Рішення № 97527460, 08.06.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1392/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.10.2020 року №UA508040/2020/000229/2,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби України від 05.10.2020 року №UA508040/2020/000229/2 про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою від 05.04.2021 р. відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору від 03.01.2019 р. №KD190103, укладеного між позивачем та підприємством Yongkang Toot Industry and Trade Co., Limited, у жовтні 2020 р. позивачем було імпортовано на митну територію України товари: готові вироби побутового призначення, сировину для виробництва товарів побутового призначення та обладнання для нього. З метою проходження митного оформлення вантажу, позивачем подано вантажно-митну декларацію №UA508040/2020/009301 від 05.10.2020 року, разом із документами, переліченими в ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують заявлену митну вартість, а саме: зовнішньоекономічний контракт №КD190103 від 03 січня 2019 року, додаткову угоду №1 від 20.11.2019, інвойси, офіційні прайс - листи до інвойсу, специфікації, пакувальні листи, сертифікати проходження товару тощо. Однак, в порушення вимог митного законодавства відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів в бік збільшення за резервним методом визначення митної вартості товарів. Вважає підстави, визначені в рішенні митного органу про коригування митної вартості не обґрунтованими та безпідставними. Також, позивач вважає, що ним надані всі необхідні документи на визначення вартості товарів за основним методом визначення вартості товарів. Водночас, позивач вважає протиправною позицію відповідача про те, що надані позивачем під час митного оформлення товарів документи не дають можливості визначити вартість імпортованих товарів за методом ціни договору, а тому, застосування до визначення митної вартості вищезазначених товарів резервного методу визначення вартості є протиправним. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

05.05.2021, представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві. Зокрема, декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару - за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до вимог ч.2 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що дії митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

05.05.2021, представником позивача подано відповідь на відзив, з якої вбачається, що з позицією митного органу викладеної у відзиві на позов не погоджується з підстав зазначених у позовній заяві.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

03.01.2019 року між ТОВ "ШАЙН ХАУЗХОЛД" та компанією Yongkang Toot Industry and Trade Co., Limited, Китай, укладено контракт № №КD190103 (далі-Контракт) на поставку "товарів асортимент якого описаний і погоджений сторонами в Специфікації в кожній окремій поставці" на умовах СFR порт Одеса відповідно до правил Інкотермс 2010.

На виконання умов Контракту ТОВ "ШАЙН ХАУЗХОЛД" імпортувало на митну територію України товари побутового призначення (готові вироби та сировину для виробництва товарів побутового призначення), а саме:

- дріт із легованої сталі 0х13 діаметром 0,135 мм, хімічний склад в % матеріалу C?0,08%, Si?0,35%, Mn?0,35%, P?0,2%, S?0,25%, Cr?,12,5%, Ni?0,06%, без покриття, 1075 катушок – 15,713 т; дріт із легованої сталі 0х13 діаметром 0,75 мм, хімічний склад в % матеріалу C?0,08%, Si?0,35%, Mn?0,35%, P?0,2%, S?0,25%, Cr?,12,5%, Ni?0,06%, без покриття, 65 бухт – 2,367 т., за договірною вартістю 13982,04 дол. США (396262,20 грн. по курсу 28,3408 грн. за 1 дол. США);

- палички гігієнічні з бамбуковим аплікатором, що мають з обох кінців «джугитик» з вати з бавовни, гігроскопічні, не просочені косметичними засобами, товщиною 4 мм, до 80 шт. в упак., у поліетиленовій упаковці – 30240 упаковок, за договірною вартістю 762,05 дол. США (21597,11 грн. по курсу 28,3408 грн. за 1 дол. США);

- дерев`яні зубочистки (бамбукові) у вигляді загострених паличок товщиною 2 мм. Дерев`яні зубочистки (бамбукові) у вигляді загострених паличок, по 150 шт. +/- 5% у пластиковій упаковці - -50400 уп., за договірною вартістю 1723,68 дол. США (48850,47 грн. по курсу 28,3408 грн. за 1 дол. США);

- готові до використання серветки для вологого та сухого прибирання з нетканого синтетичного полотна (віскоза 40% та поліестер 60%), непрострочені та без покриття, різнокольорові, поверхневою щільністю 220г/м2, порізані розміром 50х70см – 25 000 шт., за договірною вартістю 3 370,00 дол. США (95508,50 грн. по курсу 28,3408 грн. за 1 дол. США);

- нетканий матеріал з штучних (віскоза 50%) та синтетичних волокон (поліестер 50%) пофарбований, не просочений, без покриття, не дубльований, на гільзі та пропіленовому пакеті, для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання: поверхнева щільність 90 г/м2, ширина 30 см., різнокольорові -168 рулонів – 3,127 т.; поверхнева щільність 80 г/м2, ширина 25 см., різнокольорові – 78 рулонів -1,091 т., за договірною вартістю 7 381,50 дол. США (209 197,62 грн. по курсу 28,3408 грн. за 1 дол. США).

Декларантом позивача для митного оформлення товару подано митну декларацію №UA508040/2020/009301 від 05.10.2020 року.

Разом з митною декларацією №UA508040/2020/009301 від 05.10.2020 року ТОВ "ШАЙН ХАУЗХОЛД" для оформлення товару надано: пакувальний лист від 20.08.2020 року; рахунок-фактура (інвойс) від 20.08.2020 року №ВН200820; коносамент від 26.08.2020 року №ZIMUNGB9518718; автотранспортна накладна 32024 від 03.10.2020; декларація про походження товару від 20.08.2020 року №ВН200820; специфікацію (сертифікат якості) №376/КD190103, офіційний прайс від 29.07.2020, платіжні доручення в іноземній валюті №37 від 24.12.2020 та №40 від 01.03.2021 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) № KD190103 від 03.01.2019 року.

Згідно із ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а тому запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- договір (угод, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- розрахунку про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) ;

- транспортні документи та документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів:

- якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- копію митної декларації країни відправника;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На виконання вимог митного органу позивач, листом від 23.12.2020 р. додатково надав відповідачу лист – роз`яснення від постачальника щодо страхування вантажу від 23.12.2020, видаткові накладні №82 від 02.12.2020 та №83 від 03.12.2020,відомості про повну собівартість товарі, акти здачі – приймання робіт №318 та №1518 від 06.10.2020 та №2463 від 07.10.2020, ВМД UA508040/2020/009333 від 06.10.2020.

За результатами опрацювання поданої позивачем вантажної митної декларації, Чорноморською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.10.2020 року №UA508040/2020/000229/2.

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірного рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: пакувальний лист від 20.08.2020 року; рахунок-фактура (інвойс) від 20.08.2020 за №ВН200820; коносамент від 26.08.2020 року №ZIMUNGB9518718; автотранспортна накладна 32024 від 03.10.2020; декларація про походження товару від 20.08.2020 року №ВН200820; специфікацію (сертифікат якості) №376/КD190103, офіційний прайс від 29.07.2020, платіжні доручення в іноземній валюті №37 від 24.12.2020 та №40 від 01.03.2021 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) № KD190103 від 03.01.2019 року. Також додаткового було надано: лист – роз`яснення від постачальника щодо страхування вантажу від 23.12.2020, видаткові накладні №82 від 02.12.2020 та №83 від 03.12.2020,відомості про повну собівартість товарі, акти здачі – приймання робіт №318 та №1518 від 06.10.2020 та №2463 від 07.10.2020, ВМД UA508040/2020/009333 від 06.10.2020.

Проте, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.

За результатом проведеної консультації прийнято рішення №UA508040/2020/000229/2 від 05.10.2020 року, про коригування митної вартості товарів, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Приймаючи оскаржуване рішення відповідач вказав на наступні підстави.

«…Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлені складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на страхування ) достовірно документально не підтверджена.

За контрактом №KD190103 від 03.01.2019, лише у Чорноморській митниці Держмитслужби суб`єктом здійснено митне оформлення поставок на суму більшу ніж зазначено у пункті 4.2 контракту відповідно до якого, загальна сума контракту становить 495000 дол. США. Додаткову угоду, щодо збільшення суми контракту декларантом не надано.

Також, відповідно до пункту 4.2 контракту, витрати на страхування не включаються відправником до вартості товару. Інформація щодо проведення страхування товару покупцем декларантом не надається, та як окрема складова митної вартості не заявляється. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару.

Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції) та, зважаючи, на спрацювання Автоматизованої системи з оцінки ризиків зі змістом «По товару можливе заниження митної вартості» було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в ЄАІС Держмитслужби - встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну.

На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: 1) якщо здійснювалося страхування. - страхові документи; 2) Додаткові угоди до контракту; 3 висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями…".

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Посилання митного органу на ту обставину, що у пункті 4.2 контракту від 03.01.2019 року не вказано про включення до вартості товару витрат на транспортування та страхування, суд вважає безпідставним, з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що ним не надано на вимогу митного органу страхових документів, які б визначали витрати на страхування товару, а також документів, що підтверджують витрати на перевезення вантажу в зв`язку з тим, що Контрактом передбачена поставка товарів на умовах CFR порт Одеса, що означає "вартість та фрахт", а саме продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару крізь поручні судна у порту відвантаження. Пункт 4.2 укладеного контракту №КD190103 від 03.01.2019 не містить вимог щодо обов`язкового страхування вантажу позивачем, ТОВ "ШАЙН ХАУЗХОЛД".

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Відповідно до Інкотермс-2010 CFR (Cost and Freight (... named port of destination)) (... назва порту призначення). Термін "вартість і фрахт" означає, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь які додаткові витрати, які виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця. За умовами CFR відсутня обов`язкова умова щодо страхування товару.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CFR, суд вважає, що в даному випадку Товариство не повинно додатково страхувати товар.

Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та транспортування вантажу, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються, так як страхування товару не здійснювалось.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17.

Окрім того, суд звертає увагу на додаткову угоду №1 від 20.11.2019 року до контракту №КD190103 від 03.01.2019 року, якою в новій редакції викладено п.4.2 розділу «Ціна та загальна вартість контракту», а саме: … загальна сума контракту становить 1000000,00 доларів США.

Таким чином, помилковим є посилання відповідача на перевищення позивачем вартості контракту в розмірі 495000 доларів США.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішень про коригування митної вартості товарів, то за результатами проведених консультацій, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом: вартість товару №1 скориговано на підставі наявної у митного органу митної декларації від 12.08.2020 р. № UA500500/2020/501539; товару №2 скориговано на підставі наявної у митного органу митної декларації від 03.09.2020 р. № UA500070/2020/500935; товару №3 скориговано на підставі наявної у митного органу митної декларації від 20.08.2020 р. № UA500490/2020/501455; товару №4 скориговано на підставі наявної у митного органу митної декларації від 07.09.2020 р. № UA100130/2020/707604; товару №5 скориговано на підставі наявної у митного органу митної декларації від 11.09.2020 р. № UA500500/2020/505654. Товари в наведених деклараціях не є аналогічним товару №1-№5, оскільки різні характеристики, різне призначення, різний хімічний склад та спосіб виготовлення, різні країни постачальники та виробники та ін..

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту № KD190103 від 03.01.2019 року згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 05.10.2020 р. за №UA508040/2020/000229/2, а відтак - задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Рішення у даній справі прийнято 08.06.2021, оскільки суддя Войтович І.І. перебував у відпустці з 24.05.2021 по 07.06.2021 включно.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 05.10.2020 року №UA508040/2020/000229/2.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, 73000, м.Херсон, вул.Гоголя,13) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" (код ЄДРПОУ 40636431, 73036, м.Херсон, вул.Університетська, буд.136, оф.29) сплачений судовий збір у сумі 3200,44 (три тисячі двісті гривень 44 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 108020200