Рішення № 97519066, 08.06.2021, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/282/21

Провадження № 2-а/353/6/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н.І.

з участю: секретаря судового засідання - Гуцуляк Г.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліії в Івано-Франківській області, інспектора СРПП № 1 Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Данильця Василя Ярославовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 028733 від 07.07.2020 року, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, який надійшов на адресу суду 20.04.2021 року, до Головного управління національної поліії в Івано-Франківській області, інспектора СРПП № 1 Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Данильця В.Я., про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 028733 від 07.07.2020 року, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП. Свої вимоги обґрунтовував тим, що при прийняті оскаржуваної постанови інспектор поліції виходив з того, що 07.07.2020 року о 05 год. 30 хв. по вул. Шевченка в м. Тисмениці Івано-Франківського району Івано-Франківської області, керував автомобілем «ПЕЖО» д.н.з НОМЕР_1 , без поліса обов`язкового страхувння цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги ПДР, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Інспектор дійсно його зупиняв на вищезгаданій ділянці дороги без пояснення причин зупинки і представлення хто він є, вимагав від нього пред`явлення документів. Після перевірки документів виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вважає, що інспектор, перевищивши свої службові повноваження, в порушення вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», створив фіктивну постанову, оскільки інспектор не мав правових підстав вимагати від нього пред`явити документи без пояснення причин зупинки, а відтак в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про поновлення процесуального строку для звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки адміністративної справи незначної складності (малозначної справи) та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 257 КАС України мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Лущак Н.І. від 14.05.2021 року поновлено ОСОБА_1 пропущенний з поважних причин строк звернення до адміністративного суду у даній справі. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами о 10 год. 00 хв. 08.06.2021 року. Також даною ухвалою було встановлено: відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ними відзиву на позовну заяву; позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

04.06.2021 року на адресу суду від співвідповідача - Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області надійшов відзив на позов, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повноному обсязі. Свої заперечення проти позову обґрунтував тим, що з матеріалів справи було встановлено, що 21.02.2020 року близько 21 год. 50 хв. в ході патрулювання та виконання службових обов`язків поліцейський Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області Данилець В.Я. виявив автомобіль «ПЕЖО», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуваннм ОСОБА_1 по вул. Шевченка в м. Тисмениця Івано-Франківської області. Зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач на вимогу поліцейського пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб та посвідчення водія, однак не надав для перевірки поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Дані обставини сам позивач вказує в позовній заяві. Вказав, що у зв`язку з відсутністю даного документу позивачем було допущено порушеня п. 2.4 ПДР, чим позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, наголосив на тому, що постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки позивач у позовній заяві особисто вказав, що не пред`явив на вимогу поліцейського поліс обов`язкового страхування на транспортний засіб.

Зазначив, що ст. 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перебачено, що посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Інспектор поліії як посадова особа органу Національної поліції зобов`язаний був здійснити перевірку наявності посвідчення водія та чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що він і зробив. Оскільки позивач не надав вказаного документу інспектору для перевірки, поліцейський правомірно і в межах своєї компетенції склав на позивача постанову у справі по адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, з таких підстав:

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 07.07.2020року інспектором СРПП № 1 Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області капітаном поліції Данильцем В.Я.винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 028733 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення в розмірі 425 грн. штрафу, з тих підстав, що позивач 07.07.2021 року о 05 год. 30 хв. по свул. Шевченка в м. Тисмениця Івано-Франківської області керував транспортним засобом - автомобілем «Пежо», д.н.з. НОМЕР_2 , без поліса обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів (а.с. 6).

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року №1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з вимогами п. 2.4 "а" ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. ПДР.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Позивач вказує на неправомірності дій поліцейського посилаючись на те, що він мав право не пред`являти посвідчення на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс на вимогу поліцейського, оскільки останній йому не довів, що зупинка його транспортного засобу була пов`язана з порушенням правил дорожнього руху.

Разом з тим, статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, зокрема, передбачені частинами першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна відповідати вимогам визначеним даною статтею.

У ст. 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).

У п. 1 вказаної Інструкції передбачено, що вона визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Згідно з п. 4 цієї Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення, зокрема, адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції «Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У п. 9 вказаного розділу визначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що з метою виконання покладених законодавством обов`язків щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор поліції встановлює особу водія - учасника дорожнього руху - на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

Наведене свідчить, що у разі порушення водієм ПДР інспектор поліції має право зупинити транспортний засіб та вимагати пред`явлення документів для встановлення особи водія та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у цьому випадку на керування транспортним засобом, тобто реєстраційних документів на транспортний засіб для перевірки правомірності безпосереднього керування водієм цим транспортним засобом.

Із відзиву на позовну заяву Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області видно, що інспектор поліції після зупинки транспортного засобу представився та повідомив причину зупинки транспортного засобу позивача, а саме порушення останнім ПДР, і попросив останнього пред`явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс, на що позивач пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб та посвідчення водія, однак не надав для перевірки поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У розділі 2 ПДР, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено основні права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів та закріплено, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (чинний страховий сертифікат «Зелена картка»),

Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року у справі № 127/19283/17 висловив правову позицію та наголосив на тому що, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити необхідні документи.

Доводи позивача про те, що він мав право не пред`являти посвідчення водія та інші документи на вимогу інспектора поліції для їх перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною, не ґрунтуються на вимогах закону.

Враховуючи наведене, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, доведена, а оспорювана постанова є законною.

Суд при розгляді вказаної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та наділений повноваженнями, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Отже, постанову інспектора СРПП № 1 Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Данильця В.Я. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 028733 від 07.07.2020 року слід залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

При такому вирішнні позову судові витрати по справі понесені ОСОБА_1 слід покласти на його рахунок.

На підставі наведеного, ч. 1 ст. 126, 245, 251, 252, 258, 280, 283, 289, 292, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 5-13, 72, 73, 77, 162, 229, 241-246, 250, 255, 257, 262, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови інспектора СРПП № 1 Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Данильця Василя Ярославовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 028733 від 07.07.2020 року - відмовити.

Судові витрати по справі понесені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , покласти на його рахунок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

ГоловуючийН. І. Лущак