Ухвала суду № 97518945, 09.06.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8857/21

Провадження № 1-кс/344/3524/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., за участю секретаря судового засідання Кузнєцової С.В., скаржника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на незаконну бездіяльність керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, щодо невиконання ухвали слідчого судді про внесення відомостей ЄРДР у відповідній частині та ненадання йому відповідного витягу з ЄРДР,-

ВСТАНОВИЛА :

04.06.2021 заявник ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із скаргою, в якій просить: визнати дотримання ним строків, визначених ст. 304 КПК України для подання скарги та прийняти скаргу; зобов`язати керівника Івано-Франківської обласної прокуратури виконати ухвалу слідчого судді по справі №344/2320/21 та нарешті вчинити дії, передбачені ст.ст. 214, 216 КПК України щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно невиконання частини вказаної ухвали від 14.04.2021 відповідно до його заяв від 22.01.2001 та від 26.05.2021, а саме : порушити кримінальне провадження та внести відомості в ЄРДР стосовно теперішнього завідувача сектору судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 за зловживання владою на свою користь та на корить завідома винних державних виконавців та їх тогочасних керівників, а також невжиття ним, згідно посадових обов`язків, жодних заходів на поновлення порушених прав потерпілих згідно рішень судів- попередньо кваліфікувавши його діяння за ст. 364 КК України; зобов`язати керівника Івано-Франківської обласної прокуратури надати йому витяг з Реєстру у зазначеній частині без додаткових зусиль.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 , зокрема, вказує, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 14.04.2021 по справі №344/2320/21 слідчий суддя зобов`язала уповноважену особу Івано-Франківської обласної прокуратури внести відомості в ЄРДР за його заявою від 22.01.2021 в частині щодо представника Головного тер.управління юстиції в області за невиконання рішення суду від 19.11.2007, невжиття заходів на виконання прав ОСОБА_1 згідно рішень судів.

Заявою від 05.05.2021 він вимагав від керівника Івано-Франківської обласної прокуратури виконання цієї ухвали слідчого судді.

Ним отримано витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження №42021090000000046 лише за статтею 382 КК України, №31-1041-14, за підписом в.о. начальника відділу обласної прокуратури С. Яковишина. З доданим витягом з ЄРДР, з якого вбачається, що ухвала слідчого судді виконана лише частково, не відповідає змісту ухвали слідчого судді. Разом з тим, внесли відомості в ЄРДР майже через місяць після заяви.

Тому, потребуючи виправлення цього, 28.05.2021 він направив керівнику Івано-Франківської обласної прокуратури заяву з вимогою негайного виконання ухвали слідчого судді від 14.04.2021 в невиконаній частині : внесення відомостей до ЄРДР та надання йому витягу з реєстру.

Оскільки « невжиття заходів виконання прав ОСОБА_1 згідно рішень судів» - кваліфікується вже за абсолютно іншими статтями КК, і розслідування таких неможливо ототожнити зі злісним невиконанням процесуальної ухвали, об`єднавши все разом.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свої вимоги підтримав з мотивів, викладених у скарзі, яку просив задоволити.

Прокурор на розгляд скарги не з`явився і відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України, так як його неявка не перешкоджає розгляду, слідчий суддя розглянув скаргу у його відсутності.

Вивчивши доводи скарги, заслухавши особу, яка подала скаргу, дослідивши надані до скарги докази, слідчий суддя встановила наступне:

Зокрема, ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 затверджене Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення.

Згідно пункту 2 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Слід мати на увазі, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань - 13.05.2021 зареєстровано кримінальне провадження №42021090000000046 за ч. 3 ст. 382 КК України, з наступним змістом : «згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області частково задоволено скаргу ОСОБА_1 в частині внесення до ЄРДР відомостей по факту невиконання представниками Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, які займають відповідальне становище, рішення суду від 19.11.2017 та виконання прав згідно рішень суду».

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.04.2021 у справі №344/2320/21, яка набрала законної сили, скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано уповноважену особу Івано-Франківської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 22.01.2021р. в частині щодо представника Головного тер.управління юстиції в області за невиконання рішення суду від 19.11.2007р., невжиття заходів на виконання прав ОСОБА_1 , згідно рішень судів. В задоволенні решта вимог скарги - відмовити».

Скаржник вважає таку ухвалу невиконаною в контексті відображення її змісту у вищезазначеному витязі з ЄРДР.

26.05.2021 ОСОБА_1 надіслав керівнику Івано-Франківської обласної прокуратури заяву про негайне виконання ухвали слідчого судді від 14.04.2021 в невиконаній частині : внесення відомостей до ЄРДР та надання витягу з реєстру.

Так, зі змісту вищевказаної ухвали слідчого судді вбачається: « Що стосується доводів скарги в цій частині щодо представника сектора судової роботи та міжнародного співробітництва Головного тер.управління юстиції в області та необхідність внесення до ЄРДР відомостей за невиконання рішення (ухвали) Івано-Франківського міського суду від 19.11.2007р. з того часу і до тепер (зміст ухвали стосується справи, що є предметом судового розгляду на даний час, а саме зобов`язання Головного управління юстиції області, ВДВС міста та Івано-Франківське міське управління юстиції забезпечити участь представників у судові засідання, надання письмових пояснень, надання матеріалів ВП №К2-62 за 2001-2004р для огляду судом), зловживання владою на свою користь та користь винних державних виконавців та їх попередніх керівників, невжиття заходів на виконання прав потерпілих згідно всіх рішень судів, то приходжу до висновку про те, що причетність та контроль зі сторони саме даної особи (завідувача сектора Заника) чи інших осіб щодо виконання ухвали суду 1997р., повернення стягувачу ОСОБА_1 виконавчих листів державним виконавцем без виконання у 2004 р. зазначається заявником у змісті заяви та скарги, однак саме під час досудового розслідування є можливість підтвердження такого чи спростування, а тому в цій частині скаргу ОСОБА_1 - слід задовольнити» (абз. 4 сторінка 6 ухвали слідчого судді).

Таким чином, оскільки у витязі ЄРДР зазначено, що такі відомості внесені згідно ухвали слідчого судді, то всі висновки слідчого судді у такій ухвалі, зокрема зазначені. У мотивувальній частині, будуть предметом досудового розслідування.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Як зазначено в ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського Суду одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах:Sovtransavto Holding v. Ukraine,№48553/99, п. 77, від 25 липня 2002 року;Ukraine-Tyumen v. Ukraine, №22603/02, п. 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine) №24465/04 одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Відтак з урахуванням положень ч. 2 ст.21 КПК України та принципу res judicata слідчий суддя позбавлена можливості повторного розгляду питань, які вже були предметом розгляду слідчими суддями та по яких постановлено судові рішення, що набрали законної сили.

Зважаючи на те, що за ухвалою слідчого судді від 14.04.2021 за №344/2320/21 розглянуто скаргу ОСОБА_1 в наведений вище частині, зокрема щодо зобов`язання порушити кримінальне провадження та внести відомості в ЄРДР стосовно теперішнього завідувача сектору судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 за зловживання владою на свою користь та на корить завідома винних державних виконавців та їх тогочасних керівників, а також невжиття ним, згідно посадових обов`язків, жодних заходів на поновлення порушених прав потерпілих згідно рішень судів ( абз. 3 описової частини ухвали слідчого судді), що є також предметом даного розгляду, однак при цьому повторний розгляд скарги порушить принцип правової визначеності, тому відсутня підстава з приводу зобов`язання внести такі відомості. Відтак, скарга з такої підстави не підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Посилання скаржника на неповну кваліфікацію у витязі з ЄРДР, а саме відсутність кваліфікації за ст. 364 КК України, слідчий суддя не може визнати обґрунтованими і вважає за необхідне роз`яснити, що згідно з п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України в ЄРДР вноситься, крім іншого, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яку може бути змінено в ході досудового розслідування, визначення попередньої правової кваліфікації належить до повноважень органу досудового розслідування чи органів прокуратури у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 214 КПК України відомості про особу та попередню кваліфікацію її дій вносяться до ЄРДР слідчим або прокурором. А тому, у скаржника відсутнє право на реєстрацію повідомлення про злочин за бажаною ним кваліфікацією дій особи за диспозицією КК України, оскільки право на кримінально-правове переслідування конкретної третьої особи із обраною самостійно кваліфікацією скаржнику не гарантується положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини. Кримінально-правова кваліфікація обставин вчинення злочину особою є підставою для оголошення про підозру і здійснюється виключно в порядку ст. 22 КПК України органом досудового розслідування.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93) право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією. А у справі «Preda and Dardari v. Italy, 1999), суд вказав, що метою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь-яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією.

Враховуючи вищенаведене, судовий контроль, який здійснюється слідчими суддями при розгляді скарг на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, фактично передбачає необхідність забезпечення належного реагування на випадки ініціювання особою питань, пов`язаних з реалізацією завдань кримінального провадження як щодо захисту від кримінальних правопорушень, так і стосовно того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності.

Поряд з цим, слідчий суддя, вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 процесуальне право подавати слідчому та прокурору під час досудового розслідування кримінального провадження №42021090000000046 від 13.05.2021 заяви та клопотання з приводу додаткових або нових відомостей, які на його думку стосуються цього провадження.

У Витязі з ЄРДР у графі короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення відомості зазначаються саме при здійсненні повноважень відповідною особою. Саме формулювання - зміст певних відомостей, форма і порядок їх викладу, характер тексту з граматичної та смислової точки зору визначаються саме уповноваженою особою, що вносить такі відомості. Слідчий суддя позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому чи дізнавачу або іншій особі щодо заповнення та правильності викладу відомостей, які мають бути зазначені у витязі з ЄРДР, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування й не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).

Крім того ст. 303 КПК України передбачає можливість оскаржувати бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР, однак не наділяє слідчого суддю правом вирішувати питання щодо правильності, повноти, коректності відомостей, внесених в ЄРДР шляхом надання відповідних вказівок уповноваженим особам.

З огляду на викладене, зобов`язання внести відомості фактично за певним формулюванням та визначеним змістом до ЄРДР не може бути предметом розгляду.

Слідчий суддя зазначає, що ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів, оскільки реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру.

Частиною 2 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

На підставі наведеного, слідчий суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 26, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У скарзі ОСОБА_1 на незаконну бездіяльність керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, щодо невиконання ухвали слідчого судді про внесення відомостей ЄРДР у відповідній частині та ненадання йому відповідного витягу з ЄРДР - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 09 червня 2021 року.

Слідчий суддя Кіндратишин Л.Р.