Ухвала суду № 97521635, 08.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/28551/19

Провадження №1-кп/127/874/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря – Коваль А.П.,

сторони обвинувачення: прокурора Безпалюк Я.В.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Бевз О.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 296 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019020020000829 від 07.04.2019 року та №12020020020001647 від 13.11.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України судом поставлено на розгляд учасників судового провадження питання про доцільність зміни, скасування чи продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, оскільки судове провадження з об`єктивних причин не може бути розглянуто судом до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про продовження утримання обвинуваченого під вартою, а захисник Бевз О.І. призначена лише на проведення окремої процесуальної дії.

Прокурор Безпалюк Я.В. в судовому засіданні, зазначила про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки в кримінальному провадженні продовжують існувати та не відпали ризики, які стали підставою для застосування вказаного запобіжного заходу. Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчинення ряду умисних корисливих злочинів, до затримання офіційно не був працевлаштований, не мав стабільного законного джерела доходу, що об`єктивно свідчить про можливість продовження вчинення ним умисних корисливих злочинів, враховуючи наявність також в його діях таких обтяжуючих покарання обставин як рецидив злочинів та вчинення злочинів в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, зважаючи на відсутність у ОСОБА_1 соціально-стримуючих факторів, останній може вчиняти заходи для переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи міру покарання, яка йому загрожує. Застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе запобігти існуючим ризикам в кримінальному провадженні.

Захисник Бевз О.І. висловилась про неможливість погодити позицію захисту з обвинуваченим, який не бажає, щоб його захищав інший захисник, окрім ОСОБА_2 , однак заперечила проти задоволення клопотання прокурора проти продовження строку тримання під вартою її підзахисного ОСОБА_1 з мотивів необґрунтованості прокурором наявності ризиків в кримінальному провадженні та недоведеністю неможливості більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою запобігти заявленим прокурором ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 щодо вирішення питання про продовження строку його тримання під вартою поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши обвинувальні акти, суд приходить до переконання про необхідність продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу та його продовженні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 296, ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, які відносяться до нетяжких та тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, на даний час судовий розгляд в кримінальному провадженні не завершено, відносно ОСОБА_1 відсутні соціально-стримуючі фактори, а також відсутні відомості про неможливість утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі за станом здоров`я.

На переконання суду, є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки на розгляді суду перебувають кілька обвинувальних актів стосовно ОСОБА_1 за вчинення корисливих правопорушень, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З врахуванням вищевикладеного, вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд приходить до переконання, що застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою не може запобігти існуючим в кримінальному провадженні ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 та приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 31, 176-178, 183, 193-196, 291, 314 - 316, 370-372, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів, - з 08 червня 2021 року до 06 серпня 2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Я.М. Іванченко