Вирок № 97520464, 09.06.2021, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1188/21

Провадження № 1-кп/626/133/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м.Красноград

Красноградський районний суд Харківської області

в складі: головуючого -судді Рибальченко І.Г.

за участю прокурора Жуксампаєвої Ю.С.

захисника Жигилій П.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

секретаря Краєвої А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красноградського районноного суду матеріали кримінального провадження № 12021221090000015 по обвинуваченню ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новосвітлівка Краснодонського району Луганської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання, раніше судимий: 15.07.1996 Ленінським районним судом м. Луганська за ч.ч. 2, 3 ст. 140, 42 КК України до 3 років позбавлення волі; 12.11.1998 Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 206 КК України до 1 року 10 місяців позбавлення волі; 13.08.2002 Жовтневим районним судом м. Луганська за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 304, 42 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 02.07.2007 Ленінським районним судом м. Луганська за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296, 69, 70 КК України до 1 року 9 місяців 4 дні позбавлення волі; 01.04.2010 Жовтневим районним судом м. Луганська за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 7 років 2 місяці позбавлення волі із конфіскацією майна; 21.12.2012 Брянковським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 309, 71, 72 КК України до 3 років позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2021 року о 10-й годині 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи в нетверезому стані, діючи умисно, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом нападу, діючи з корисливих мотивів, з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, знаходився в вагоні електропотягу сполученням "Полтава-Лозова" в межах с. Степове Красноградського району Харківської області підійшов до раніше йому не знайомої ОСОБА_2 , та висунув вимогу передачі йому майна, демонструючи потерпілій наявні у нього ключі, спрямовуючи їх в напрямку потерпілої ОСОБА_2 та висловлюючи погрозу застосувати фізичне насильство, відкрито заволодів грошима в сумі 300 грн. та з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілій матеріальні збитки на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному не визнав, пояснивши, що 15 березня 2021 року їхав в електропоїзді та був нетверезий, оскільки з початку доби святкував свій день народження. Він розмовляв по телефону, але несподівано на рахунку закінчилися гроші і він почав нервувати. Коли проходив по вагону підійшов до потерпілої ОСОБА_2 та сказав: "Дай телефон", дівчина запропонувала йому гроші і витягла з гаманця 300 грн., які він забрав. В руках він тримав зв`язку ключів, коли отримав гроші , один ключ залишив потерпілій. Після цього вийшов на першій зупинці і почав розпитувати, де можна придбати алкоголь, бо йому було потрібно опохмелитися. Через деякий час приїхали працівники поліції і відвезли його до райвідділу. Після затримання мав можливість спілкуватися з захисником. Він розуміє, що потерпіла злякалася, коли п`яний чоловік підійшов і почав вимагати у неї телефон, погано пам`ятає хто був у вагоні через свій стан сп`яніння. Вважає, що вчинив злочин передбачений ст.190 КК України, а не розбій та просить пробачення у потерпілої за скоєне.

Незважаючи на не визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, його винність у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України повністю підтверджується, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що зранку 15 березня 2021 року їхала електропотягом з м.Карлівка до м.Красноград. З вагону вийшли майже всі пасажири і залишилась тільки вона та ОСОБА_1 . Обвинувачений був нетверезий, ходив по вагону, декілька разів підходив до неї. Просив розміняти 50 грн., потім запитав про сигарети та де їх можна купити, після чого сів поруч, нахилився та сказав заспокоїтись і дати йому телефон, а також те, що він тільки звільнився і йому нічого втрачати, демонструючи ключі, які тримав в руці, спрямовуючи їх в її бік та погрожуючи їй, що вона сприймала як реальну загрозу. Вона запропонувала обвинуваченому гроші замість телефону. З гаманця дістала купюри по 200 грн. та 100 грн., які обвинувачений швидко забрав. Він залишив їй один ключ зі зв`язки ключів, яку постійно тримав під час розмови між пальцями демонструючи їх, а сам з грошима вибіг з вагона на зупинці "Степова". Вона дуже злякалася за своє життя та здоров`я, у вагоні були тільки вона та п`яний обвинувачений, який поклав ключ їй в руку зі словами: "Запам`ятай таким ключем тебе можна вбити", після таких погроз її трусило. Вона відразу зателефонувала мамі та до поліції.

Судом були досліджені письмові докази по справі, що надані стороною обвинувачення. З протоколу огляду місця події від 15.03.2021 встановлено, що ОСОБА_2 видала працівникам поліції металевий ключ, який їй дав невідомий чоловік в електропотязі. З дослідженого протоколу проведення слідчого експерименту від 13.04.2021 за участі ОСОБА_1 з`ясовано про обставини вчинення ним кримінального правопорушення щодо потерпілої15.03.2021, переглянуто відеозапис слідчої дії. Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 15.03.2021, потерпіла надала пояснення про події 15.03.2021 під час яких ОСОБА_1 висловлюючи погрози та демонструючи ключ заволодів грошовими коштами в сумі 300 грн., в судовому засіданні переглянуто відеозапис. Відповідно до постанови про визнання речових доказів від 16.03.2021, визнано речовими доказами : талон повідомлення про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення від 09.03.2021 про вчинення крадіжки документів поданої ОСОБА_3 , квиток на потяг "Полтава-Лозова" від 15.03.2021, пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 , грошових купюр номіналом: 1) 200 грн. серії УБ 6928368, 2) 20 грн. серії ТЕ 1205935, 3) 20 грн. серії ЧВ 3784148, 4) 20 грн. серії ЧГ 1047041, 5) 5 грн. серії ЮД 6303858, 6) 1 грн. серії ТВ 0647340, 7) 1 грн. серії ТБ 4173484, 8) 1 грн. серії УК 4425297, 9) 1 грн. серії КВ 3557173, мобільний телефон марки "NOKIA RM-1190", ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , зв`язка ключів від ригельних замків сріблястого кольору в кількості 4-х штук, один брелок, один металевий ключ.

За загальним визначенням розбій, як злочин проти власності, це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій відноситься до усічених складів злочину, вважається завершеним з моменту вчинення самого нападу. У разі вчинення розбою посягання відбувається на основний безпосередній об`єкт - право власності, на який насамперед спрямований цей злочин, та на додатковий безпосередній об`єкт, у зв`язку із посяганням на право власності, - життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. Наявність додаткового безпосереднього об`єкту дає підстави для розмежування складів злочину, розбою та грабежу. Однією з ознак, що характеризують розбій, є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Агресивність, раптовість, небезпечність й спрямованість таких дій на подолання опору по відношенню до особи, яка зазнала нападу, є відмінною ознакою від грабежу. При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, але й сам спосіб дії винних осіб.

Згідно п. 6, 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності", розбій як злочин проти власності (стаття 187 КК) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Погроза застосування насильства при розбої полягає в залякуванні негайним застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя і здоров`я потерпілого (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, легке тілесне ушкодження з розладом здоров`я чи незначною втратою працездатності, або вчинити певні дії, що у конкретній ситуації можуть спричинити такі наслідки).

Таким чином, оцінюючи за таких умов на предмет достовірності як в сукупності, так і окремо наведені вище дані, які містять письмові докази, протоколи слідчих дій із додатками, протоколи оглядів, показання обвинуваченого, потерпілої суд бере до уваги, крім того, що вказані докази повністю узгоджуються між собою та з іншими наведеними вище документальними доказами, маючи взаємодоповнюючий характер, також і те, що отримані вони з незалежних один від одного джерел. При цьому жодних сумнівів у правдивості показань потерпілої у суду не виникає. Судом встановлено, що показання та пояснення потерпілої були послідовними, логічними, незмінними та такими, які не дають можливості їх неоднозначного тлумачення, повністю узгоджуються між собою в деталях щодо обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи досліджені докази по кримінальному провадженню, суд враховує, що потерпіла ОСОБА_2 під час проведення досудового розслідування та в суді зазначала про те, що сприймала погрозу застосувати до неї металеві ключі, які перебували в руках у ОСОБА_1 , як реальну та небезпечну для свого життя чи здоров`я. Оцінюючи реальність погроз обвинуваченого по відношенню до потерпілої, суд виходить з того, що оцінка небезпеки насильства для життя та здоров`я потерпілої повинна обгрунтовуваться не тільки на суб`єктивному сприйнятті небезпеки потерпілим, а й на об`єктивних критеріях - наскільки таке насильство буде дієвим та реальним. Зважаючи на те, що в даному випадку у порожньому вагоні електропотягу, що обмежувало можливості потерпілої скористатися допомогою сторонніх осіб, фізично здоровий нетверезий чоловік з метою незаконного заволодіння майном, погрожуючи застосуванням насильства, здійснив напад на потерпілу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка внаслідок отриманого стресу і сильного страху фізично не здатна була чинити опір нападнику і протистояти насильству, є об`єктивні підстави вважати, що під час висловлення погроз фізичної розправи потерпіла сприймала такі погрози реально для свого життя чи здоров`я.

При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є характер застосованого до потерпілого насильства або погрози як способу заволодіння чужим майном, при розбої воно є небезпечним для життя чи здоров`я, а при грабежі така небезпека відсутня.

Суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 15 березня 2021 року вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій , його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.187 КК України.

Невизнання обвинуваченим своєї вини за ч. 2 ст. 187 КК України суд розцінює як намагання уникнути від кримінальної відповідальності за скоєне, оскільки вони спростовуються переліченими вище доказами у їх сукупності. Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 давала логічні та послідовні показання, які суд кладе в основу вироку, при цьому будь-яких підстав у даної особи оговорювати обвинуваченого немає.

Відповідно до ст.12 КК України, дії передбачені ч.2 ст. 187 КК України є особливо тяжким злочином.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. На підставі ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України та роз"яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Обставиною, яка пом"якшує покарання, відповідно до ст.66 КК України, суд вважає те, що ОСОБА_1 критично ставиться до своєї протиправної поведінки та попросив вибачення у потерпілої. На підставі ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує інформацію про стан його здоров`я, який не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, вину не визнав, не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за що відбував реальну міру покарання у місцях позбавлення волі, вчинений ним злочин, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ч.2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі із конфіскацією майна.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання про речові докази та документи суд вирішить відповідно до ст.100 КПК України. Заходи забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на майно ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 18.03.2021 підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

Призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст.187 КК України покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з дня його фактичного затримання 15 березня 2021 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 продовжити до вступу вироку в законну силу.

Арешт накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 18.03.2021 - скасувати. Речові докази по справі - повернути законним володільцям.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копії вироку надати учасникам провадження: присутнім - вручити в суді, відсутнім- надіслати поштою.

Головуюча І.Г. Рибальченко