Рішення № 97525525, 26.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року справа №380/8193/20

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за

позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , представник – ОСОБА_2 до Державної податкової служби України, представник – Квасниця Н.Б. Головного управління ДПС у Львівській області, представник – Квасниця Н.Б.про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ФО-П ОСОБА_3 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області № 1649452/3050901585 від 18.06.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 30.04.20 р., № 1649453/3050901585 від 18.06.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 30.04.20 р., в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ФО-П ОСОБА_3 ;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані ФО-П ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) податкові накладні № 3 від 30.04.20 р. на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 83 316,16 грн., № 4 від 30.04.20 р. на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 85 509,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були складені наступні податкові накладні, а саме: №3 від 30.04.20 р. на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 83 316,16 грн.; №4 від 30.04.20 р. на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 85 509,20 грн.

Проте, реєстрація вказаних накладних зупинена з підстав що, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19-00.00, 02.40.1. відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Додатково повідомляємо: показник «D» = 14.2949%, «Р» = 0».

Позивачем було надало усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують настання факту першої події – дата виникнення податкових зобов`язань.

Однак, від Відповідача-1 в електронній формі були отримані спірні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав: Ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Позивачка вважає такі рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасування з наступних підстав:

Специфічною рисою видів діяльності позивача полягає в тому, що коди товарів на «вході» не відповідають кодам послуг на «виході», оскільки позивач придбаває витратні матеріали, які в подальшому використовує в господарській діяльності по виконанню робіт та наданні послуг. У зв`язку із цим та керуючись положеннями п.12 та п.13 Постанови КМУ №1165, до податкових органів було подано Таблицю даних платника податку з поясненнями щодо суті діяльності позивача, проте вказана Таблиця даних не була врахована податковим органом регіонального рівня.

Позивачка для здійснення діяльності з перевезення вантажів використовує, як власні так і орендовані транспортні засоби. Позивач має стабільну податкову історію (з березня 2019 р. по березень 2020 року) за ознакою «Реєстрація ПН/РК на постійній основі: протягом будь-яких 4-х з останніх 6-ти місяців товарів/послуг (згідно з УКТ)». За весь час функціонування жодних претензій з боку органів ДПС, в т.ч. щодо нереальності (безтоварності) господарських операцій, позивачка отримувала.

На підставі наведеного, всі господарські операції позивачки носять виключно реальний характер, який підтверджується наявною у позивачки матеріально-технічною базою (як власним так і орендованим транспортом, достатньою кількістю працівників).

Механізм визнання платника «ризиковим» не передбачений жодною нормою ПК України або іншим законодавчим актом – відповідно органи ДПС не уповноважені визнавати платників «ризиковими» та приймати відповідні рішення. У свою чергу, критерій ризиковості здійснення операцій з п.1 додатку №3 до постанови КМУ №1165. Господарські операції за ПН №3 та ПН № 4 від 30.04.2020р. носять цілком реальний характер і жодних ознак ризиковості не містять.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та чіткого переліку необхідних документів (як було зазначено вище, жодного ризикового критерію, як і переліку необхідних документів, органом ДПС не зазначено ні в квитанціях про зупинення реєстрації ПН, ні в оскаржуваних рішеннях).

Позивач зазначає, що надані первинні документи були оформлені у відповідності до укладених договорів, підтверджують реальність господарських операцій. Такі документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

При цьому, органами ДПС не спростовано і встановленої ст.204 ЦК України презумпції правомірності вчиненого підприємствами правочину. Взагалі не досліджувались фактичні обставини щодо змісту та умов угоди, зобов`язань сторін за договором та порядку оплати вартості товарів та їх постачання.

Факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Також, податковим органом жодним чином не відображено, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані при винесенні оскаржуваних рішень.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

З наведеного слідує, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків було надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за спірними податковими накладними.

Що стосується зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні № 3 від 30.04.2020 року, № 4 від 30.04.2020 року позивачка зазначає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Також, у рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

У справі «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На думку позивачки, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Представник позивачки в судових засіданнях позовні вимоги підтримав надав суду додаткові докази та пояснення просив суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, відповідач вважає позов необґрунтованим та безпідставним, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

30.12.2019 року між ФО-П ОСОБА_3 (Виконавець) та ДП «Славське лісове господарство» (Виконавець) укладено Договір №300 відповідно до якого Виконавець зобов`язується надати послуги лісівництва, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги. За результатами господарської операції згідно Договору складено податкову накладну №3, 4 від 30.04.2020р. Податкові накладні №3,4 від 30.04.2020р., були направлені на реєстрацію до контролюючого органу.

Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної №1 від 07.05.2020р в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19-00.00, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Окрім вищенаведеного контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначені в ПН/РК для розгляду питання рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до рішення комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1649452/3050901585 та №1649453/3050901585, з підстав ненадання платником податку копій документів, які підтверджують оплату.

Отже, 30.12.2019 р. між ФО-П ОСОБА_3 (Виконавець) та ДП «Славське лісове господарство» (Виконавець) укладено Договір №300 відповідно до якого Виконавець зобов`язується надати послуги лісівництва, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги.

Відповідно до Р.3 Договору підставою для оплати Замовником виконаних робіт являється Акт приймання-передачі.

Згідно з даними Повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, ФОП ОСОБА_3 для підтвердження інформації зазначеній у податкових накладних, долучено наступні документи («скріншоти» переліку документів, які наданні до повідомлення стосовно розблокування реєстрації податкової накладної додаємо):

Отже, на підтвердження здійснення господарської операції, за наслідками якої складено податкові накладні № 3,4 Позивачем до Повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено не надано платіжних доручень або виписок з банку, що підтверджують реальність проведення господарської операції та виписування податкових накладних.

Сплата за виконання послуг повинна здійснюватися на підставі Акт приймання виконаних робіт (додаток №2 ), про який міститься інформація у платіжному дорученню №1459 та №1458 (які не долучалися на розгляд комісії, а лише до позову) зазначено суму сплати 150000 грн. у кожному дорученні, хоча у позові підприємець зазначає, що підставою виписки податкових накладних були Акти №3, 11,9, 10,1,8, 7,6,5,4,2 – згідно податкової накладної №4 та Актів №6, 33, 5, 34, 35 - згідно податкової накладної №3

Платіжні доручення №1459 та №1458 не можуть братися до уваги, оскільки не стосуються Договору та Актів, які долучені до матеріалів справи, як підставу виписки податкових наладних.

Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Враховуючи зазначене, у ГУ ДПС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, а тому такі є правомірними.

Представник відповідачів в судових засіданнях позовні вимоги заперечила, надала суду додаткові докази та пояснення просила суд в задоволені позову відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 07.10.2020 року у даній справі відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою судді від 07.12.2020 року постановлено про перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження. Ухвалою суду від 14.01.2021 року розгляд справи здійснюється в режимі відеоконференції.

Судом встановлені наступні обставини:

ФО-П ОСОБА_3 відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПК України складені та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступні податкові накладні, а саме: №3 від 30.04.20 р. на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 83 316,16 грн.; №4 від 30.04.20 р. на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 85 509,20 грн.

До вказаних податкових накладних було отримано квитанції наступного змісту:

«ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 30.04.2020 року № 3, від 30.04.2020 року № 4 в ЄРПН зупинені. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19-00.00, 02.40.1. відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Додатково повідомляємо: показник «D» = 14.2949%, «Р» = 0».

В подальшому в електронній формі були отримані наступні рішення, а саме:

- № 1649453/3050901585 від 18.06.2020 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 4 від 30.04.2020 року на загальну суму 85 509,20 грн. з підстав: Ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків;

- № 1649452/3050901585 від 18.06.2020 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 30.04.2020 року на загальну суму 83 316,16 грн. з підстав: Ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивачка вважає спірні рішення таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом частково враховуються аргументи наведені позивачкою про протиправність спірних рішень та зобов`язання вчини дії з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України (в редакції на час спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно п. 201.16. ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим

Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за № 1245/34216, цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно цього ж Порядку:

2. Прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

3. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

4. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

5. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

6. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

7. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

8. ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв`язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

9. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

10. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

11. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

12. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

13. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341), цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Згідно цього ж Порядку:

4. До Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

5. Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

12. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

13. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

14. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

15. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

17. У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

18. На момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

19. Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

20. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, законодавцем чітко встановлено певний алгоритм дій платника податків та податкового органу щодо питання реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі:

- Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку;

- Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться відповідні перевірки;

- За результатами перевірок, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- Прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня);

- Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати певні документи, оскільки законодавцем не встановлено чіткого переліку документів, а їх подача після зупинення реєстрації є правом платника податку, то на переконання суду податковий орган має зазначити конкретний перелік документів необхідних для реєстрації відповідної податкової накладної, виходячи з фактичних обставин спірного питання та не виходячи за межі встановленого законодавцем переліку документів;

- Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі;

- На момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться відповідна перевірка;

- Комісія регіонального рівня приймає рішення саме про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі лише в разі ненадання платником податку встановлених документів;

- Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з певних подій. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог відповідного Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що у квитанції про зупинення реєстрації відповідної податкової накладної відповідачем не вказаний конкретний перелік документів, який платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

В оскаржуваному рішенні контролюючим органом не обґрунтовано, які саме документи, не надані платником, чи складені з порушенням законодавства, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків має чи мав надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації відповідної податкової накладної.

Суд зазначає, що принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення «res judicata» (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного органу, є обов`язковим. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання).

На думку суду, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню з тих підстав, що відповідач зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України), відповідач повинен був дотримуючись принципу юридичної визначеності у встановленому законом порядку зазначити конкретний перелік документів необхідних для реєстрації відповідної податкової накладної.

З цих підстав суд констатує, що спірне рішенні прийняті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не безсторонньо (упереджено), не добросовісно, не розсудливо, без з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, не пропорційно, зокрема з без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення

Вказані висновки суду також узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №815/1554/17, принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування спірних рішень підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні, суд зазначає, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно із ч. 4 ст. 245 КА України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З аналізу вищенаведених норм, вбачається, що саме комісія (колегіальний орган відповідача) регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі лише після проведення відповідної перевірки та на підставі встановлених законом документів, що на думку суду є дискреційними повноваженнями керівника відповідача.

Водночас суд зазначає, що дискреційні повноваження суб`єктів владних повноважень та їхніх посадових осіб не є безмежними і мають відповідати приписам чинного законодавства.

Суб`єкти владних повноважень зобов`язані у своїй дільності дотримуватися принципу правової визначеності під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати як наслідки своїх дій, так і послідовність дій органів держави.

Аналізуючи дотримання суб`єктом владних повноважень принципу правової визначеності, Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17 зазначив, що потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

Вищезгаданими нормами встановлено чітко і зрозуміло встановлені права та обов`язки як платника так і податкового органу, і в залежності від реалізації таких податковий орган має певні дискреціні межі в прийнятті рішення щодо реєстрації відповідної податкової накладної, оскільки законом вказано обсяг такої дискреції та спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби платник податку мав змогу відповідним чином захистити себе.

Судом частково враховуються аргументи наведені позивачем в позовній заяві щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, оскільки суд не може підміняти собою відповідача та здійснити відповідну перевірку документів, які позивачем відповідачу не надавали для такої дії, а за відсутності таких документів відповідач приймає рішення лише про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому доцільно звернути увагу на Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, від так завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, з огляду на викладене та положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній при вирішенні справи та ухваленні судового рішення не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача.

Однак вказане не звільняє відповідача від повторного розгляду питання щодо реєстрації відповідних податкових накладних.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Саме з цих же підстав судом частково враховуються аргументи позивача та не враховуються заперечення відповідача, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України №164952/3050901 від 18.06.2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрацію податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових.

Зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути питання реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складених та поданих фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 податкової накладної №3 від 30.04.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України №164953/3050901 від 18.06.2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрацію податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових.

Зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути питання реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складених та поданих фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 податкової накладної №4 від 30.04.2020 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, поштова адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) за рахунок її бюджетних асигнувань 3153,00 гривень сплаченого судового збору на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 07.06.2021 року.

Суддя Гавдик З.В.