Ухвала суду № 97526775, 08.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 червня 2021 року м. Рівне№460/5950/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій.

Пунктами 1-3 та 6 частини першої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

В силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги та які мають значення для судового захисту суб`єктивного права, тобто підстава позову – це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.

Підстави позову не можна ототожнювати з нормами права, на які посилається позивач. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, який зазначив, що під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.

При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та її прохальної частини, позивач об`єднує наступні позовні вимоги :

1. Визнати протиправними з 01.01.2018 року дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленко, 7, код ЄДРПОУ 21084076) щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 , (зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії з 89% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028. м. Рівне, вул. Короленко, 7, код ЄДРПОУ 21084076) здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 , (зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) по пенсії, призначеній відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року.

3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленко, 7, код ЄДРПОУ 21084076) щодо відмови ОСОБА_1 , (зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у здійсненні обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019 року, виданої Управлінням Служби безпеки України в Рівненській області за № 14/361 від 28.04.2021 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028. м. Рівне, вул. Короленко, 7, код ЄДРПОУ 21084076) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , (зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки № 14/361 від 28.04.2021 року про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019, виданої Управлінням Служби безпеки України в Рівненській області, в розмірі 89% грошового забезпечення.

Суд звертає увагу, що системний аналіз предмету та підстав позову свідчить про те, що правовідносини між позивачем та відповідачем не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб`єкту владних повноважень.

Цей адміністративний позов не містить жодних посилань на однаковість підстав виникнення заявлених позовних вимог або поданих доказів; пояснень щодо того, в чому полягає їх однорідність (єдині підстави їх виникнення, доказування яких спирається на однакові докази і обставини, тощо), що свідчить про невідповідність позовної заяви приписам процесуального законодавства.

У зв`язку з чим, позивачу потрібно надати суду уточнену позовну заяву (відповідно до кількості учасників справи та один екземпляр для суду) з визначеними у ній позовними вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення (пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами), з урахуванням висновків суду, що наведені у цій ухвалі, або надати ґрунтовні та деталізовані письмові пояснення, що заявлені позовні вимоги є пов`язаними між собою із наведенням конкретного переліку таких підстав або щодо позовних вимог, не пов`язаних єдиними підставами та доказами, - окремих адміністративних позовів у загальному порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач до адміністративного позову не додав доказів сплати судового збору.

Натомість, у позовній заяві позивач зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", як учасник бойових дій, на підтвердження чого долучив до матеріалів позовної заяви копію посвідчення учасника бойових дій, відповідно до якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Надаючи правову оцінку такому твердженню позивача, суддя зазначає наступне.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

При цьому, п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" кореспондується із положеннями ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.

Конструкція норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", в якій йдеться про "справи, пов`язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Враховуючи викладене, суддя доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Указана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

Предметом оскарження у цій справі є дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки та зменшення відсотку грошового забезпечення при перерахунку пенсії.

Таким чином, вимоги позивача у цій справі не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій.

Отже, за таких обставин судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2270 гривні.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивач не сплатив судовий збір у визначеному законом розмірі.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи та один екземпляр для суду) з визначеними у ній позовними вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення (пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами), з урахуванням висновків суду, що наведені у цій ухвалі, або надати ґрунтовні та деталізовані письмові пояснення, що заявлені позовні вимоги є пов`язаними між собою із наведенням конкретного переліку таких підстав;

- щодо позовних вимог, не пов`язаних єдиними підставами та доказами, - окремих адміністративних позовів у загальному порядку.

- доказу оплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Д.Є. Махаринець