний місяць.

Згідно з п. 9 договору від 11.05.2020 року №2118-Е520-Р000 медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються в додатках до цього договору. Відповідно до додатку №28 «Спеціальні умови надання медичних послуг» позивач зобов`язувався надавати екстрену медичну допомогу пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Крім цього, у п. 8.1 Спеціальними умовами надання медичних послуг встановлено вимоги до організації надання допомоги, зокрема: наявність в Центрі внутрішнього наказу щодо переліку медичних та інших працівників, які безпосередньо працюють з пацієнтами з підозрою або діагнозом COVID-19; визначення спеціальних бригад із надання допомоги пацієнтам з підозрою або підтвердженим захворюванням на короновірусну хворобу COVID-19; здійснення додаткових доплат (винагород) членам спеціальних бригад ЕМД у розмірі до 300 % заробітної плати.

Однак, як встановлено судом, позивачем не видано внутрішнього наказу щодо переліку медичних та інших працівників, які безпосередньо працюють з пацієнтами з підозрою або діагнозом COVID-19, який має ґрунтуватись на вимогах до специфікації та кількості визначених умовами договору фахівців.

На підставі матеріалів справи встановлено, що позивачем наказом № 35 від 14.05.2020 року була створена Комісія по призначенню додаткової доплати медичним та іншим немедичним працівникам, які приймали участь в наданні та забезпеченні - медичного обслуговування пацієнтів з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою SARS-CoV-2. Під час засідання Комісії 14.05.2020 року та 16.06.2020 року було розглянуто питання щодо розподілу та визначення розмірів доплати медичним та іншим немедичним працівникам, які приймали участь в наданні та забезпеченні медичного обслуговування пацієнтів з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою SARS-CoV-2. За результатами розгляду даного питання комісією було вирішено: виплатити доплату в розмірі до 300% заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням обов`язкових доплат, надбавок) всім медичним працівникам (лікарям, фельдшерам, сестрам медичним, фельдшерам-диспетчерам по прийманню викликів), молодшому медичному персоналу, водіям виїзних бригад, які безпосередньо задіяні в наданні та забезпеченні медичної допомоги хворим; виплатити доплату в розмірі до 250% заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням обов`язкових доплат, надбавок) іншим немедичним працівникам (адміністративно-управлінському персоналу, господарській-службі), які забезпечують роботу виїзних бригад.

Крім того, позивачем видано наказ №235/91-к від 14.05.2020 року «Про ствердження списків медичних та немедичних працівників Центру, які приймали участь в наданні медичної допомоги населенню Чернівецької області, організації роботи підрозділів системи ЕМД, готовності служб в умовах спалаху СОVID-19, яким затверджено перелік посад а список медичних та інших немедичних працівників з конкретними розмірами доплати, які приймали участь в наданні, організації та забезпеченні надання медичної допомоги населенню Чернівецької області у квітні місяці 2020 року. Відповідно до даного наказу доплата у розмірі до 300% була встановлена 824 працівникам, з яких 769 медичні працівники (лікарі, фельдшера, молодший медичний персонал, водії виїзних бригад), та 55 немедичні працівники адміністративно-управлінський персонал, господарська служба).

У червні 2020 р. позивачем було прийнято наказ №296/114-к від 16.06.2020 р., яким затверджено перелік посад та список медичних та інших немедичних працівників з конкретними розмірами доплат, які приймали участь в наданні, організації та забезпеченні надання медичної допомоги населенню Чернівецької області у травні місяці 2020 року. Відповідно до даного наказу доплата була встановлена 814 працівникам установи з яких медичні працівники (лікарі, фельдшера, молодший медичний персонал, водії виїзних бригад) 58 немедичні працівники (адміністративно-управлінський персонал, господарська служба).

Однак, судом встановлено, що нарахування та виплата доплати адміністративно-управлінському персоналу, господарській службі та працівникам оперативно-диспетчерської служби є порушенням положень п. 8.1 Спеціальних умовами надання медичних послуг договору від 11.05.2020 року №2118-Е520-Р000, абз. 3 п. 1 постанови КМУ від 23.03.2020 р. №246, п. 17-1 постанови КМУ від 05.02.2020 р. №65.

На підставі акта ревізії від 07.09.2020 р. №04-33/11 судом встановлено, що за квітень – травень 2020 р. позивачем зайво нараховано та виплачено заробітну плату адміністративно-господарському персоналу на 912973,62 грн та працівникам оперативно-диспетчерської служби на 800185,15 гривень.

Суд наголошує, що оскільки позивач уклав з НСЗУ договір, до якого включено пакет медичних послуг екстреної медичної допомоги пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, позивач зобов`язний неухильно дотримуватись вимог законодавства у сфері оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, зокрема в частині встановлення передбачених законодавством доплат та надбавок.

Крім того, проведеною відповідачем ревізією встановлено окремі порушення щодо виплати доплати медичним та іншим працівникам Центру, які задіяні до реагування на випадки короновірусної хвороби.

Відповідно до п.2 Розділу «Вимоги до організації надання допомоги» Спеціальних умов надання медичних послуг, які є додатками до договору від 11.05.2020 року №2118-Е520-Р000, передбачено додаткову доплату членам спеціальних бригад ЕМД відповідно до абз. 3 п. 1 постанови КМУ від 23.03.2020 р. №246.

В ході проведеної відповідачем ревізії досліджено виїзди членів бригад, яким проведено позивачем нарахування доплати за квітень та травень 2020 р., з працівниками, які здійснювали виїзд до осіб з підозрою на COVID – 19 встановлено нарахування вказаної доплати працівникам, які у впродовж відповідних місяців не здійснювали виїзду як до пацієнтів з підозрою на COVID – 19, так і безпосередньо до пацієнтів з підтвердженим діагнозом COVID – 19, чим порушено п.2 Розділу «Вимоги до організації надання допомоги» Спеціальних умов надання медичних послуг, які є додатками до договору від 11.05.2020 року №2118-Е520-Р000 та абз. 3 п. 1 постанови КМУ від 23.03.2020 р. №246.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок зазначеного порушення, окремим працівникам бригад зайво виплачено доплати на загальну суму 9950237,89 грн та як наслідок зайво сплачено єдиного соціального внеску на 2121380,48 гривень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» та абз. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Таким чином, суд вважає правомірним висновки відповідача, що в порушення п. 1 Постанови №246 позивач безпідставно у квітні та травні 2020 р. нарахував доплату за повний місяць, а не за фактично відпрацьований час.

Суд наголошує, що нормативно-правовим актом, на підставі якого проводилися доплати за квітень-травень 2020 р., є постанова КМУ від 23.03.2020 р. №246, яка визначає питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в той час як відповідачем безпідставно вирішено виплатити доплату й іншим немедичним працівникам, які безпосередньо не були зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

При цьому, суд не приймає доводи позивача, щодо належності організації оплати праці працівників до сфери договірного регулювання, оскільки вищевказана доплата виплачувалась не відповідно до умов Колективного договору, а відповідно до вимог та умов постанови КМУ від 23.03.2020 р. №246, що позбавляє позивача повноважень розпоряджатись виділеними коштами на вказану допомогу на власний розсуд.

Суд наголошує, що нормами постанови КМУ від 23.03.2020 р. №246 та договором від 11.05.2020 року №2118-Е520-Р000 не передбачено встановлення доплати усім працівникам Центру, а чітко визначено категорію працівників, яким така доплата належить до виплати.

Також суд вважає безпідставними доводи позивача щодо не чіткості вимог відповідача та неможливості їх виконання, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, у пунктах 3-5 оскаржуваної вимоги вказано на забезпечення позивачем відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України, які передбачають випадки обмеженої та повної матеріальної відповідальності працівників. При цьому суд наголошує, що відповідно до ч. 1 п.1 ст. 1215 Цивільного кодексу України, працівники, які отримали неправомірно виплачені доплати не несуть відповідальність за правильність виплати вказаних доплат, а тому безпідставно набута заробітна плата не підлягає поверненню за рахунок коштів вказаних працівників.

Таким чином, відповідальність за неправомірну виплату доплат лежить на особах, які спричинили порушення законодавства.

Суд наголошує, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку, або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. У такому випадку вимога органу державного фінансового контролю стає підставою для вчинення подальших дій, які безпосередньо впливають на права та законні інтереси підконтрольної установи. При цьому законність вимоги поряд із іншими діями стає предметом іншої судової справи.

Відтак, вимога органу державного фінансового контролю в частині визначення характеру та обсягу збитків, як акт індивідуальної дії, вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі, та самостійно не змінює обсяги прав та обов`язків позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року у справі №2040/5815/18.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за наслідками ревізії позивача відповідачем було виявлено певні порушення, у зв`язку із чим вимагалось вжити заходів щодо усунення виявленого порушення. Вимоги про стягнення з винних осіб збитків не пред`являлись.

Складена та направлена позивачу вимога в частині пунктів 3,4,5 про усунення порушень, встановлених ревізією, відповідає компетенції відповідача та здійснене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом № 2939-XII, Положенням № 43 та Порядком №550.

Суд наголошує, що наділяючи органи державного фінансового контролю правом пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, законодавець не встановлює будь-яких застережень щодо способу виконання підконтрольною особою вимоги, також таких застережень не встановлюють інші чинні правові акти, які регулюють спірні правовідносини.

Зважаючи на наведене, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що спірна вимога не містить чітких, конкретних та зрозумілих приписів. Крім того суд зазначає, що така обставина, як відсутність у вимозі конкретного способу її виконання, не свідчить про її протиправність та не може бути підставою для її скасування. Якщо існує декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень, правом вибору певного конкретного способу відповідно до приписів законодавства наділений саме керівник підприємства. В той же час, вказана обставина не позбавляє підконтрольного об`єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз`яснень.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №826/1508/17, від 28 квітня 2020 року у справі № 826/8741/16, від 02 квітня 2020 року у справі № 820/3534/16, від 28 лютого 2020 року у справі № 808/40444/17 та від 13 лютого 2020 року у справі №2040/5815/18.

Також суд не приймає доводи позивача щодо резонансу питання доплати медикам заробітної плати у період гострої фази зростання захворюваності на COVID – 19 та жорсткий контроль з боку вищестоящих посадових осіб і органів щодо виплати доплати медикам у зв`язку із боротьбою з COVID – 19 як обставину, що спричинила виплату всім працівникам доплати, оскільки вказані обставини не повинні впливати на правомірність прийнятих позивачем рішень всупереч норм чинного законодавства, що регулюють питання доплати медичним та іншим працівникам.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не навів належних обґрунтувань та не надав доказів протиправності оскаржуваної вимоги, в той час як відповідачем доведено суду обґрунтованість положення 3,4 та 5 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області від 30.09.2020 р. №1524-04-14/3789.

У зв`язку із зазначеним, суд дійшов висновку про безпідставність заявленого позову та відмовляє у його задоволенні.

Судові витрати

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257, 262 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

позивач: Обласне комунальне некомерційне підприємство "Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (вул. Мусоргського, 8, м. Чернівці, 58018, код РНОКПП 43343797);

відповідач: Західний офіс Держаудитслужби (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40479801).

Суддя Т.М. Брезіна