Рішення № 97520863, 03.06.2021, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 523/19366/20

Номер провадження 2/504/1620/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2021смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Литвинюк А.В.

за участю секретаря Сухіна Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу (суброгації),

встановив:

04.03.2021 року позивач поштою звернувся на адресу суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ завдані збитки в порядку регресу у розмірі 29057,13 грн., а також судові витрати у розмірі 2102 грн.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що 05.11.2019 року приблизно о 17 год. 30 хв. на парковці магазину «Нова лінія» в місті Одесі мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Opel», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Відносно ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ОБ №096701 від 11.11.2019 року за ст.124 КУпАП та серії ОБ №096702 від 11.11.2019 року за ст.122-4 КУпАП, проте в протоколах прізвище правопорушника було зазначено « ОСОБА_1 », оскільки особу було встановлено за посвідченням водія.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 12.12.2019 року (справа №496/4611/19, провадження 3/496/2385/19) ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.122-4,124 КУпАП.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Opel», державний номерний знак НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень, а власник вказаного автомобілю ОСОБА_2 матеріальні збитки.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мала чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв`язку з чим 19.11.2019 року власник пошкодженого автомобіля «Opel», державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 повідомив МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду та в подальшому звернувся з заявою про отримання відшкодування шкоди.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15.01.2021 року вказану цивільну справу передано до Комінтернівського районного суду Одеської області за підсудністю.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Литвинюк А.В.

Ухвалою суду від 14.04.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами у строки, передбачені ст.275 ЦПК України з повідомленням (викликом) учасників справи.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив суд розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

До судового засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність та повідомила, що позов визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Ч.4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також у зв`язку з тим, що позивач підтримує позовні вимоги, а відповідач позов визнав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого позивача та належним чином повідомленого відповідача, на підставі наявних у суду матеріалів.

Судом встановлено, що 05.11.2019 року о 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_1 на парковці магазину «Нова лінія» в місті Одесі, рухаючись заднім ходом не впевнилась в безпеці руху та здійснила зіткнення з автомобілем «Opel», державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого місце пригоди залишила.

Відносно ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ОБ №096701 від 11.11.2019 року за ст.124 КУпАП та серії ОБ №096702 від 11.11.2019 року за ст.122-4 КУпАП, проте в протоколах прізвище правопорушника було зазначено « ОСОБА_1 », оскільки особу було встановлено за посвідченням водія.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 12.12.2019 року (справа №496/4611/19, провадження 3/496/2385/19) ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.122-4,124 КУпАП.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, які встановлені постановою Біляївського районного суду Одеської області від 12.12.2019 року у справі №496/4611/19 (провадження 3/496/2385/19), згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка не оскаржувалась та набрала законної сили.

Тобто, наявність вини в діях ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 05.11.2019 року в силу презумпції судового рішення додатковому доказуванню не підлягає.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Opel», державний номерний знак НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень, а власник вказаного автомобілю ОСОБА_2 матеріальні збитки.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мала чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв`язку з чим 19.11.2019 року власник пошкодженого автомобіля «Opel», державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 повідомив МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду та в подальшому звернувся з заявою про отримання відшкодування шкоди.

Згідно звіту ТОВ «АВТО ОДЕКС» про оцінку автомобіля від 03.12.2019 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю «Opel», державний номерний знак НОМЕР_2 склала 31576,55 грн.

На підставі наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №3384 від 20.03.2020 року МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому у розмірі 28166,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1476770 від 24.03.2020 року.

Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди у розмірі 890,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1476036 від 11.03.2020 року.

Відтак, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав 29057,13 грн.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання та створює підвищену небезпеку.

Ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у повній мірі виплаченого відшкодування.

На підставі викладеного, оскільки винною особою на момент вчинення ДТП не було застраховано своєї цивільно-правової відповідальності, а позивачем було виплачено страхове відшкодування суд вважає, що позивач набув право вимоги у відповідності до ст.1191 ЦК України на пред`явлення вимог до відповідача про відшкодування зазначених витрат.

Відтак, що вимоги позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі виплаченого позивачем страхового відшкодування в сумі 29057,13 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір сплачений останнім в сумі 2102 гривні 00 копійок.

Керуючись ст.ст.22,41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.1166,1187,1191 ЦК України, ст.ст.2,10,49,76,77-81,82,89,209,210,223,247,265,354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу (суброгації) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 8, ЄДРПОУ 21647131, р/р IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ) завдані збитки в порядку регресу у розмірі 29057 (двадцять дев`ять тисяч п`ятдесят сім) грн 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 8, ЄДРПОУ 21647131, р/р IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ) витрати по сплаченому судовому збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Литвинюк А. В.