Ухвала суду № 97523340, 07.06.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

07 червня 2021 р. Справа № 120/2418/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши матеріали заяви державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 02.02.2021 адміністративний позов задоволено та, окрім іншого, зобов`язано Департамент соціальної політики Вінницької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

04.06.2021 до суду надійшла заява головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П. про зміну способу і порядку виконання вищевказаного рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2021, в якому заявник просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі №120/2418/20-а шляхом стягнення з Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 9464,00 грн.

Вирішуючи питання про можливість прийняття заяви державного виконавця до розгляду, суд доходить висновку, що відповідну заяву належить залишити без руху.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VI) .

В силу вимог абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, передбачено ставку судового збору – 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2270,00 грн.

Отже, з 01.01.2021 за подання до суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення ставка судового збору становить 681,00 грн.

Разом з тим, всупереч зазначеним вимогам закону, до заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення не додано доказів сплати судового збору у вищевказаному розмірі.

При цьому, підстави для звільнення заявника від сплати судового збору відсутні. Крім того, заявника не віднесено до переліку тих осіб, які наділені пільгами зі сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

При вирішенні цього процесуального питання суд також зауважує, що положення пункту 3 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" у даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки норми частини другої статті 4 Закону № 3674-VI в редакції Закону України № 484-VІІІ від 22.05.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" прийняті пізніше, а за загальними правилами вирішення колізії норм права у разі неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Як роз`яснило Міністерство юстиції України у своєму листі від 26.12.2008 за № 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії", така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання, а тому повинна вирішуватись саме у вищезазначений спосіб.

Крім того, на думку суду, у даному випадку норми частини другої статті 4 Закону № 3674-VI вважаються спеціальними, що також свідчить про їх пріоритетність.

За змістом ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Оскільки статтею 378 КАС України не врегульовані питання, пов`язані зі сплатою судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, а також рішеннями (діями) суду у випадку його несплати, суд вважає можливим за аналогією закону застосувати положення статті 169 КАС України.

Так, відповідно до частин першої-другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданої заяви вимогам закону, останню належить залишити без руху з встановленням особі, яка її подала, розумного строку для усунення виявлених судом недоліків заяви, а саме надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 681,00 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст.ст. 7, 161, 169, 378 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі №120/2418/20-а, залишити без руху.

Запропонувати заявнику у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом:

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 681,00 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Дану ухвалу направити заявнику.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна