Рішення № 97526125, 08.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4751/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення в частині та зобов`язати вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати окремі положення рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке викладено у листі від 19.03.2021 №3983-3622/Г-02/8-1500/21, про проведення з 01.10.2020 перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в частині визначення проценту розрахунку пенсії у розмірі 60% від суми заробітної плати та обмеження її максимальним розміром;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за вислугу років з 01.10.2020 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 №248 без обмеження максимального розміру пенсії, а також виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час та з урахуванням раніше проведених виплат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач з 26.07.1996 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, яку призначено та в подальшому перераховано у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року, у розмірі 90 відсотків заробітку, без будь-яких яких обмежень її максимального розміру.

Позивач вказує, що рішенням Конституційного суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 у справі №1- 223/2018 (2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-УІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, та вказане положення втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а саме з 26.03.2020 року. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковими, остаточними та таким, що не можуть бути оскарженими.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що має право на перерахунок призначеної йому раніше пенсії відповідно до умов та в порядку визначеному п.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від № 1697-VІІ (у первинній редакції) із розрахунку заробітної плати, передбаченої статтею 81 цього Закону.

Також позивач зазначає, що 25 листопада 2020 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру» та надав довідку Одеської обласної прокуратури №248 від 05.11.2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, яка з 11.09.2020 становить 75394,66 грн. При цьому перерахунок пенсії, на переконання позивача, мав проводитися у розмірі 90% від вказаної суми заробітку та її виплата - без обмеження її граничного розміру, тобто у сумі 67855,19 грн. (90% від 75394,66 грн).

Разом з тим, позивач вказує, що 05.03.2021 він звернувся із відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, зазначивши що перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії має бути проведений з 01.10.2020, у розмірі 90% від суми заробітної плати (грошового забезпечення), вказаної у довідці Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 №248 та виплати пенсії має здійснюватися без обмеження її граничного розміру. У своєму листі-відповіді від 19.032021 №3983-3622/Г-02/8-1500/21 відповідач повідомив, що пенсію ОСОБА_1 перераховано із заробітної плати 75394,66 грн згідно довідки від 05.11.2020 №248, та її розмір з надбавками становить:

- з 01.10.2020 - 47018,80 грн, де: основний розмір - 45236,80 грн (75394,66 грн*60%); ДСД на догляд інвалідам 1-А групи - 513,60 грн; цільова допомога інвалідам війни 1-ї групи - 70,00 грн; підвищення інвалідам війни 1 групи - 856,00 грн; пенсія за особливі заслуги перед Україною - 342,40 грн;

- з 01.12.2020 - 47075,80 грн, де: основний розмір пенсії від заробітної плати - 45236,80 грн (75394,66 грн*60%); ДСД на догляд інвалідам 1-А групи - 530,70 грн; цільова допомога інвалідам війни 1-ї групи - 70,00 грн; підвищення інвалідам війни 1 групи - 884.50 грн; пенсія за особливі заслуги перед Україною - 353,80 грн.

Виплату пенсії встановлено відповідно до п. 13-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме, з 01.10.2020 - 17120,00 грн, з 01.12.2020 - 17690,00 грн.»

Посилаючись на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду, позивач вважає, що здійснюючи перерахунок призначеної йому пенсії у розмірі меншому ніж 90% від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці від 05.11.2020 №248, виданої Одеською обласною прокуратурою (перерахунок пенсії здійснено із розрахунку 60%, від вказаного у довідці розміру заробітної плати, замість перерахунку у розмірі 90%, внаслідок якого сума перерахованої пенсії має становити 67855,19 грн, (75394,66 грн * 90%), без урахування надбавок), а також застосовуючи обмеження граничного розміру пенсії, що підлягає виплаті (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області грубо порушує права позивача, гарантовані Конституцією України.

Зазначені дії Головного управління ПФУ в Одеській області позивач вважає протиправними у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано до суду засобом електронного зв`язку відзив на позов (а.с. 17-18), в якому представник відповідача зазначає, що позовні вимоги вважає необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що перерахунок пенсії позивачу здійснено із розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Представник відповідача зазначає, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону №3668-VI, зокрема Закону №1697, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми ч. 1 ст. 2 Закону №3668-VІ, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати окремі положення рішення Головного управління, яке викладено в листі №3983-3622/Г-02/8-1500/21 від 19.03.2021, представник відповідача зазначив, що оскаржуваний позивачем лист несе лише інформаційний характер щодо пенсійного забезпечення та стану виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою суду від 01.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу, відповідно до протоколу про призначення пенсії, з 26.07.1996 року призначено пенсію за вислугою років.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії пенсійної справи, позивач до здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Одеської обласної прокуратури 05.11.2020 року №248, отримував пенсію за вислугу років із розрахунку 90% заробітної плати.

Розмір пенсії обчислений з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі №420/3455/20.

Одеською обласною прокуратурою 05.11.2020 року видано ОСОБА_1 довідку №248 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та ст.ст. 81, 86 Закону України «Про прокуратуру» та у зв`язку з початком роботи Одеської обласної прокуратури (наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 №414) за нормами чинними на 11.09.2020 за відповідною посадою - старший прокурор прокуратури області.

Відповідно до вказаної довідки розмір заробітної плати становить 75394,66 грн.

ОСОБА_1 25.11.2020 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, якій присвоєно №7878.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з заявою від 05.03.2021 року, в якій зазначив, що у листопаді 2020 року він звернувся до підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у Приморському районі м. Одеси із заявою щодо проведення перерахунку відповідно до припису призначеної йому пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок, як то передбачено первинною редакцією ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ, яка підлягає застосуванню для перерахунку пенсії працівникам прокуратури відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019. До заяви було надано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 05.11.2020 за №248, видану Одеською обласною прокуратурою, відповідно до якої заробітна плата, яку мали врахувати для проведення перерахунку пенсії становила 75394,66. При цьому перерахунок пенсії мав проводитися у розмірі 90% від вказаної суми заробітку та її виплата - без обмеження її граничного розміру, тобто у сумі 67855,19 грн. (90% від 75394,66 грн).

Позивач в заяві зазначив, що жодної інформації про проведення перерахунку пенсії, він не отримав. Проте, з січня 2021 року розмір пенсії позивача змінився та він отримує пенсію у розмірі 17690 грн, що дорівнює розміру 10-ти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Також, позивач в заяві вказав, що вважає, що не проведення перерахунку пенсії у розмірі 90% від суми заробітку вказаної у довідці Одеської обласної прокуратури та застосоване обмеження максимального розміру є протиправним та порушує його права.

Враховуючи викладене, просив здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з 01.10.2020 року у розмірі 90% від суми заробітку, вказаної у довідці Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 за №248, та здійснювати її виплату без обмеження її максимального розміру.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 19.03.2021 року за №3983-3622/Г-02/8-1500/21 повідомило позивачу, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 по справі № 420/3455/20 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) Прокуратури Одеської області від 04.03.2020 № 248, з урахуванням раніше проведених виплат, з 13.12.2019.

Пенсію перераховано із заробітної плати 43171,66 грн, та її розмір встановлено на рівні:

- з 13.12.2020 - 27611,00 грн, де: основний розмір пенсії від заробітної плати - 25903,00 грн (43171,66 грн*60%); ДСД на догляд інвалідам 1-А групи - 491,40 грн; цільова допомога інвалідам війни 1-ї групи - 70,00 грн; підвищення інвалідам війни 1 групи - 819,00 грн; пенсія за особливі заслуги перед Україною - 327,60 грн;

- з 01.07.2020 - 27685,00 грн, де: основний розмір пенсії від заробітної плати - 25903,00 грн (43171,66 грн*60%); ДСД на догляд інвалідам 1-А групи - 513,60 грн; цільова допомога інвалідам війни 1-ї групи - 70,00 грн; підвищення інвалідам війни 1 групи - 856,00 грн; пенсія за особливі заслуги перед Україною - 342,40 грн.

Частиною 2 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що пенсія призначається в розмірі 60% від сум місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі пенсії, яка не перевищує 10 прожиткових мінімумів, для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п. 13-2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах Закону України "Про прокуратуру" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, розмір пенсії до виплати з 13.12.2019 встановлено на рівні 16380,00 грн, з 01.07.2020- 17120,00 грн.

Суму доплати за період з 13.12.2019 по 30.09.2020, яка складає 48483,34 грн включено до реєстру судових рішень.

Судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов`язань.

Виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про прокуратуру", забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 126, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду передбачено 360 млн грн.

Відтак, виплата коштів на виконання Рішень Суду здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Також поінформовано позивача, що згідно з наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 "Про день початку роботи обласних прокуратур" 11.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур. Із зазначеної дати здійснюється оплата праці прокурорів обласних прокуратур та спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур) відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" та надаються довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії.

На зазначених підставах, згідно із заявою від 25.11.2020 пенсію позивача перераховано із заробітної плати 75394,66 грн згідно довідки від 05.11.2020 № 248, та її розмір з надбавками становить :

- з 01.10.2020 - 47018,80 грн, де: основний розмір - 45236,80 грн (75394,66 грн*60%); ДСД на догляд інвалідам 1-А групи - 513,60 грн; цільова допомога інвалідам війни 1-ї групи - 70,0 грн; підвищення інвалідам війни 1 групи - 856,00 грн; пенсія за особливі заслуги перед Україною - 342,40 грн;

- з 01.12.2020 - 47075,80 грн, де: основний розмір пенсії від заробітної плати - 45236,80 грн (75394,66 грн*60%); ДСД на догляд інвалідам 1-А групи - 530,70 грн; цільова допомога інвалідам війни 1-ї групи - 70,00 грн; підвищення інвалідам війни 1 групи - 884.50 грн; пенсія за особливі заслуги перед Україною - 353,80 грн.

Виплату пенсії встановлено відповідно до п. 13-2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме, з 01.10.2020 - 17120,00 грн, з 01.12.2020 - 17690,00 грн.

Доплату в сумі 16769,88 грн за період з 01.10.2020 по 31.12.2020 здійснено в січні поточного року, через АТ "Ощадбанк", день виплати - 5 число.

Відділом обслуговування громадян № 14 (сервісним центром) на адресу, яка зазначена в зверненні, надіслані розпорядження про перерахунки пенсії та розрахунок боргу.

Вважаючи дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На час призначення позивачу пенсії (1996 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року у редакції, відповідно до якої:

Працівники прокуратури, яким присвоєно класні чини, із стажем роботи в органах прокуратури 20 років і більше мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.

Пенсії за вислугу років призначаються:

а) слідчим працівникам незалежно від віку з вислугою не менше 20 років на посадах слідчого, начальника або заступника начальника слідчого підрозділу (відділу, частини), що безпосередньо займається провадженням попереднього слідства, - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується: на слідчій роботі - на три відсотки, а на будь-якій прокурорській посаді - на два відсотки заробітку, з якого обчислюється пенсія;

б) працівникам, які займають прокурорські посади, перелічені у статті 56 цього Закону, після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками з вислугою на цих посадах не менше 20 років - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується на два відсотки цього

заробітку;

в) працівникам, зазначеним у пунктах "а" та "б" частини другої цієї статті, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 12 років, після досягнення чоловіками 60 років при загальному стажі роботи 25 років і більше, а жінками - 55 років при загальному стажі роботи

20 років і більше - у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорсько-слідчих посадах з розрахунку 50 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік загального стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років - для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 відсотків, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4, - на п`ять відсотків відповідного заробітку.

Загальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений згідно з цією статтею, не може перевищувати 75 відсотків відповідного заробітку, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 відсотків, до категорії 2, - 80 відсотків.;

Підвищення пенсій за вислугу років у зв`язку з індексацією грошових доходів населення провадиться відповідно до статті 97 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та інших актів законодавства України.

Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються органами соціального захисту населення і виплачуються з Пенсійного фонду України відповідно до статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ.

Частина 20 статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

З 01.01.2015 частину 20 статті 86 Закону №1697-VII, відповідно до Закону України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), змінено і викладено у такій редакції: умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №76-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Однак, Кабінет Міністрів України впродовж 2015 - 2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було визначено частиною 20 статті 86 Закону №1697-VII (зі змінами згідно з Законом №76-VIII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.

Аналогічні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №127/11766/16-а, від 14.02.2018 у справі №569/5531/16-а, від 22.08.2018 у справі №754/15912/16-а.

Рішенням від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 є втрата чинності з 13.12.2019 норм частини 20 статті 86 Закону №1697-VII.

Конституційний Суд України в пункті 3 вказаного рішення установив такий порядок виконання ухваленого рішення:

- частина 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;

- частина 20 статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Стосовно розмірів заробітної плати прокурорів, то стаття 81 Закону № 1697-VІІ визначала заробітну плату прокурорів у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зі збільшенням на відповідні коефіцієнти для прокурорів обласної та Генеральної прокуратури, прокурорів, які обіймають органах прокуратури адміністративні посади.

В той же час, Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, у відповідності до якого, зокрема, норми статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 14.10.2014 «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 N 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ зі змінами застосовуються порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього рішення, положення пункту 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином відновлено дію статті 81 Закону України «Про прокуратуру» в частині визначення розміру та складових заробітної плати прокурорів.

Також 30.08.2017 року постановою Кабінету Міністрів України №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» внесено до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури зміни, що додаються (далі - Постанова №657).

Зокрема, пунктом 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, затверджених Постановою №657, викладено в новій редакції додатки 1, 2 і 7 у постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», якими визначено схеми посадових окладів працівників Генеральної прокуратури України (додаток 1); посадових окладів працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур (додаток 2); посадових окладів працівників місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та прирівняних до них прокуратур (додаток 7).

Змінені схеми посадових окладів працівників прокуратур передбачали підвищення посадових окладів.

19.09.2019 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ, що набув чинності з 25.09.2019.

Вказаним Законом, зокрема, змінено редакції статей 7, 10 Закону України «Про прокуратуру» (№ 1697-VІІ), положення яких в редакції Закону № 113-ІХ визначають, що систему прокуратури України становлять: 1) Офіс Генерального прокурора; 2) обласні прокуратури; 3) окружні прокуратури; 5) легалізована антикорупційна прокуратура (частина 1 статті 7); у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура (частина 1 статті 10).

Стаття 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону від 19.09.2019 № 113-ІХ аналогічним чином визначає порядок обрахунку заробітної плати для працівників Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур, зокрема, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з відповідним коефіцієнтом.

Згідно з наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414, днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020.

Відтак, з 11.09.2020 положення статті 81 Закону № 1697-VІІ почали застосовуватись до прокурорів, що працюють у обласних прокуратурах.

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1155 «Про умови оплати праці прокурорів», пунктом першим якої затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1-3.

Пунктами 2-3 Постанови №1155 надано право керівникам органів прокуратури в межах установленого фонду оплати праці установлювати прокурорам посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів; надбавку за інтенсивність праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 100 відсотків посадового окладу; щомісячну надбавку за вислугу років за наявності стажу роботи; надбавку за виконання обов`язків тимчасово відсутнього прокурора, що перебуває на адміністративній посаді, або за вакантною адміністративною посадою; надбавку до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць, у розмірі та порядку, що визначені законодавством; компенсацію за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі та порядку, що визначені законодавством, а також здійснювати преміювання прокурорів відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Виплачувати прокурорам органів прокуратури: надбавку за знання та використання в роботі іноземної мови; доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності; надбавку за почесне звання "заслужений".

Розмір посадового окладу працівників обласних прокуратур був значно збільшений у порівнянні з попереднім посадовим окладом працівників прокуратур області, встановленим згідно з Постановою № 657.

Оскільки, як зазначено вище, днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020 і саме з цієї дати оплата праці прокурорів обласних прокуратур здійснюється у відповідності до статті 81 Закону України «Про прокуратуру», то Одеська обласна прокуратура надала позивачу довідку №248 від 05.11.2020 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій, за нормами, чинними на 11.09.2020 за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора прокуратури області. Згідно вказаної довідки розмір заробітної плати складає 75394,66 грн, у тому числі посадовий оклад 46160,00 грн, надбавка за вислугу років (40%) 18464,00 грн, матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) 5385,33 грн та 5385,33 грн.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 №248 з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.10.2020.

Щодо застосування зменшеного відсотка заробітку для цілей перерахунку пенсії, то суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 86 Закону №1697-VII встановлено, що пенсія прокурорам призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Отже, у зв`язку з прийняттям Закону №1697-VII розмір пенсії прокурорам призначається у розмірі 60 відсотків місячної заробітної плати.

Проте на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 1, 12, 17 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які наведені вище.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні від 05.04.2001 № 3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа про податки) Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд зазначає, що при перерахунку пенсії за вислугу років змінною величиною є лише розмір пенсії, що залежить від зміни розміру чи складових місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії працівників, з якої здійснюється обрахунок пенсії, а не відсоткове значення розміру пенсії, обрахунок якого здійснений при її призначенні та є незмінним.

Верховний Суд України у постанові від 06.10.2015 в справі № 21-2432а15 сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, зокрема, визначив, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Колегія суддів тоді дійшла такого правового висновку: внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13, 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв`язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.

Такий правовий висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 03.05.2018 у справі № 308/11498/16-а, від 22.06.2018 у справі № 635/6663/16-а, від 17.07.2018 у справі № 559/2862/16-а, від 19.12.2018 у справі № 725/1352/16-а, від 31.07.2019 у справі № 354/90/15-а, від 29.04.2020 у справі № 490/5366/16-а.

Отже, безпідставним є застосування до спірних правовідносин норм Закону №1697-VІІ в частині визначення відсоткового розміру пенсії, оскільки вказаний закон поширює свою дію на працівників прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.

Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років і пенсія йому призначена у 1996 році, тому до розміру пенсії позивача не може застосовуватися відсотковий розмір пенсії, визначений Законом № 1697-VІІ.

З огляду на викладене, суд зазначає, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії згідно з довідкою Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 за №248 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.

Стосовно обмеження максимального розміру пенсії розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність суд зазначає наступне.

Обмеження виплати пенсії максимальним її розміром вперше було встановлено Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

За приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, який набрав чинності з 01.04.2015, частину 15 статті 50-1 Закону № 1789-XII замінено чотирма частинами, зокрема частиною 18 такого змісту: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.

Відтак, частина 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, втратила чинність з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, а тому до спірних правовідносин такі норми не застосовується.

Абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Отже, у зв`язку з прийняттям Закону №1697-VII розмір пенсії прокурорів знову обмежено максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.

З цього приводу суд також зауважує, що на даний час Конституційний Суд України у своїх рішеннях сформував практику стосовно запровадження шляхом прийняття законів, нових механізмів перерозподілу Державного бюджету України та використання бюджету Пенсійного фонду України у соціальній сфері, спрямованих на досягнення розумного балансу між інтересами окремих осіб, суспільства та держави.

Так, у Рішенні від 08.10.2008 №20-рп/2008 (пункт 5) Конституційний Суд України вказав, що види і розміри соціальних послуг встановлюються державою з урахуванням її фінансових можливостей. Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував положення актів міжнародного права. Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави, тобто кожна людина як член суспільства має право на соціальне забезпечення, здійснення необхідних для підтримання її гідності, вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва, проте відповідно до структури і ресурсів кожної держави.

У Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 (пункт 2.1) Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.

Конституційний Суд України в рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 визначив, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості. В даному рішенні Конституційний Суд спирається на Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, який встановлює загальний обов`язок держав забезпечити здійснення прав, що передбачені цим пактом, у максимальних межах наявних ресурсів (пункт 1 статті 2).

На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. Тобто у разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Тобто, одним з основних принципів, який застосовується державою для реалізації конституційного права на соціальний захист є принцип збалансованості та пропорційності між фінансовими можливостями держави, які визначаються, у першу чергу, внутрішнім законодавством держави, що враховує, зокрема, зовнішньо та внутрішньо економічні і політичні чинники.

Таким чином, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії, наведеними вище положеннями встановлюються обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.

Також суд звертає увагу, що не застосування обмеження розміру виплачуваної пенсії при її перерахунку у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури, до осіб, яким призначена пенсія відповідно до положень статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, неодмінно призведе до ситуації непрямої дискримінації інших пенсіонерів з числа прокурорів, зокрема тих, яким пенсія призначена відповідно до Закону 1697-VII, та суперечитиме принципу рівності перед законом. Утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов`язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.

З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії позивача пенсійним органом обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру пенсії, встановлене вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Верховним Судом неодноразово здійснювався касаційний розгляд справ, де позивачами виступали особи, яким пенсії були призначені відповідно до Закону №1789-XII, а вимоги позовних заяв було звернуто до пенсійного органу стосовно неправомірності його дій та рішень щодо здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, передбаченим статтею 86 Закону №1697-VII , в редакції зі змінами, внесеними Законами України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (постанови Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №205/8204/16-а, від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, від 02.05.2018 у справі №704/87/17, від 15.08.2018 у справі №161/9572/17, від 17.01.2019 у справі №161/713/17, від 15.05.2019 у справі №554/4191/17, від 21.11.2019 у справі №161/14321/16-а, від 21.05.2020 у справі №554/10510/16-а, від 28.10.2020 у справі №686/2428/16-а).

Розглядаючи вищевказані справи, Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.

Також на вказані обставини звернута увага Верховним Судом в ухвалі від 04.02.2021 у справі №400/6132/20 про відмову у відкритті провадження у справі №400/6132/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про перерахунок пенсії в частині зменшення її розміру з 90% до 60% від заробітку та обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність, а також зобов`язання пенсійний орган здійснити перерахунок призначеної їй пенсії у розмірі 90% та без обмеження її максимального розміру із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, починаючи з 01.10.2020, про розгляд цієї справи як зразкової.

Стосовно вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування окремих положень рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке викладено у листі від 19.032021 №3983-3622/Г-02/8-1500/21, суд зазначає, що оскаржуваний документ не є рішенням в розумінні КАС України, а є листом про надання інформації стосовно здійсненого перерахунку пенсії позивача відповідно до його заяви. З огляду на, що позовна вимога про визнання його протиправним та скасування в частині задоволенню не підлягають.

В свою чергу, з метою повного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме:

визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 року №248 в розмірі 90% від суми заробітної плати, яка викладена у листі від 19.032021 №3983-3622/Г-02/8-1500/21;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років з 01.10.2020 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 №248, а також виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час та з урахуванням раніше проведених виплат.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення в частині та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 року №248 в розмірі 90% від суми заробітної плати, яка викладена у листі від 19.032021 №3983-3622/Г-02/8-1500/21;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років з 01.10.2020 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 05.11.2020 №248, а також виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час та з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (код ЄДРПОУ 20987385, 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Суддя П.П. Марин