Постанова № 9751901, 11.05.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.05.10Справа №2а-1788/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

за участю представників:

від позивача Гаффаров Е.Е. представник, довіреність № 21 від 11.01.2010 року

від відповідача Тарасенко О.В. представник, довіреність № 18/10-0 від 19.01.2010р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 0000142303 від 14.01.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 590,00 грн.

Вимоги мотивовані тим, що перевірку, на підставі якої складено акт, що є підставою для застосування штрафних санкцій, проведено із суттєвими порушеннями норм чинного законодавства. Також, працівниками відповідача під час проведення перевірки 25.12.2009р. складений акт, в якому зафіксували нібито встановлені порушення позивачем п.п. 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що призвело до невірних висновків, викладених в акті перевірки та, як наслідок, прийняття неправомірного рішення.

Ухвалою суду від 12.04.2010 року проведено заміну первинного відповідача у справі на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим.

Від позивача 29.04.2001 року надійшло доповнення до адміністративного позову, згідно з яким він просив визнати протиправними дії відповідача по складанню акту перевірки від 25.12.2009 року № 002965/1890/01/09/23/31898522, на підставі якого відносно позивача рішенням від 14.01.2010 року № 0000142303 застосовані штрафні санкції на суму 590,00 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0000142303 від 14.01.2010 року, прийнятого на підставі акту перевірки від 25.12.2009 року № 002965/1890/01/09/23/31898522, про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 590,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 11.05.2010 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові, з урахуванням його доповнення.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що штрафні санкції до позивача застосовані правомірно, у звязку з порушенням ним Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополь АР Крим державними податковими ревізорами - інспекторами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проведено перевірку за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці маршрутного таксі, при обслуговуванні маршруту № 1, кінцева зупинка - НАПКБ у м. Сімферополі, що належить субєкту господарської діяльності Товариству з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс».

В результаті перевірки було встановлено порушення позивачем п. 5, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, КОРО, РК на суму 2,00 грн., не відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в прибутковому ордері.

За результатами перевірки складено акт № 002965/1890/01/09/23/31898522 від 25.12.2009 року.

Перевірку проведено в присутності представника позивача водія ОСОБА_3, який, згідно з відміткою перевіряючих, відмовився від підписання матеріалів перевірки та отримання примірнику акту, про що працівниками відповідача складений акт відмови від підписання матеріалів перевірки.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 14.01.2010 року прийнято рішення № 0000142303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з яким за порушення позивачем п.п. 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі п. 3 ст. 17, ст. 22 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 590,00грн.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України» (далі Закон), відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова адміністрація в АРК .

Державна податкова адміністрація України відповідно до п. 1 ст. 8 Закону виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану, зокрема, із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Законом, не повязаним з нарахуванням і сплатою податків, зборів (обовязкових платежів), є, зокрема, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який регулює правовідносини у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг, ст. ст. 15,16 якого обумовлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України згідно затвердженим керівництвом податкових органів планів-графіків проведення перевірки.

В матеріалах справи є копії направлень від 15.12.2009 року № 436/23-3, № 437/23-3, якими головний державний податковий ревізор - інспектор ОСОБА_4 та старший державний податковий ревізор - інспектор ОСОБА_5 Державної податкової адміністрації АР Крим уповноважені на проведення планової перевірки позивача на підставі плану графіку проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на грудень 2009 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що перевірку здійснено відповідачем без порушень вимог діючого законодавства щодо організації та порядку її проведення, у звязку з чим дії відповідача по складанню акту перевірки є правомірними.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, зобовязані проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, відповідно до п. 3 якої, у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну, сума штрафних санкцій становить двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

П. 4 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» надає послуги з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті з видачею квитків. Під час перевірки позивач здійснював розрахункові операції із застосуванням квитково-касового листу серії УВГ № 427439 від 01-31.12.2009 року та відривних квитків.

Таким чином, позивач відповідно до п.4 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» звільняється від застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки у випадку видачі квитків.

Матеріали справи свідчать про те, що працівники податкового органу під час проведення перевірки дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки маршрутного таксі при обслуговуванні маршруту № 1 кінцева зупинка - НАПКБ у м. Сімферополі, встановили, надання позивачем послуги з перевезення пасажира без видачі квитка на суму 2,00 гривні, що підтверджується актом перевірки.

Судом встановлено, що до позивача за вищевказане порушення спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій було застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 гривень на підставі п.3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд зауважує, що застосування відповідачем штрафних санкцій за надання позивачем послуги без використання розрахункової книжки на підставі п.3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є неправомірним, з наступних підстав.

Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності видавати особі, яка отримує послугу, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, у даному випадку - квиток на проїзд у маршрутному таксі.

Згідно Положенню про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.00 року №614 і зареєстрованого у Мін'юсті України 05.02.01 року за №105/5296, квітки на приміські автомаршрути - це розрахункові документи, бланки яких виготовлені друкарським способом з урахуванням вимог, установлених відповідними центральними органами виконавчої влади, та які видаються при реєстрації розрахункових операцій за разові послуги з перевезення пасажирів у міському автотранспорті.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосуються реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не ототожнює поняття розрахунковий документ, яким є квіток на проїзд у маршрутному таксі, і розрахункова книжка, рівно як квіток і розрахункова квитанція, оскільки вони є різними за формою і змістом.

При цьому суд виходить з того, що штрафна санкція, яку застосував відповідач за дане порушення, передбачена за невикористання розрахункової книжки, а не за відсутність розрахункового документу.

За таких обставин, суд вважає, що працівники державного податкового органу під час проведення перевірки дійшли помилкового висновку про порушення позивачем п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у звязку з чим застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. не є обґрунтованим та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Що стосується застосування до позивача фінансових санкцій передбачених за порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 250,00 грн., то суд вважає за необхідне зазначити, що під час проведення перевірки встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в прибутковому ордері, невідповідність склала 50,00 грн.

У п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Ст. 22 Закону визначає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

В порядку, передбаченому ст. 65, 141 КАСУ, суд, під час судового засідання, яке відбулось 29.04.2010 р., допитав свідків ОСОБА_4 - головного державного податкового ревізора - інспектора та ОСОБА_5 - старшого державного податкового ревізор - інспектора Державної податкової адміністрації АР Крим. Свідки пояснили, що під час проведення перевірки дійсно було встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в прибутковому ордері в розмірі 50,00грн., оскільки сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 150,00 грн., а відповідно до прибуткового ордеру 100,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 250,00 грн. за порушення ним п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення № 0000142303 від 14.01.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині порушення п.5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 340,00грн.

За таких обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.05.2010 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 167 КАСУ постанову складено 18.05.2010 р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0000142303 від 14.01.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині порушення п.5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 340,00грн.

3. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.