Рішення № 97525763, 07.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5669/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря судового засідання Іванес Х.О.,

представника позивача адвоката Берестецького Т.Б.,

представника відповідачів Квасниці Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 16.03.2021 №1430 про відповідність/невідповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” критеріям ризикованості платника податку;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 08.04.2021 №1769 про відповідність/невідповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” критеріям ризикованості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризикованості платника податку;

визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №2550021/43248712 від 08.04.2021, №2549752/43248712 від 08.04.2021; №2549753/43248712 від 08.04.2021, №2549754/43248712 від 08.04.2021;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання податкову накладну №65 від 01.03.2021, №61 від 01.03.2021, №62 від 03.03.2021, №63 від 09.03.2021.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення від 16.03.2021 № 1430 та від 08.04.2021 р № 1769 Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність Позивача пункту 8 критеріям ризиковості платника податків є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач зазначає, що оскаржувані рішення є актами індивідуальної дії, а відтак мають відповідати загальним вимогам, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, а саме бути обґрунтованим та вмотивованим, тобто повинне містити не тільки конкретні підстави його прийняття (фактичні та юридичні), але і наведені контролюючим органом переконливі та зрозумілі мотиви його прийняття. Однак, оскаржувані рішення зазначеним вимогам не відповідають. Так, в оскаржуваних рішеннях вказано, що Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 прийнято рішення про: відповідність платника податків п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку з наявністю податкової інформації, проте, якої саме не зазначено. Крім того, в оскаржуваних рішеннях контролюючий орган жодним чином не обґрунтував та не навів цифрових показників та розрахунків відповідності позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та/або Критеріїв ризиковості операцій. Позивач вважає, що наведені обставини свідчать про відсутність законних та достатніх підстав для включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та, як наслідок прийняття оскаржуванних рішень. Також позивачем відповідно до приписів п.187.1 ст. 187 ПКУ по першій події складено податкові накладні №65 від 01.03.2021, №61 від 01.03.2021, №62 від 02.03.2021, №63 від 09.03.2021. та направлено для реєстрації в ЄДРПН. Вказує, що згідно отриманих квитанцій, податкові накладні прийняті, але реєстрація зупинена. Зазначає, що позивачем надано усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податкових накладних, однак, рішеннями відповідача 1 №2550021/43248712 від 08.04.2021, №2549752/43248712 від 08.04.2021, № 2549753/43248712 від 08.04.2021, № 2549754/43248712 від 08.04.2021 відмовлено у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач зазначає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, та, в даному випадку, містити перелік конкретних документів, яких не вистачає. Натомість, у рішеннях Комісії відсутні дані про те, яких саме документів не надано на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Таким чином, стверджує, що первинні документи засвідчують факт реального виконання позивача господарських зобов`язань.

У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задоволити у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Відтак, відповідач вважає, що внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Відповідач ГУ ДПС у Львівській області у відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України за №117 від 21.02.2018, причиною відмови у реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; ненадання платником податку копій документів відповідно до пп.4 п.13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Відповідач вважає, що позивачем, всупереч вимог податкового законодавства України, яке регулює подання та реєстрацію податкових накладних, не подано до контролюючого органу належних документів, які підтверджують господарські операції щодо податкової накладної, а саме не надав комісії документації по якості товару.

Ухвалою від 19.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду аналогічні пояснення, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив, просить у задоволенні такого відмовити.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” є юридичною особою, що було створено в 2019. Одним з профільних видів діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90). В рамках вказаного напрямку діяльності здійснюється оптова торгівля харчовими інгредієнтами.

Специфіка вказаного виду діяльності полягає в тому, що для здійснення оптової торгівлі ТОВ “Продпостачсервіс” закуповує та імпортує харчові інгредієнти як на території України так і за кордоном, та використовує відповідні послуги (транспортні, транспортно-експедиторські послуги та інш.).

Суд встановив, 16 березня 2021, комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийняла рішення № 1430 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” критеріям ризиковості платника податку. Підставою зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків: “Внести до п.8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції. ”

Позивачем було подано пояснення та долучено ряд документів на підтвердження реальності господарських операцій. 08 квітня 2021, комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийняла рішення № 1769 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” критеріям ризиковості платника податку. Підставою зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків: “Залишити по п.8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування”.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з визначення, наведеного у пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до визначення, яке міститься у пункті 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктами 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (абзац перший пункту 6 Порядку № 1165).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Додатками № 1, № 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци 2-5 пункту 6 Порядку № 1165).

Додатком № 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

У цих рішеннях зазначено про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, також вказано про те, що “У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування”.

Разом з тим, формою рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток № 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення підстави відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку) та деталізовано, що у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку “розшифровується, яка саме податкова інформація”.

З цього приводу суд відзначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19.

Оскаржувані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, не містить розшифрування, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку.

Якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1 Порядку № 1165), то така податкова інформація має бути розшифрована та зазначена у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Такі вимоги до рішення зумовлені тим, що платник податку має бути обізнаний з цією податковою інформацією, що забезпечить йому право подати на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 6 Порядку № 1165.

Не зазначення у рішенні розшифрування податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Проте, в оскаржуваному рішенні у відповідному полі вказаний лише пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не наведено розшифрування, яка ж саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, що у свою чергу суперечить вимогам Порядку № 1165.

Отже, приймаючи оскаржувані рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення, як акта індивідуальної дії.

Недотримання ж податковим органом вимог пункту 6 Порядку № 1165 в частині мотивування оскаржуваних рішень, є істотним порушенням, наслідком чого є визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зважає на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 відповідно до якої право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме “Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку”.

Щодо позовних вимог стосовно відмови в реєстрації податкових накладних, суд встановив наступне.

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ Товариство з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” складено податкові накладні №65 від 01.03.2021, №61 від 01.03.2021, №62 від 02.03.2021, №63 від 09.03.2021 та направлено 29.03.2021 для реєстрації в ЄДРПН .

Згідно отриманих квитанцій, які були отримані 29.03.2021 податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України “Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8. «Критеріїв ризиковості платника податку”, з пропозицією про надання пояснення та копій документів.

Відповідно до п.п. 201.16. ст. 201 ПКУ Позивач скористався правом на надання пояснень та надіслано такі з додатками через електронний кабінет платника податків Відповідачу.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №2550021/43248712 від 08.04.2021 року, №2549752/43248712 від 08.04.2021, № 2549753/43248712 від 08.04.2021, № 2549754/43248712 від 08.04.2021, про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими відмовлено позивачу у реєстрації податкових накладних №65 від 01.03.2021, №61 від 01.03.2021, №62 від 02.03.2021, №63 від 09.03.2021 у зв`язку з ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності) наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).

Позивач не погоджується з прийнятими рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, вважає їх такими, що не відповідають законодавству України та не ґрунтуються на результатах аналізу наданих документів платника податків.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Пунктом 7 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (п.п. 8, 9 Порядку №1165).

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Так у Додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість Квитанції ГУ ДПС у Львівській області не містять.

Критерій 8 у додатку 1 до Порядку №1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Нечітке формулювання органом ДПС у вказаній квитанції підстав для зупинення реєстрації податкових накладних з вказівкою на те, що позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача усіх документів, якими була оформлена відповідна господарська операція.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п.п. 9 - 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до п.п. 25 - 26 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Згідно з приписами пунктів 42, 44 - 46 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Відповідачами не надано доказів додержання вимог п. 44 Порядку №1165 - результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

В оскаржуваних рішеннях не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Посилання відповідача в оскаржуваних рішеннях на те, що платником податків не подано первинних документів спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Зазначені рішення контролюючого органу є актом індивідуальної дії, адже виданий суб`єктом владних повноважень, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість оскаржувані рішення податкового органу не відповідають вищезазначеним критеріям акта індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації таких податкових накладних.

Водночас наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

При цьому згідно з нормами.п. 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

При цьому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних після набрання чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р здійснюється ДПС України.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних від містяться лише загальні формулювання про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, що не відповідає суті предмета розгляду, адже посилаючись на відповідний пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, комісія регіонального рівня зобов`язана вказати у Квитанції про зупинення реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування в ЄРПН чіткий перелік документів, які необхідні для прийняття рішення.

Формальне зазначення у Квитанціях пропозиції надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є лише дублюванням: пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відсутність у Квитанціях чіткого переліку документів, які необхідні контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, свідчить про те, що останній надає право/можливість платнику податків надавати документи на власний розсуд, що свідчить про те, що контролюючий орган буде позбавлений можливості (не матиме права) не прийняти такі документи/відхилити чи визнати недостатніми.

Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документа.

Разом з тим, позивачем надано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень, детальні пояснення та первинні документи, які дозволяють розкрити зміст операції, за якою складено податкові накладні.

Форма Рішення про реєстрацію відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі відмова у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням документів підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.

Оскаржувані рішення взагалі не містять жодних підкреслень у даній графі,тобто, відповідач 1 формально зазначив причини для відмови у реєстрації податкових накладних з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.

Оскаржувані рішення відповідача 1 не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02 липня 2019 року у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19)

Судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкові накладні, реєстрації яких за наслідком проведеного моніторингу було зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані пояснення та копії документів, що складені під час здійснення відповідних господарських операцій, зокрема: пояснення до податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено; податкову накладну №65 від 01.03.2021 з квитанцією, податкову накладну №61 від 01.03.2021 з квитанцією, податкову накладну №62 від 02.03.2021 з квитанцією, податкову накладну №63 від 09.03.2021 з квитанцією, контракт №202309_V2 від 18.06.2020 , контракт №2509/2020/1 від 25.09.2020 , контракт №0106/2020 від 01.06.2020 , контракт №1106/2020 від 11.06.2020 , контракт №0106/20 від 01.06.2020 , контракт №2409/20 від 24.09.2020, контракт №2809/2020 від 28.09.2020, контракт №1808/20 від 18.08.2020, контракт №21073020 від 21.07.2020, угоду №01-20/05 від 20.05.2020, угоду №01-07 від 01.07.2020, угода №0106-20 від 01.06.2020, видаткову накладну № 60 від 01.03 2021, видаткову накладну № 54 від 01.03 2021, видаткову накладну № 55 від 02.03 2021, видаткову накладну № 56 від 09.03 2021, видаткову накладну №85 від 01.06.2020, видаткову накладну №97 від 16.06.2020, видаткову накладну №135 від 20.07.2020, видаткову накладну №151 від 17.08.2020, видаткову накладну №154 від 21.08.2020, видаткову накладну №155 від 24.08.2020, видаткову накладну №157 від 28.08.2020, видаткову накладну №158 від 01.09.2020, видаткову накладну №161 від 02.09.2020, видаткову накладну №7 від 26.02.2020, видаткову накладну №134 від 29.07.20, видаткову накладну №136 від 29.07.20 видаткову накладну, Акт надання послуг №872 від 26.10.2020, Заявка №21/10 від 21.10.2020, Рахунок на оплату №859 від 26.10.2020, Акт надання послуг №900 від 02.11.2020, Заявка №27/10 від 27.10.2020, Рахунок на оплату №892 від 02.11.2020, Акт надання послуг №1057 від 14.12.2020, Заявка №10/12 від 10.12.2020, Рахунок на оплату №1055 від 14.12.2020, Акт надання послуг №1092 від 21.12.2020, Заявка №16/12 від 10.12.2020, Рахунок на оплату №1083 від 21.12.2020, Акт надання послуг №1128 від 23.12.2020, Заявка №15/12 від 15.12.2020, Акт надання послуг №6 від 06.01.2021, Заявка №06/01 від 06.01.2021, Рахунок на оплату №8 від 13.01.2021, Акт надання послуг №117 від 17.02.2021, Заявка №10/02 від 10.02.2021, Рахунок на оплату №107 від 16.02.2021, Акт надання послуг №176 від 01.03.2021, Заявка №24/02 від 24.02.2021, Рахунок на оплату №158 від 01.03.2021, Акт надання послуг №1034 від 09.12.2020, Заявка №04/12 від 04.12.2020, Рахунок на оплату №1038 від 09.12.2020, Акт надання послуг №713 від 07.09.2020, Заявка №02/09 від 02.19.2020, Рахунок на оплату №706 від 07.09.2020, Акт надання послуг №107 від 16.02.2021, Заявка №10/02 від 10.02.2021, Рахунок на оплату №102 від 15.02.2021, Акт надання послуг №183 від 02.03.2021, Заявка №22/02 від 22.02.2021, Рахунок на оплату №157 від 26.02.2021, Акт надання послуг №215 від 09.03.2020, Заявка №02/03 від 02.03.2021, Рахунок на оплату №205 від 09.03.2021, договір оренди №24 від 01.11.2019, акт прийому-передачу від 01.11.2019, договір суборенди складського приміщення 01/06/20 від 01.06.2020, договір №90 від 01.11.2020, акт прийому-передачу від 01.11.2020, договір про надання транспортного-експедиційних послуг №ЕК 39 від 21.02.2020, №1 від 04.01.2021,ВМД№UA209170/2020/074173,ВМД№UA209170/2020/077200,ВМД№UA209170/2020/080202,ВМД№UA209170/2020/098803,ВМД№UA209170/2020/085221,ВМД№UA209170/2020/091139,ВМД№UA209170/2020/100065,ВМД№UA209170/2020/099893,ВМД№UA209170/2021/001877,ВМД№UA209170/2021/004483,ВМД№UA209170/2021/004593,ВМД№UA209170/2021/011461,ВМД№UA209170/2021/011312,ВМД№UA209170/2021/061930,ВМД№UA209170/2021/095468,ВМД№UA209170/2021/001209,ВМД№UA209170/2021/015180,ВМД№UA209170/2021/082190,ВМД№UA209170/2021/011353,ВМД№UA209170/2021/080325,ВМД№UA209170/2021/097872,ВМД№UA209170/2020/098947,ВМД№UA209170/2020/0904084,ВМД№UA209170/2020/064482,ВМД№UA209170/2020/004414,ВМД№UA209170/2020/010929,ВМД№UA209170/2020/015376,ВМД№UA209170/2020/017355,ВМД№UA209170/2020/017301, банківські виписки по рахунках.

Водночас, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача не скеровував запитів щодо недостатності документів або їх невідповідності чинному законодавству України.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що оскаржувані рішення повинні містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.

Отже, суд дійшов висновку, що посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність таких рішень.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Проте, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачами зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідних рішеннях, а відмова у реєстрації спірних податкових накладних фактично обґрунтовані відсутністю документів щодо якості товару.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних накладних.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 (адміністративне провадження № К/9901/62719/18).

Суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті без врахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту настання першої події - постачання товарів/послуг, або отримання коштів, які, в свою чергу, підтверджені первинними документами, на підставі яких і складені податкові накладні.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, так як спірні рішення не відповідають встановленим у ч.2 ст.2 КАС України критеріям обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті з порушенням порядку, не у спосіб визначений законом, а тому, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.

А тому, вважає, що покладання на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкові накладні не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області та ДПС України.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 16.03.2021 р № 1430 про відповідність/невідповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 08.04.2021 р № 1769 про відповідність/невідповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2550021/43248712 від 08.04.2021 року, №2549752/43248712 від 08.04.2021 року, № 2549753/43248712 від 08.04.2021 року, № 2549754/43248712 від 08.04.2021 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання податкову накладну №65 від 01.03.2021 року, №61 від 01.03.2021 року, №62 від 02.03.2021 року, №63 від 09.03.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” (місцезнаходження: 81500, Львівська обл., Городоцький р-н, м. Городок вул. Перемишльська, 106 код ЄДРПОУ 43248712) судовий збір у розмірі 12 485 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн.00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Продпостачсервіс” (місцезнаходження: 81500, Львівська обл., Городоцький р-н, м. Городок вул. Перемишльська, 106 код ЄДРПОУ 43248712) судовий збір у розмірі 12 485 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн.00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Гулкевич І.З.