Постанова № 9752635, 18.05.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2010 р. справа № 2а-8202/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15год 00хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Тарасенка І.М.

при секретаріКушек Н.А.

за участю

прокурораНоздрьова С.В.

представника позивачаНовака П.Ю. за дов. від 04.01.2010 р.,

представника відповідача Шелех М.Ф. за дов. від 2.01.2010 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора міста Авдіївка Донецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Електроавтотранспорт» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 за період листопад 2009 року лютий 2010 року у розмірі 17537 грн. 09 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурором м. Авдіївки Донецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Електроавтотранспорт» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 за період листопад 2009 року лютий 2010 року у розмірі 17537 грн. 09 коп.

Правовою підставою стягнення позивач вважає норми частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, пункту 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663).

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні тим, що викладені в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, свою позицію виклав в письмових заперечення, у яких просив у задоволенні позову відмовити, оскільки Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхуванн» та Закон України «Про пенсійне забезпечення» не зобовязує підприємство покривати фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій передбачених п.п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроавтотранспорт» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 32737516 (а.с. 24).

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Пунктом 7 частини 1 статті 64 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що серед інших повноважень органам Пенсійного фонду надано право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Як передбачено статтею 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодування виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах, не віднесено до складу внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Та обставина, що фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є обєктом оподаткування збором на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (поряд із іншими виплатами на користь найманих працівників) не відносить зазначені витрати до кола загальнообовязкових платежів.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з пунктом 15 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка передбачала, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б» - «з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року було виключено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року №1461-III.

Таким чином, в момент прийняття Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про пенсійне забезпечення» не передбачав обовязку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообовязкового платежу.

Однак, згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прямо визначено обовязок підприємств тільки стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позовні вимоги позивача заявлені до товариства з обмеженою відповідальністю «Електроавтотранспорт» стосовно стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2, які було призначено на підставі пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період листопад 2009 року лютий 2010 року у розмірі 17537 грн. 09 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Прокурора міста Авдіївка Донецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Електроавтотранспорт» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 за період листопад 2009 року лютий 2010 року у розмірі 17537 грн. 09 коп. відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 травня 2010 року в присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі складена 21 травня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Тарасенко І.М.